Полікультурне виховання

У світовій школі практикується полікультурне виховання. Так, згаданий проект міжнародного бакалавріату передбачає рішенняз.ва-дач полікультурного виховання, зокрема, за допомогою організації двомовних шкіл, де одночасно вивчаються англійська і рідна мови.

Масштаби полікультурного виховання у країнах світу, не однакові. У США накопичений досвід полікультурного виховання в школах із двомовною програмою. Учні навчаються англійської мови й мови тієї етнічної групи, до якої належать (іспанський, італійський, російській).

У таких школах можуть бути класи з викладанням рідною мовою і на «простій» англійській, а також змішані класи, де учні не мають труднощі з англійською мовою. Ці класи поділяються на різні рівні, у залежності від глибини й обсягу досліджуваного матеріалу. Мета подібних шкіл — допомогти усвідомити дітям етнічну ідентичність.

У Західній Європі головним у вихованні представників національних і етнічних меншостей є насамперед їхня інтеграція в культуру домінуючої нації. Таку мету, наприклад, переслідують «класи французької культури» у початковій школі Франції. Власне полікультурним вихованням офіційна влада фактично не займається, її завдання беруть на себе приватні навчальні заклади. Такі школи для іноземців і національних меншин, наприклад, створюються в Німеччині.

До культури Японії іноземці прилучаються при навчанні в японській школі. У 1993 р. у початковій і молодшій середній школах нараховувалося близько 80 тис. дітей іноземців. Соціологічні опитування показують, що учні-іноземці цілком задоволені своїми вчителями. Але вони часто скаржилися, що їм важко знайти спільну мову з японськими однолітками. За їхніми словами, на них постійно «витріщаються», тикають пальцем.

В останні роки помітні успіхи полікультурного виховання в Росії. Воно здійснюється у певному педагогічному контексті. До початку 90-х років етнічний і національний показник неросійських шкіл визначався насамперед у тім, що викладання в них проводилося рідною мовою. Але така якість поступово зникала. До кінця 80-х років домінуючим типом неросійської школи виявився навчальний заклад з навчанням російською мовою і викладанням рідної мови як одного з предметів. У результаті кілька поколінь неросійських народів одержували виховання поза рідною мовою і національною культурою, на базі російської мови і скороченої російської культури. У 90-х роках у неросійських школах як обов'язковий компонент уведені програми мови, історії і культури того чи іншого народу Росії.