Тести для самоконтролю

1. Продовжити речення: „Форма організації навчального процесу з природознавства – це...

2. Функції уроку в сучасній початковій школі:

а) виховна, навчальна, розвиваюча;

б) навчальна, виховна, розвиваюча, стимулююча, мотиваційна, самоосвітня;

в) загальноосвітня, розвиваюча, стимулююча, коригувальна.

3. Продовжити речення: „Дидактичнамакроструктура уроку природознавства – це …

4. Форми організації навчання з природознавства:

а) урок, позакласна робота, позаурочна робота, екскурсія, домашні завдання;

б) гуртки, тематичне читання, позаурочна робота, домашні завдання;

в) домашні завдання, індивідуальна робота, спостереження.

5. Домашня робота з природознавства передбачає такі види навчально-пізнавальної діяльності школярів:

а) спостереження, самостійну роботу, читання науково-популярної літератури;

б) творчі завдання, роботу з підручником, зошитом з друкованою основою, додатковою літературою;

в) самостійну роботу, творчі завдання, спостереження за змінами в природі.

4. Навести прикладспособів перевірки і контролю навчальних досягнень учнів під час комбінованого уроку.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розподілити уроки за окремими темами чи розділами програми, визначити їх тип.

2. Визначити способи діяльності учителя і учнів у процесі навчання школярів на комбінованому уроц і природознавства.

3. Проаналізувати навчально-методичну літературу з даної теми.

ЛЕКЦІЯ № 8

ТЕМА. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

ПРИРОДОЗНАВСТВА. ПРЕДМЕТНИЙ УРОК. ОСОБЛИВОСТІ

СТРУКТУРИ ЙОГО ПРЕДМЕТНОГО ЗМІСТУ

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: предметний урок, дидактична

макроструктура предметного уроку, макроетапи предметного уроку, закономірності у методиці підготовки та проведення макроетапів предметного уроку.

ПЛАН

1. Предметний урок. Особливості структури його предметного змісту.

2. Дидактична макроструктура предметного уроку, її варіативність.

3. Закономірності в методиці підготовки і проведення макроетапів предметного уроку.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 3, 9, 12, 16, 20, 29, 35, 36, 38, 39, 41, 43, 45, 47, 49

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

1. ПРЕДМЕТНИЙ УРОК. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ЙОГО ПРЕДМЕТНОГО ЗМІСТУ

Предметний урок є зразком уроку, під час якого учні набувають первинних навичок лабораторних робіт.

Основна мета цих уроків – отримання учнями знань внаслідок безпосередньої роботи з корисними копалинами, водою, ґрунтом, гірськими породами, з предметами живої та неживої природи.

Більшість предметних уроків проводять після екскурсії, на якій учні мають можливість безпосередньо вивчати об’єкти.

Роботу учнів з предметом на уроці можна організувати фронтально у групах чи індивідуально. На таких уроках чергують самостійну роботу учнів із поясненням учителя, ставлять пізнавальні завдання, виконують досліди, заповнюють порівняльні таблиці, креслять схеми, графіки.

Організація предметних уроків потребує старанної підготовки учителя, яка полягає у доборі обладнання, опрацюванні методики дослідів, забезпеченні самостійної роботи учнів з обладнанням на всіх етапах уроку.

Особливість предметного уроку полягає у тому, що предметний зміст передбачає всебічне вивчення конкретного предмета або явища природи, вявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей. Доцільно, щоб на такому уроці учні працювали з натуральними живими природними об’єктами. Більшість предметних уроків проводять після уроків-екскурсій, на яких школярі спостерігають за конкретним об’єктом у навколишньому середовищі. Здобуті фактичні знання є опорою під час всебічного пізнання предмета або явища, виявлення його істотних ознак, властивостей, зв’язків у природі.

2. ДИДАКТИЧНА МАКРОСТРУКТУРА ПРЕДМЕТНОГО УРОКУ, ЇЇ ВАРІАТИВНІСТЬ

Предметнийурок за дидактичною структуроює комбінованим, оскільки у його межах реалізують всі етапи процесу навчання. Його структура визначають на основі логічної схеми змісту теми. Розглянемо макроструктуру предметного уроку. У практиці навчання макроструктура уроку варіативна, це зумовлено специфікою освітньої цілі такого типу уроку – всебічне пізнання предмета природи. Макроструктуру складають такі етапи:

Варіант 1

1. Організація класу.

2. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

4. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

5. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу (проводять методом бесіди з використанням живих об’єктів, колекцій, муляжів, моделей, таблиць).

6. Осмислення знань учнями (проводять методом бесіди, виявляють рівень навчальних досягнень учнів).

7. Узагальнення, систематизація та застосування засвоєних знань, умінь, і навичок.

8. Підсумок уроку.

9. Домашнє завдання.

Варіант 2

1. Організація класу.

2. Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

3. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

4. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу (проводиться методом бесіди з використанням живих об’єктів, колекцій, муляжів, моделей, таблиць).

5. Осмислення знань учнями (проводять методом бесіди, виявляють рівень навчальних досягнень учнів).

6. Узагальнення, систематизація та застосування засвоєних знань, умінь, і навичок.

7. Підсумок уроку.

8. Творче завдання.

3. ЗАКОНОМІРНОСТІ У МЕТОДИЦІ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ МАКРОЕТАПІВ ПРЕДМЕТНОГО УРОКУ

Предметні уроки потребують від учителя ретельної підготовки. Перш за все учитель, виходячи із програмового матеріалу, необхідного унаочнення, місцевих природних умов, особливостей класу, визначає тип предметного уроку. Після цього вчитель складає план або конспект уроку, в якому визначає навчальну, або виховну мету. Розглянемо деякі рекомендації до проведення предметного уроку.

1.Організація класу.

2.Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

Цей етап можна проводити, а може пропускати.

Якщо новий зміст теми не складний і невеликий за обсягом, то перевірку можна здійснювати як самостійний етап. Якщо зміст попередньої і нової теми аналогічний, то перевірку здійснюють як актуалізацію опорних знань і чуттєвого досвіду в процесі засвоєння нових. Місце етапу перевірки у структурі предметного уроку визначає учитель: перед засвоєнням нового змісту, чи після систематизації та узагальнення засвоєних знань і умінь.

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

Важливою є на даному етапі загальна мотивація школярів, яка спрямована на спонукання пізнавального інтересу до предмета, бажання пізнати його. З цією метою застосовують прийоми введення цікавого матеріалу, уривків з оповідань, дослідів та ін.

4. Засвоєння нових знань, умінь та навичок.

На цьому етапі можна виділити три види знань:

- Знання, які засвоюють учнями під час безпосередньої діяльності з натуральними об’єктами (живими, гербаризованими, чи колекційними).

- Знання про предмет або явище, які здобувають із зображувальних засобів навчання, розповіді учителя, кінофільмів, додаткової літератури.

- Знання, які відомі учням із попередніх уроків та життєвого досвіду становлять основу для усвідомленого сприйняття нових знань.

Під час роботи із об’єктами, учні оволодівають прийомами аналізу, порівняння, синтезу, узагальнення, визначення, заповнюють таблиці, виконують схеми, організовують самоконтроль і взаємокоригування.

Засвоєні знання є базою для формування предметних умінь.

5. Систематизація, узагальнення та застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

Метою даного етапу є виявлення взаємозв’язків між елементами змісту, встановлення певних закономірностей і формування на їхній основі елементів знань з вищим рівнем узагальнення, а також предметних умінь і навичок. Досягнення поставлених цілей вимагає актуалізації засвоєних знань та умінь, організація якої на цьому етапі має свої особливості.