| Психолог Л.Виготський закликав учителя розвивати мовлення учня усне, писемне і:
| виразне
| орфоепічне
| іншомовне
| *внутрішнє
|
|
|
| Мовленнєва ситуація на уроці літератури, коли учень говорить від імені літературного героя чи автора, називається:
| навчально-дидактичною
| тренувальною
| з гіпотетичною зміною соціальної функції
| *художньо-ігровою
|
|
|
| Мовленнєва ситуація на уроці літератури, коли учень виступає в ролі учителя, екскурсовода, літературного або театрального критика, називається:
| навчально-дидактичною
| тренувальною
| *з гіпотетичною зміною соціальної функції
| художньо-ігровою
|
|
|
| Мовленнєва ситуація на уроці літератури, коли учень відповідає на питання, не змінюючи своєї ролі, називається:
| *навчально-дидактичною
| тренувальною
| з гіпотетичною зміною соціальної функції
| художньо-ігровою
|
|
|
| Дослідницька доповідь створюється студентом як:
| добірка і коментування цитат з художніх творів до твердження вчителя чи підручника
| виклад за одним джерело нових для класу фактичних відомостей
| *самостійний розгляд учнем художнього тексту
| власний художній твір учня
|
|
|
| Ілюстративна доповідь створюється студентом як:
| *добірка і коментування цитат з художніх творів до твердження вчителя чи підручника
| виклад за одним джерело нових для класу фактичних відомостей
| самостійний розгляд учнем художнього тексту
| власний художній твір учня
|
|
|
| Мові ліричного твору притаманна така конститутивна риса, як
| *насиченість виражальними засобами мови
| складність синтаксичних конструкцій
| насиченість історизмами
| простота синтаксису
|
|
|
| Досліджуючи версифікацію, визначаємо у школі все, крім одного
| ритм
| *акт
| строфу
| риму
|
|
|
| Один із шляхів визначення розміру вірша
| читання
| писання
| *скандування
| рахування
|
|
|
| Один із шляхів визначення розміру вірша
| образний
| філософський
| психологічний
| *графічний
|
|
|
| У школі вивчаємо такий спосіб римування
| *парне
| потрійне
| одинарне
| постійне
|
|
|
| У школі вивчаємо такий спосіб римування
| *кільцеве
| квадратове
| трикутне
| перемінне
|
|
|
| У школі вивчаємо такий спосіб римування
| перемішане
| переважне
| перекладене
| *перехресне
|
|
|
| Пояснюючи, що таке стопа, стверджуємо, що це –
| об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків
| одиниця силабічної системи віршування
| співзвучне закінчення слів
| *повторювана група складів з певним місцем наголосу
|
|
|
| Пояснюючи, що таке строфа, стверджуємо, що це –
| *об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків
| одиниця силабічної системи віршування
| співзвучне закінчення слів
| повторювана група складів з певним місцем наголосу
|
|
|
| Пояснюючи, що таке рядок з постійною кількістю складів, стверджуємо, що це –
| об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків
| *одиниця силабічної системи віршування
| співзвучне закінчення слів
| повторювана група складів з певним місцем наголосу
|
|
|
| Пояснюючи, що таке рима, стверджуємо, що це –
| об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків
| одиниця силабічної системи віршування
| *співзвучне закінчення слів
| повторювана група складів з певним місцем наголосу
|
|
|
| Завдання розкрити учням емоційний, інтелектуальний, образний, мелодичний, ритмічний феномени твору ставимо під час вивчення
| драми
| епосу
| *лірики
| кінодраматургії
|
|
|
| Як найбільш суб’єктивний тип твору вивчаємо у школі
| драму
| епос
| *лірику
| кінодраматургію
|
|
|
| Виразне читання напам’ять є обов’язковим методичним прийомом під час вивчення у школі
| драми
| епосу
| *лірики
| кінодраматургії
|
|
|
| Завдання прочитати на уроці художній текст «про себе» є обов’язковим методичним прийомом під час вивчення у школі
| драми
| епосу
| *лірики
| кінодраматургії
|
|
|
| Текстуальному аналізу вірша суперечить
| послідовність прочитання
| *вичленовування теми, проблеми, ідеї
| цілісність розуміння
| індивідуальність тлумачення
|
|
|
| Текстуальному аналізу вірша суперечить
| тлумачення художніх образів
| послідовність прочитання
| * аналіз у буквальному розумінні слова, як розчленування
| цілісність розуміння
|
|
|
| Вивчаючи ямб, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| *1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи хорей, стверджуємо, що стопа містить
| *1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи пірихій, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| 1наголошений і 1 наголошений склад
| *1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи спондей, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| *1наголошений і 1 наголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи дактиль, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| *1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 2 ненаголошені і 1 наголошений склади
|
|
|
| Вивчаючи амфібрахій, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| *1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 2 ненаголошені і 1 наголошений склади
| 1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи анапест, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| *2 ненаголошені і 1 наголошений склади
|
|
|
| Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| *1наголошений і 1 наголошений склад
|
|
|
| Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| *1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Визначаючи розмір вірша, поряд з основною стопою слід назвати
| *кількість стоп у рядку
| супровідні стопи
| тип римування
| вид строфи
|
|
|
| Великі стилі (літературні напрями) мають сутність, спільну з:
| *напрямами в інших видах мистецтва
| політичними партіями
| історичними подіями
| відкриттями у техніці
|
|
|
| До лексичних виражальних засобів мови належать:
| *синоніми
| алітерації
| метафори
| риторичні запитання
|
|
|
| До тропів як виражальних засобів мови належать:
| синоніми
| алітерації
| *метафори
| риторичні запитання
|
|
|
| До стилістичних фігур як виражальних засобів мови належать:
| синоніми
| алітерації
| метафори
| *риторичні запитання
|
|
|
| До художнього звукопису як виражального засобу мови належать:
| синоніми
| *алітерації
| метафора
| риторичні запитання
|
|
|
| Метафорика – це явище
| контексту
| *стилю
| інтертекстуальності
| Змісту твору
|
|
|
| Під час текстуального аналізу вірша висвітлюємо у вільно обраному нами порядку своє розуміння такого художнього явища, як:
| стопа
| *почуття і думки в їх перебігу
| сюжет
| ремарка
|
|
|
| Під час текстуального аналізу вірша висвітлюємо у вільно обраному нами порядку своє розуміння такого художнього явища, як:
| стопа
| ремарка
| мовлення автора і персонажів
| *виражальні засоби мови на 4-ох рівнях
|
|
|
| Епітет аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Порівняння аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Символ аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Метафору аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Синекдоху аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Метонімію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Алегорію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Гіперболу аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Оксюморон аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| *троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Анафору аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| *стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Риторичне питання аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| *стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Риторичне звертання аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| *стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Інверсію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| *стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Повтор аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| *стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Паралелізм аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| *стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Антитезу аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| *стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Градацію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| *стилістична фігура
| лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Алітерацію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| *художній звукопис
|
|
|
| Асонанс аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| *художній звукопис
|
|
|
| Звуконаслідування аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| лексичний засіб
| *художній звукопис
|
|
|
| Синоніми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| *лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Антоніми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| *лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Історизми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| *лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Архаїзми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| *лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Неологізми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| *лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Згрубілі слова аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як
| троп
| стилістична фігура
| *лексичний засіб
| художній звукопис
|
|
|
| Вивчаючи ямб, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| *1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи хорей, стверджуємо, що стопа містить
| *1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи пірихій, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| 1наголошений і 1 наголошений склад
| *1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи спондей, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| *1наголошений і 1 наголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи дактиль, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| *1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 2 ненаголошені і 1 наголошений склади
|
|
|
| Вивчаючи амфібрахій, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| *1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 2 ненаголошені і 1 наголошений склади
| 1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Вивчаючи анапест, стверджуємо, що стопа містить
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| *2 ненаголошені і 1 наголошений склади
|
|
|
| Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 ненаголошений і 1 наголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| *1наголошений і 1 наголошений склад
|
|
|
| Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї
| 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
| *1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад
| 1 наголошений і 2 ненаголошені склади
| 1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад
|
|
|
| Визначаючи розмір вірша, поряд з основною стопою слід назвати
| *кількість стоп у рядку
| супровідні стопи
| тип римування
| вид строфи
|
|
|
