Принцип доступності

Доступними повинні бути всі елементи навчання: показ, пояснення, сам навчальний матеріал, загальна фізичне навантаження та ін. У фізичному вихованні це вимога забезпечується, по-перше, добором відповідних і розподілених за ступенем складності фізичних вправ і, по-друге, урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей учнів.

Поняття «доступність матеріалу» і «легкість освоєння матеріалу» не ідентичні. Дуже легке завдання буде, звичайно, посильним для займаються, але мало раціональним. Крім того, воно може викликати у займаються негативну реакцію у вигляді зниження активності та інтересу до роботи, тому що не буде відповідати рівню їх домагання. З тих же причин психологічного порядку не слід пропонувати навчаються і надмірно важкий матеріал. Цього не можна робити ще й тому, що в такому випадку неминуче неправильне виконання вправи. Придбані невірні умовні зв’язку надалі негативно позначаться на засвоєнні навчального матеріалу.

Не слід забувати також і про те, що виконання непосильних вправ є іноді основною причиною спортивного травматизму.

Таким чином, вправи не повинні бути надмірно важкими і надмірно легкими. Навчальний матеріал повинен бути підібраний з таким розрахунком, щоб для оволодіння ним займаються при відповідній керівництвом вчителів, змушені були б докласти певних зусиль.

Порівняно легко розподілити за ступенем складності вправи, в яких педагогічні правила «від простого до складного», «від легкого до важкого», «від відомого до невідомого» реалізуються за допомогою ступеневої проходження досить добре систематизованого програмного матеріалу (наприклад, гімнастичні вправи). У тих випадках, коли це неможливо, в процесі навчання вдаються або до розчленування вправи, або до підвідних вправ.

Правильна реалізація принципу доступності вимагає врахування рівня попередньої підготовленості, статевих та вікових особливостей займаються, а також індивідуальних розходжень у їх психомоторики.

Індивідуальні особливості займаються слід вивчати як на навчально-тренувальних заняттях і змаганнях, так і (особливо) в умовах відносно вільної діяльності – у грі, під час туристичних походів. Облік індивідуальних особливостей учнів дає викладачеві можливість пред’являти підвищені вимоги до сильних учням, заохочувати навіть невеликі досягнення слабких, знаходити найбільш доцільну техніку для конкретного спортсмена і т.п. Індивідуальний підхід цілком здійснимо і при групових заняттях.

Принцип доступності вимагає дотримання наступних правил:

1. Керуватися навчальними програмами та нормативними вимогами.

2. Знати і враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів.

3. Дотримуватись правил «від відомого до невідомого», «від легкого до важкого», «від простого до складного».