Загальні завдання магістерської роботи

Підготовка магістра педагогічної освіти здійснюється за навчальними планами і програмами, які забезпечують сучасний рівень його кваліфікаційної готовності. Вони спрямовані на формування особистості, яка здатна творчо, на професійному рівні вирішувати освітні та виховні завдання в умовах формування і розвитку української державності та національної системи освіти, сприяти виведенню її на рівень міжнародних (європейських) критеріїв і стандартів.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув поглиблені педагогічні та спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у педагогічній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плідної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, який повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання і працювати в даному навчальному закладі.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання магістранта – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Науковим керівником магістерської роботи призначається досвідчений викладач кафедри – професор або доцент.

Науковий керівник погоджує з магістрантом формулювання теми, надає усні й письмові консультації щодо розробки плану, мети, завдань, наукової постановки досліджуваної проблеми, кожного етапу теоретичного й експериментального пошуку, аналізу та оформлення його результатів, а також контролює виконання магістрантом встановлених термінів виконання дослідження.

У виборі теми магістранти звичайно послуговуються переліком тем, запропонованим кафедрою. Кожен обирає ту тему, яка відповідає його науковим інтересам чи набутому практичному досвіду. Найбільш підготовленим магістрантам кафедра може запропонувати розробку проблемної теми. Магістрант може сам запропонувати тему, якщо має власний погляд на її розробку і переконає випускову кафедру у його доцільності.

Тема дослідження має бути достатньо інформативною. Тема роботи повинна бути актуальною. Вона має відповідати як сучасним потребам фахової галузі науки, так і перспективам її розвитку, практичним завданням початкового навчання. Ще при її визначенні магістранту необхідно врахувати, що в ній має бути відображений об’єкт і предмет дослідження: об’єкт – загальна сфера наукового пошуку і предмет – конкретний ракурс дослідження об’єкта.