Класифікація методів, що застосовуються при вивченні курсу СПО

Найбільш прийнятною класифікацією методів навчання соціально-побутової діяльності є класифікація за джерелом знань учнів, яка відповідає групам методів:

• словесні;

• наочні;

• трактичні.

Цей поділ є умовним, оскільки в процесі навчання вони не використовуються окремо. Так усний виклад, як правило супроводжується демонстрацією різних зразків, виконанням вправ. Наочні методи навчання неможливо використовувати без пояснення, бесіди, спостережень.

Тому ефективність навчання і корекційної роботи з розумово відсталими учнями залежить від органічного сполучення всіх трьох методів.

В процесі роботи вчитель повинен використовувати ті методи, які найбільшим чином сприяють розвитку і корекції пізнавальних здібностей дітей, їх фізичному розвитку.

Словесні методи навчання.

До словесних методів навчання відносяться: розповідь, бесіда, пояснення. На уроках СПО, як правило, застосовуються бесіди і пояснення.

Одним з основних методів навчання СПО є бесіда.

Бесіда на уроках СПО використовується з метою активізувати досвід дітей, набутий раніше. Бесіда триває 5-7 хвилин. Але не залежно від тривалості, бесіда не повинна бути єдиним методом на уроці.

Бесіда застосовується в процесі пояснення нового матеріалу, поглиблення та систематизації знань учнів, бесіда може супроводжувати екскурсію.

За допомогою бесіда учитель:

· встановлює зв'язок між новим матеріалом і вченням на попередніх уроках.

· проводить з метою повторення навчального матеріалу,

· з'ясування отриманих учнями знань.

· при вивченні нового матеріалу, то в процесі бесіди учитель з'ясовує, що учні знають про досліджуваний матеріал.

· допомагає узагальнити знання розумово відсталих дітей,

· доповнити новими відомостями,

· узагальнити і систематизувати досліджуваний матеріал.

· використовується в процесі сюжетів-рольових ігор,

· при виконанні вправ, практичної роботи, записах в зошитах певних правил, замальовок і ін.

Позитивною стороною бесіди є те, що використання даного методу активізує увагу та участь більшості учнів. При цьому вчитель не тільки з'ясовує, що знають учні з досліджуваної теми, а й отримує можливість систематизувати знання учнів по заданому питанню.

Підбираючи матеріал до уроку, учитель визначає місце і обсяг відомостей, які будуть повідомлені на занятті, орієнтується на вимоги до знань, вмінням учнів за відповідним розділом програми При цьому він враховує, що з року в рік складність матеріалу зростає. Це, в свою чергу, визначає вибір методів, прийомів і засобів у навчанні.

Пояснення - як метод використовується майже на кожному етапі уроку. Наприклад, учитель пояснює як організувати робоче місце, пристрій побутових приладів, правило користування ножем, виделкою, серветкою, спеціальну термінологію, робочу позу, правила ТБ.

На уроках СПО пояснення можна називати інструктажем.

Інструктаж проводитися з метою:

· пояснення і показу трудових дій, направлених на формування уявлень про безпечні і раціональних прийомах роботи,

· на корекцію практичної діяльності розумово відсталих учнів.

Залежно від індивідуальних особливостей учнів, складності завдання, року і класу навчання, інструктаж можна викладати повністю або частинами, поступово, по ходу виконання роботи.

Інструктаж включає питання, з якими вчитель звертається до учнів з метою активізувати їх розумову діяльність. Питання можна задавати в ході аналізу об'єкта, виконання доцільних прийомів роботи, вибору матеріалів, інструментів. Наприклад, в ході ремонту одягу, інструктаж використовується при поясненні і показі способу виконання ручних швів, при ознайомленні учнів з правилами ТБ роботи з голкою, ножицями.

В окремих випадках інструктаж можна зводити тільки до словесних поясненням учителя. Наприклад, перед екскурсією (в магазин, аптеку, на пошту) учитель інструктує учнів як треба вести себе в дорозі, транспорті, аптеці, на що звернути увагу під час екскурсії, що робити після її закінчення.

Слід зазначити, що інструктаж, як метод вимагає від розумово відсталих учнів значного зорового, розумового і слухового напруги. Під час інструктажу учень одночасно спостерігає за дією вчителя, за тим як він користується інструментами, пристроями та слухає його пояснення. З огляду на це, вчитель має продумувати кожен інструктаж, щоб він був доступним РВ. дітям.

Під час проведення інструктажу, учитель повинен тримати в полі зору весь клас, перевірити, як учні сприймають його пояснення, чи правильно засвоюють операції, прийоми та інші дії. Щоб переконатися, що учні правильно зрозуміли інструкцію, перед початком роботи вчитель повинен повторити її.

Інструктаж може бути вступний, поточний і підсумковий.

Вступний проводитися перед початком роботи. Його завдання - підготувати учнів до початку роботи. Вступний інструктаж частіше буває фронтальний, коли вчитель дає пояснення всьому класу.

Поточний. Може бути фронтальним та індивідуальним. Його проводять у тих випадках, коли учні не зрозуміли завдання і допускають помилки. Учитель повинен зупинити роботу, вказати на помилки, пояснити причину помилок, продемонструвати правильний прийом, потім учень, який допустив помилку, повторює його. Тільки тоді учні продовжують роботу.

Підсумковий проводиться після закінчення роботи. Учитель підводить підсумок уроку, він демонструє кращі роботи, відзначає позитивні сторони роботи і недоліки. Аналізує помилки. Мета інструктажу - попередження помилок.

Розповідь - коротке послідовний виклад матеріалу.

На уроках СПО учитель використовує метод розповіді при знайомстві з різними видами домашнього господарства (прибирання, прання), формуванні навичок самообслуговування (чистка зубів, умивання, прийом їжі), культури поведінки. В ході розповіді учні знайомляться з о службою побуту, організаціями та підприємствами, в які учням доводиться звертатися в процесі життя (пошта, магазин, лікарня).

До розповіді пред'являється ряд вимог:

- Розповідь повинна бути простим, коротким і змістовним;

- Повинен тривати не більше 5-8 хвилин;

- Повинен відповідати програмі, містити найбільш важливий матеріал, типовий для даної теми;

- В оповіданні потрібно підкреслити положення, які мають пізнавальне і виховне значення;

- Повинен бути науковим, відповідати освітнім, виховним і корекційним задачам.

На жаль розповідь, як метод має недоліки:

- Під час розповіді учні пасивні:

- У них слабо розвивається мислення.

Завдяки розповіді розум. від. учні дізнаються призначення різних видів соціально-побутової діяльності: виконання санігарно-гігієнічних норм, правил раціонального харчування, відносин між юнаком і дівчиною, вміння скласти бюджет і ін.

В процесі розповіді учні вчаться правильно виконувати завдання практичного характеру: здійснити прибирання приміщення, приготувати їжу, доглядати за новонародженим, оформляти різні бланки і папери.

Тому на уроках СПО розповідь доцільно використовувати спільно з елементами бесіди.