Робота з даними і периферійними пристроями в мережному оточенні

Роботою мережі керує мережна операційна система, що складається з таких компонентів:

• операційної системи сервера;

• мережних служб сервера;

• програмного забезпечення зв'язку робочих станцій із сервером.

Мережна інформаційна система дає можливість розподіляти право доступу окремих користувачів до ресурсів мережі, а також файли і периферійні пристрої, підтримувати зв'язки між користува­чами та програмами тощо. Наприклад, деяким працівникам може бути заборонено доступ до оновлення системної інформації мережі, іншим - до зчитування файлів даних і т.д.

Усі завдання на друк, що надходять із робочих станцій, мережна ОС розміщує в спеціальній черзі, а потім один принтер мережі послідовно друкує документи різних користувачів.

Мережна оболонка на робочій станції виконує роль програми перенаправлення, перемикаючи запити прикладних програм на РС до їх автономних операційних систем на операційну систему сервера. Отримавши команду або запит, сервер починає їх обслуговування. Відповідь повертається на робочу станцію тими самими каналами.

Найрозповсюдженіший спосіб взаємовідносин між сервером і робочою станцією реалізується архітектурою мережного середовища типу "клієнт-сервер".

"Клієнт-сервер" - це архітектура мережного середовища, в якому обробка даних розподіляється між клієнтськими і серверними ресурсами мережі. У цьому середовищі програмне забезпечення складається з двох частин - інтерфейсних клієнтських програм і програмної частини, установленої на сервері.

Інтерфейсні програми забезпечують взаємодію з користува­чем, отримують від нього команди і передають йому результати обчислень.

Серверна частина ПЗ несе функціональне навантаження з обробки і виконання команд користувача. Наприклад, у мережі створюється окремий сервер баз даних на потужному комп'ютері або спеціалізованій серверній машинні, єдине призначення якого - робота з базами даних. Сервер БД приймає від робочих станцій запити та виконує їх. Результати пошуку та обробки запитів повертаються через мережу на робочу станцію, що зробила запит.

Операційні системи Windows-95/98/Ме, Windows NT Workstation, Windows 2000 Professional мають вбудовані можливості організації локальних мереж без виділеного сервера. Але в разі використання windows-95/98/Ме захист даних забезпечити не вда­ється. Тому такі мережі можна використовувати лише в колективах, де не використовуються секретні матеріали.

У локальних мережах із виділеним сервером використову­ються спеціальні операційні системи, що забезпечують надійну та ефективну обробку багатьох запитів від робочих станцій користувачів. На серверах рівня підрозділу підприємства (до 100 комп'ютерів) часто використовуються ОС Windows NT/ 2000 Server. Іноді викорис­товуються й інші ОС – Novell Net Ware, OS/2 Warp Advanced Server різні UNIX- подібні системи (Linux, FreeBSD) і т.д.

Якщо до деяких даних потрібно забезпечити доступ сотень, а то й тисяч комп'ютерів, використовуються так звані сервери рівня підприємств. Там потрібні особливо висока надійність, багатопро­цесорна обробка, величезна пропускна спроможність тощо. Такими серверами управляють різні модифікації UNIX (SСО Unix, Sип Solaris), VMS (фірми IBM) та ін.

Обслуговуванням ЛОМ займаються спеціальні співробітники - адміністратори мережі, однак робота звичайного користувача мало відрізняється від роботи на автономному ПК. Після вмикання робочої станції необхідно виконати нескладну процедуру входження до мережі: ввести ім'я користувача (Іоgin) і пароль, а далі користувач працюватиме як звичайно, на автономному ПК. Різниця полягає лише в тому, що, крім ресурсів свого ПК, користувач отримає в корис­тування частину логічних дисків інших комп'ютерів, а також корис­туватиметься загальними ресурсами всієї мережі.

Щоб визначити, які ресурси інших комп'ютерів доступні, необхідно виконати такі дії:

• двічі клацнути мишею на значок Сетевое окружение;

• у діалоговому вікні з відповідною назвою клацнути два рази на значок Вся сеть;

• у новому вікні знайти потрібний комп'ютер і двічіm клацнути мишею на його значок;

• відкрити відповідний значок диска, а також папки і про­глянути її вміст.

Якщо користувач регулярно працює з певними дисководами мережі, то їх потрібно приєднати. Після цього необхідні з'єднання виконуватимуться автоматично при кожному включенні системи аж до того часу, поки користувач не забажає роз'єднатися з цим джере­лом інформації в мережі.

Щоб користувачі мережі могли працювати з файлами даного користувача, необхідно вміст папки з цими файлами надати в загальне користування. Тоді інші користувачі отримають доступ до вмісту цієї папки.

Щоб зробити папку доступною іншим користувачам, слід виконати такі дії:

• виділити свою папку із допомогою програми " Мой компьютер " або " Проводник ";

• із допомогою кнопки Свойства чи аналогічної команди меню Файл активізувати діалогове вікно " Свойства папки " і натиснути вкладнику Доступ;

• вибрати опцію Общин ресурс і встановити необхідні параметри.

Мережний принтер розподіляється аналогічно через контекст­не меню значка відповідного принтера папки Принтери. Щоб користуватися мережним принтером, користувач повинен установити його на своєму ПК.

7. ВИКОРИСТАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ INTERNET