Структура магістерської роботи

Магістерська робота має певні структурні компоненти:

- титульний аркуш (тема дослідження);

- зміст:

Вступ;

Розділ 1 (теоретичний) та його підрозділи;

висновки до розділу 1;

Розділ 2 (методичний) та його підрозділи;

висновки до розділу 2;

висновки;

список використаних джерел;

додатки.

Кожна з цих складових виконує конкретну функцію, а всі разом вони дають системне уявлення про визначену в темі дослідження і розкриту в його змісті проблему. Послідовність викладу теми повинна строго відповідати змісту роботи.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

Важливо правильно визначити об’єкт і предмет дослідження. Ці поняття існують в єдності і водночас повинні чітко розрізнятися. Об’єкт відображає ту об’єктивну сферу, яка цікавить дослідника. Предмет – це те, стосовно чого дослідник передбачає одержати нове педагогічне знання.

Предмет конкретизується в меті і завданнях дослідження.

1) Формулювання мети передбачає з’ясування певного результату та яким його бажає отримати дослідник.

2) Завдання дослідження, як правило, включають у себе такі складові:

а) вивчення та аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури і на цій основі з’ясування теоретичних питань із досліджуваної проблеми (наприклад, виявлення досліджуваного явища, вдосконалення його визначення, узагальнення чи розробка ознак);

б) поглиблене вивчення практичного вирішення даної проблеми у шкільній практиці: виявлення її типового стану – важливих досягнень і типових недоліків, їх причин, основних здобутків передового педагогічного досвіду;

в) розробку системи навчання (системи заходів, уроків, вправ, завдань тощо) для вирішення поставленої мети;

г) апробацію пропонованої системи роботи;

д) розробку методичних рекомендацій для подальшого використання позитивних результатів дослідження в практиці роботи початкової школи.

Для вирішення поставлених завдань магістрант повинен використати методи наукового дослідження:

теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної та методичної літератури; узагальнення та аналіз досвіду роботи вчителів;

емпіричні: спостереження, анкетування, інтерв’ю, тестування, статистична обробка даних.

Вступ – це місце визначення науково-категоріального апарату дослідження. Науково-категоріальний апарат – це система понять, яка в стислій формі відображає наукові засади, напрямок та сутність дослідження, акумулює його зміст і прослідковує логіку наукового пошуку. До науково-категоріального апарата педагогічного дослідження входять такі поняття:

 обґрунтування актуальності теми;

 мета (ціль, яку ставить перед собою дослідник);

 завдання (конкретизована мета);

 об’єкт дослідження;

 предмет дослідження;

 гіпотеза (наукове передбачення результатів дослідження) за необхідності;

 методи наукового дослідження;

 практична значущість, дані про апробацію дослідження.

Вступ повинен бути компактним, не переобтяженим теоретичними викладками. Орієнтовний обсяг вступу 4-6 сторінок машинописного тексту.

Визначаючи актуальність теми, слід зазначити, чому саме її важливо дослідити для з’ясування ще не розв’язаних питань сучасної початкової школи. Попередній аналіз основних наукових джерел стосовно теми має засвідчити, що обрана тема ще не висвітлена. Завершуючи обґрунтування актуальності, магістрант має чітко уяснити і переконливо довести: що важливо дослідити, що не досліджено і чим саме він передбачає поповнити існуючі психолого-педагогічні й методичні засоби на шляху усунення з’ясованих ним протиріч між сучасними соціальними потребами та станом теорії і практики початкової школи.

У першому теоретичному розділі розглядаються основні теоретичні засади досліджуваної проблеми. Він може складатися з 2-3 параграфів. Перший з них має містити аналітичний огляд вітчизняних та зарубіжних наукових праць з теми дослідження. Аналізуються філософські, психологічні, історико-педагогічні, лінгвістичні та методичні джерела, погляди класиківі педагогіки на проблему, що розглядається (у хронологічній послідовності). Магістранту необхідно відобразити своє ставлення до їх думок, відповідно обґрунтовуючи свою точку зору на проблему. Для того, щоб аналіз був глибоким, повним і враховував сучасні тенденції в розвитку теорії та практики початкового навчання, доцільно здійснити огляд періодичної фахової преси (не менше ніж за останні 5 років) за темою дослідження. Перший параграф необхідно закінчити висновком про рівень дослідженості обраної для магістерської роботи теми, визначити, що важливо ще в ній дослідити, в якому напрямку передбачає здійснювати власне дослідження магістрант.

У другому параграфі теоретичного розділу обов’язково має бути розкрита психолого-педагогічна основа досліджуваної проблеми. Для цього слід розкрити зміст основних психолого-педагогічних понять, досліджень, якими оперує магістрант, щоб уникнути неоднозначності в їх тлумаченні, та обґрунтувати обраний (або власний) варіант. Важливо виявити дієздатність обраного засобу педагогічного впливу (гри, навчання, учіння, праці, мистецтв тощо). За потребою обґрунтувати психолого-педагогічну основу їх комплексної дії. У кінці параграфу необхідно зробити висновки щодо тих положень, які будуть покладені в основу даної роботи. Вони мають стати підґрунтям для створення методики дослідження.

Третій параграф може мати аналіз програмних вимог стосовно теми дослідження, шкільних підручників чи авторських методик вчителів-практиків.

У кінці розділу подаються короткі висновки як теоретична основа для подальшого дослідження. Висновки до 1 розділу мають відповідати постановці дослідження, вирішенню поставлених завдань, бути чіткими, обґрунтованими, обсягом не менше 2 сторінок тексту.

Другий розділ – методичний є основною частиною самостійної роботи магістранта. У ньому детально описується зміст, форми і методи навчання та виховання, які розроблені й апробовувалися в процесі педагогічної практики, тобто розкривається методика наукового пошуку.

Якщо передбачена експериментальна робота, вона повинна включати: констатувальний, формувальний та контрольний етапи педагогічного експерименту. Він проводиться в умовах навчально-виховного процесу загальноосвітньої закладу – в навчальній, виховній, ігровій, трудовій, самостійній діяльності молодшого школяра, організованій магістрантом.

.

При підведенні підсумків дослідження необхідно здійснити всебічний кількісний (таблиці, графіки, діаграми, схеми тощо) та якісний аналіз результатів, показати ступінь досягнення поставленої мети. Для цього дані, отримані на початку апробації, слід порівняти з даними на кінець апробації і надати пояснення наявним відмінностям до початку і на завершенні дослідження. На основі такого аналізу отриманих даних магістрант може зробити висновки про ефективність використаних методів та прийомів навчання та виховання молодших школярів.

Висновки до магістерської роботи є її логічним завершенням. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Необхідна узгодженість висновків з завданнями дослідження. в магістерській роботі висновки надаються як після першого – теоретичного розділу, так і після другого – методичного розділу, завершують дане дослідження загальні висновки. Перш ніж переходити до написання висновків, доцільно ще раз перечитати завдання, які ставились дослідником на початку роботи, а потім згідно із ними послідовно розкрити досягнуті результати.

Висновки мають містити положення, які магістрант може винести на захист, а саме: сукупність одержаних теоретичних положень і практичних рекомендацій, розкритих за змістом, які можна використати в науковій і практичній діяльності.

На завершенні роботи важливо дати практичні рекомендації до застосування результатів дослідження педагогами в умовах навчально-виховних закладів: шкіл, вузів.

Список використаних джерел. В матеріали бібліографічного опису літератури мають бути включені:

1. Державні документи і матеріали, програми і підручники.

3. Спеціальна наукова література: вітчизняні видання (книги, статті), зарубіжні видання (книги, статті на іноземних мовах).

4. Використані періодичні видання.

5. Використані бібліографічні довідники.

Всі джерела розташовуються в алфавітному порядку.

Список літератури в науковій роботі свідчить про обсяг використаних магістрантом джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми і навичок роботи з науковою літературою. Для магістерської роботи достатнім вважається список літератури, що нараховує 60-65 джерел. Якщо в роботі використовуються цитати, цифрові дані чи згадуються твори або запозичуються думки з праць інших авторів, то слід обов’язково робити бібліографічні посилання на джерела за установленими вимогами.

Всі описи виконуються в алфавітній послідовності за прізвищами авторів або назвами джерел. Кожний опис має свій порядковий номер.

Магістерська робота може містити додатки, які розміщуються після списку використаної літератури і не враховуються в загальну кількість сторінок даної роботи.

Додатки дозволяють проілюструвати хід дослідницької роботи. До додатків входять: перелік та конспекти занять, ігор, творчі роботи, фольклорні та літературні твори, ксерокопії архівних документів, фотокартки, таблиці, схеми, окремі нотатки спостережень за учнями тощо.