Гутты –див. Капли

Д

Декор – декόр, -у, ч. Єдність зовнішнього оздоблення будинку, споруди або інтер’єрів художньо-декоративними засобами (скульптура, монументальний живопис, ліплення тощо).

Дентикулы (зубчики, сухарики) – дентúкули (зубчики, сухарики), мн. Ряд невеликих декоративних прямокутних виступів на карнизі в іонічному та коринфському ордерах.

Десюдепорт – десюдепόрт, -а, ч. Панно, декоративна прикраса, розміщена над дверима в інтер’єрі приміщення.

Диорама – діорáма, -и, ж. Зігнута півколом у плані картина з предметним переднім планом (споруди, предмети побуту тощо), а також павільйон, в якому розміщено картину.

Диптер – дúптер, -а, ч. У Давній Греції храм прямокутної у плані форми, оперезаний двома рядами колон.

Док – док, -у, ч. 1. Споруда для будівництва суден та ремонту їхньої підводної частини. 2. Споруда для ремонту дирижаблів.

Дольмен – дольмéн, -а, ч. У давнину (3 – 2 тис. до н. е.) похоронна споруда, камера у вигляді кам’яної скрині, накритої плоскою кам’яною брилою.

Донжон – донжόн, -у, ж. Окремо поставлена головна башта середньовічного замку феодала, яка була його житлом, а також останнім притулком для захисників замку під час його облоги.

Дромос – дрόмос, -у, ч. Критий коридор, який вів до погребальної камери в гробниці.

Дымоход (газоход, боров) – димохíд, -у (газохід, лежак) ч. Канал, викладений з цегли або заздалегідь влаштований у товщі залізобетонних панелей, для відведення диму та газів із печей та інших топкових пристроїв у димову трубу, яка височіє над покрівлею будівлі або споруди.

Дынька – дúнька, -и, ж. Деталь у російській архітектурі 15 – 17 ст., що являє собою потовщення на стовпах, колонках наличників вікон та дверних порталів.

З

Закомара – закомáра, -и, ж. У російській архітектурі півкругле або кулеподібне завершення частини зовнішньої стіни між двома виступами (лопатками), яке повторює обриси склепіння, розміщеного за цією стіною всередині будівлі.

Зальный храм – зальний храм. Готичний храм 13 – 15 ст. з нефами однакової висоти або однонефний, який не перетинається поперечним нефом (трансептом). Ці храми призначалися для культових обрядів і зібрань міської громади.

Звонница – дзвінúця, -і, ж. Надбудова на храмі для розміщення дзвонів або декорована, окремо поставлена поряд із храмом споруда з прорізами для підвішування дзвонів.

Зиккурат – зикурáт, -а, ч. Ступінчаста багатоярусна (від 3 до 7) культова споруда (башта) в архітектурі Давньої Месопотамії, Ассирії, Вавилону.