Коригування стратегії розвитку організації

Іноді стратегії необхідно припинити або змінити. Це викликано такими чинниками, як:

- брак ресурсів (фінанси, час, кадри);

- зміна стратегічних проблем організації;

- конфлікт різних стратегій внутрішнього та зовнішнього середовища;

- зміна керівництва.

Це цілком нормальне природне явище. Гірше, коли організація грузне в стратегіях, які не відповідають новим умовам, ситуації, а стратегії залишаються на рівні самомети організації та збереження честі мундира керівника.

Тому необхідно постійно вивчати стан реалізації стратегії.

Впровадження стратегії передбачає управління в режимі реального часу. Головна ознака такого управління - управління за сигналами (слабкими, сильними) або за відхиленнями. Такий підхід дає можливість своєчасно дізнаватись про відхилення стратегічного курсу; швидко реагувати на ці зміни, завчасно приймати контрзаходи або використати нові «стратегічні вікна». Відповідні управлінські дії:

- спостереження за перебігом реалізації стратегії;

- моніторинг внутрішніх та зовнішніх умов;

- визначення сигналів відхилень від стратегічної норми;

- встановлення сили сигналу (слабке відхилення, сильне відхилення);

- підготовка рішень та здатність відповідних управлінських дій;

- гнучкість управлінської політики.

Проте на етапі реалізації стратегії відбувається пристосування процесу стратегічних змін до мінливості умов, нових проблем, корекції цілей, оновлення завдань тощо. Коли організація змінюватиметься, необхідно бути готовим до періоду катарсису. Можуть вирувати пристрасті та зростати напруження. Емоції шкодитимуть успішному впровадженню стратегічного плану.

Причини, що перешкоджають реалізації стратегії:

- Опір, що чинить персонал. Це може бути наслідком різних переконань або просто відсутності достатньої інформації, якщо люди широко не залучались до обговорення стратегій.

- Професійна неготовність персоналу до рішення нових або більш складних проблем.

- Невідповідна кількість персоналу та невірна зосередженість на різних видах діяльності.

- Відсутність або неадекватність супроводжувальних стимулів.

- Гальмуючий вплив попередніх рішень, планів.

- Відсутність офіційної підтримки вищих органів управління.

- Брак ресурсів, резервів діяльності.

- Відсутність чітких алгоритмів, механізмів впровадження стратегічних змін.

- Зміна макрофакторів (економіка, політика, законодавство).