Визначення потреби у досягненнях

Потреба у досягненнях – це прагнення людини перевершити уже досягнутий рівень виконання певної дії, змагання з самим собою або з іншими.

Потреба у досягненнях визначає рівень намагань людини – ті цілі, які вона вважає для себе реальними. Саме вони лежать в основі наполегливості при подоланні перешкод. Суть їх в тому, що людина хоче не тільки вирішити якусь життєву проблему, але й прагне зробити це якомога краще і від цього одержує особливе задоволення.

Методика представлена анкетою, яка наводиться нижче.

В анкеті є 22 твердження, які дозволяють Вам уточнити Ваші думки, інтереси, і те, як ви оцінюєте себе. Якщо Ви згодні із ствердженням, напишіть «так» поряд з номером ствердження, якщо не згодні – «ні». Заповнюючи анкету, уявіть собі типові ситуації та не замислюйтесь над деталями. Відповідайте швидко, давайте першу відповідь, що спала Вам на думку. Не відкидайте нічого, відповідаючи на кожне питання по порядку. Можливо, деякі висловлювання буде складно віднести до себе. У цьому випадку все ж постарайтесь відповісти «так» чи «ні». Не намагайтеся справити заздалегідь приємне чи неприємне враження.

Вільно виражайте свою думку. Поганих чи хороших відповідей не буває.

Питання анкети

1. Думаю, що успіх у житті залежить швидше від випадку, ніж від розрахунку.

2. Якщо я залишусь без улюбленої справи, життя для мене втратить сенс.

3. Для мене у будь-якій справі більш важливим є її виконання, а не кінцевий результат.

4. Вважаю, що люди більше страждають від невдач на роботі, ніж від поганих взаємостосунків із близькими.

5. На мою думку, більшість людей живе далекими цілями, а не близькими.

6. У житті у мене було більше успіхів, ніж невдач.

7. Емоційні люди мені подобаються більше, ніж діяльні.

8. Навіть у звичайній роботі я прагну удосконалити деякі її елементи.

9. Захоплений думками про успіх, я можу забути про міри безпеки.

10. Мої батьки вважали мене ледачою дитиною.

11. Вважаю, що в моїх невдачах більш винні обставини, ніж я сам.

12. Мої батьки занадто строго контролювали мене.

13. Терпіння у мене більше, ніж здібностей.

14. Лінощі, а не сумніви в успіху, змушують мене часто відмовлятися від своїх намірів.

15. Думаю, що я впевнена у собі людина.

16. Заради успіху я можу ризикнути, якщо навіть шанси не на мою користь.

17. Я не сумлінна людина.

18. Коли все йде добре, моя енергія посилюється.

19. Якби я був журналістом, я писав би скоріш про винаходи людей, ніж про пригоди.

20. Мої близькі не поділяють моїх планів.

21. Рівень моїх вимог до життя нижчий, ніж у моїх товаришів.

22. Мені здається, що наполегливості у мене більше, ніж здібностей.

Підраховується кількість позитивних і негативних відповідей таким чином:

Якщо на питання 2, 6, 7, 8, 14, 18, 19, 21, 22 дана відповідь «так», то ставиться один бал.

Якщо на питання 1, 3, 4, 5, 9, 10, 11,12, 13, 15, 16, 17, 20 дана відповідь «ні», то також ставиться один бал.

Сума балів позитивних і негативних відповідей характеризує рівень потреби у досягненні. Розмах індивідуальних балів може бути дуже великим: від 2 до 22.

Ви можете оцінити свої дані хоча б у таких характеристиках – вище середнього, нижче середнього, тобто вище або нижче 12 балів.

Люди з високим рівнем потреби у досягненнях відрізняються такими рисами: наполегливістю у досягненні мети, незадоволеністю досягнутим, постійним прагненням зробити краще, схильністю дуже захоплюватися роботою, прагненням у будь-якому випадку пережити радість успіху, нездатністю погано працювати, потребою винаходити нові прийоми роботи при виконанні найбуденніших справ, відсутністю почуття суперництва, бажанням, щоб інші, разом з ним, пережили успіх, готовністю прийняти допомогу і допомагати іншим, щоб спільно відчути радість успіху.

Методика 6

«Спостережливість»

Мета: встановити рівень розвитку спостережливості.

Хід експерименту: потрібно підібрати дві картини, нескладні за сюжетом і кількістю деталей (наприклад, які зображують інтер’єр кімнати), однакові в усьому, крім заздалегідь передбачених десяти відмінностей: відсутність чи інше розміщення якої-небудь деталі на одній із цих картин порівняно з іншою.

Картини потрібно вивісити на дошці на одну-дві хвилини, щоб учні знайшли відмінності і записали їх. У молодших класах картини можна не забирати під час запису відмінностей.

За отриманими результатами підраховують кількість правильно помічених відмінностей, із цієї величини відраховують вказані помилково відмінності, які не існують. Знайдений показник ділять на фактичну кількість відмінностей. Що ближче до 1 отриманий результат, то вищий рівень розвитку спостережливості учня.

Методика 7

«Перевір свою увагу»

Мета: встановити вміння учнів переключати свою увагу.

Хід експерименту: учням пропонується впродовж 10 хвилин додавати два однозначних числа, написаних одне над одним. Кожен учень повинен додавати запропоновані числа двома різними способами. Перший спосіб: суму чисел розміщують у верхньому рядку, а в нижній рядок переносять верхнє попереднє число. Якщо сума більша за 10, то десяток відкидають і пишуть число одиниць. Другий спосіб: суму чисел розміщують у нижньому рядку, а над нею – нижній доданок.

Наприклад, згідно з першим способом дістанемо:

5 4 9 3 2 5

954932...

За другим способом:

943707 74 1...

Учням докладно пояснюють і показують на прикладі обидва способи дій. Спочатку вони повинні діяти за першим способом упродовж однієї хвилини, а потім за сигналом «Лінія, другий спосіб «– поставити вертикальну лінію біля останньої написаної пари чисел і далі діяти за другим способом, через хвилину перейти до першого способу і т. д.

За отриманими результатами потрібно знайти середнє число сум, які отримав учень за одну хвилину. Якщо це число близьке до 20, то це свідчить про достатню працездатність учня, а якщо менше за 8, то працездатність учня дуже низька і потребує розвитку.

Методика 8

«Виправ помилки»

Мета: встановити рівень стійкості уваги учнів під час перевірки виконаних робіт.

Хід експерименту: для експерименту використовують письмові роботи учнів з математики, рідної чи іноземної мови з невиправленими помилками. Можна використати заготовлені приклади, тексти, які містять певну кількість спеціально допущених помилок. Учні за певний час мають знайти всі помилки і підкреслити їх. Можна поставити завдання, щоб вони не лише підкреслили помилки, а й виправили їх.

За отриманими результатами потрібно знайти частку від ділення різниці між кількостями правильно знайдених помилок і неправильно підкреслених помилок на загальне число справжніх помилок, передбачених завданням. Якщо ця частка близька до 1, то рівень розвитку стійкості уваги учня досить високий, якщо вона нижча за 0,5, то увага дуже нестійка і потребує розвитку.

Методика 9

«Хто краще пам’ятає?»

Мет а: встановити рівень розвитку слухової, зорової та механічної пам’яті.

Хід експерименту: учитель говорить: «Я назву 12 двозначних чисел. Ви повинні уважно слухати і намагатися запам’ятати їх. Нічого записувати під час читання не треба. Коли я закінчу читати, ви маєте за моїм сигналом записати всі числа, що запам’ятали, в будь-якому порядку».

Після цього вчитель упродовж 30 с читає ряд чисел з короткими паузами.

В іншому варіанті ряд із 12 двозначних чисел слід записати на плакаті. Цей плакат демонструють протягом певного часу (чим учні старші, тим час має бути меншим, але не менш як 30 с), а потім забирають, і учні по пам’яті записують усі числа.

За отриманими результатами підраховують кількість правильно відтворених чисел. Якщо при слуховому поданні вона не менша як 7, а при зоровому – 9, то рівень розвитку механічної пам’яті високий.

Методика 10

«Анаграми»

Мета: виявити наявність чи відсутність у школярів одного з компонентів теоретичного мислення – здатності теоретичного аналізу.

Хід експерименту: учням пропонується низка анаграм (деформовані слова). Вони повинні за цими анаграмами знайти вихідні слова:

1) лбко; 2) раяі; 3) еравшн; 4) ркдети;

5) окамднри; 6) упкс; 7) агнррі; 8) рбкаробо.

Через кілька хвилин після початку роботи стає зрозуміло, що учнів можна розділити на дві групи. Одні намагаються побудувати слова методом спроб і помилок. Кожне завдання (анаграму) вони розв’язують, як нове. У цих школярів немає здатності до теоретичного аналізу. Учні з другої групи швидко знаходять відповіді всіх анаграм. Вони виявляють, що всі анаграми побудовано на основі однієї загальної ознаки – потрібно читати букви парами справа наліво.