Тести для самоконтролю

1. Словесні методи є важливим джерелом знань, учитель застосовує їх …

2. Функції словесних методів:

а) навчальна, виховна, контролююча, розвиваюча, організаційна;

б) самоосвітня, контролююча, організаційна;

в) самоосвітня, організаційна, мотиваційна.

3. Бесіда – це …

4. Види розповіді:

а) описова, художня, розповідь з елементами бесіди, пояснення;

б) підготовча, пояснювальна, підсумкова, евристична;

в) пояснення, дедуктивна, підсумкова.

5. До словесних методів належать …

а) ілюстрування, розповідь, пояснення;

б) бесіда, розповідь, пояснення, читання статей;

в) розповідь, ілюстрування, демонстрування, бесіда.

6. Під час використання словесних методів діяльність учнів виражається переважно …

7. Розповідь – це …

8. Види бесіди:

а) підготовча, пояснювальна, підсумкова, контрольна, евристична, індуктивна, дедуктивна;

б) художня, описова, розповідь з елементами бесіди, дедуктивна;

в) підсумкова, контрольна, пояснення, художня.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розробити фрагмент уроку природознавства, розкрити методику використання розповіді.

2. Розробити питання і завдання для індивідуальної перевірки навчальних досягнень учнів

3. Розробити питання і завдання для фронтальної перевірки навчальних досягнень учнів.

ЛЕКЦІЯ № 5

ТЕМА: МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ДОСЛІД, ПРАКТИЧНА РОБОТА ЯК МЕТОДИ НАВЧАННЯ

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: практичні методи навчання, спостереження, практична робота, лабораторна робота, дослід, прийоми розпізнавання та визначення об’єктів, куточок живої природи, географічний майданчик, шкільна навчально-дослідна ділянка.

ПЛАН

1. Спостереження, дослід, практична робота як методи вивчення природи.

2. Методика організації та проведення спостережень.

3. Дослід. Дидактичні цілі використання досліду на уроках природознавства.

4. Розпізнавання та визначення як різновиди практичних методів навчання.

5. Лабораторний метод навчання природознавства.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 10, 12, 15, 22, 30, 32, 37

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

1. СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ДОСЛІД, ПРАКТИЧНА РОБОТА ЯК МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ

Практичні методи навчання природознавства у початковій школіспрямовані на досягнення завершального етапу пізнання і являють собою складну взаємодію показу, слова та практичної роботи, які організовує і спрямовує учитель. Вони сприяють формуванню умінь і навичок учнів, логічному завершенню їхнього пізнавального процесу під час опрацювання окремої теми чи розділу підручника.

До практичних методів навчання відносять самостійні досліди учнів, спостереження з наступним реєструванням явища чи процесу, визначення, опис об’єкта, практичні роботи на шкільному географічному майданчику та навчально-дослідній ділянці. Під час практичних методів, відповідь на поставлене запитання чи проблемну задачу, учень дає результатами самостійно виконаної практичної роботи.

Практична робота учня спрямована на використання набутих у процесі навчання знань для розв’язання певних практичних завдань, виконання робіт та вправ. Здебільшого їх планують відповідно до певної теми чи сезону.

При застосуванні практичних методів навчання учні отримують знання, виконуючи практичні роботи на географічному майданчику, шкільній навчально-дослідній ділянці, у куточку живої природи, на уроках-екскурсіях. Навчальна робота школярів спрямована на дослідження, спостереження, визначення, опис, роботу з приладами, матеріалами та обладнанням.

Під час практичних робіт учитель долучає учнів до написання плану, виконання спостережень, проведення дослідів, визначення об’єктів, оформлення результатів самостійних спостережень, заповнення систематичних таблиць, креслення графіків і схем, написання звіту. Під час виконання таких робіт в учнів формують уміння не механічно, а на основі самостійних, практично отриманих знань.

Практичні методи перебувають у тісному взаємозв’язку зі словесними та наочними. Вони забезпечують закріплення набутих учнями знань, умінь і навичок.

2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереженняпід час практичних методів відрізняються від спостережень під час наочних. За наочних методів учні спостерігають за дослідами, засобами, які їм демонструє учитель, а під час практичних учні самостійно виконують роботу і спостерігають за її перебігом. Вони вимірюють, замальовують, підраховують, гербаризують, виготовляють колекції, креслять схеми, заповнюють таблиці, визначають. Результати спостережень учні занотовують у спеціальних зошитах чи таблицях. Внаслідок спостережень під час практичної діяльності учні отримують не тільки знання, але й уміння та навички.

Спостереження бувають короткочасними та довготривалими. Короткочасні – проводять на предметних уроках, екскурсіях, під час виконання домашніх завдань.

Довготривалі – організовують тоді, коли необхідно сформувати в учнів правильні уявлення про явища та процеси природи, які відбуваються упродовж тривалого періоду. Такі спостереження проводять під час виконання позаурочних робіт.

Самостійні спостереження учнів необхідно постійно супроводжувати системою послідовних інструкцій, запитань та завдань, уточнювати їх і скеровувати. Самостійність учнів розвивається поступово. Вона залежить від сформованості уміння виконувати практичні роботи. Учитель планує роботу школярів, ділить її на окремі операції, проводить інструктаж.

3. ДОСЛІД. ДИДАКТИЧНІ ЦІЛІ ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДУ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Досліди та експерименти бувають короткочасними та тривалими. До короткочасних дослідів відносять роботи на визначення властивостей ґрунту, корисних копалин, гірських порід, води, повітря, досліди на визначення фізіологічних процесів.

Тривалі експерименти проводять, як правило вдома, у куточку живої природи, на географічному майданчику, шкільній навчально-дослідній ділянці. Ці експерименти потребують багато часу, тому на уроках їх не проводять, а демонструють лише етапи дослідів та їхні результати. Важливе значення має правильне фіксування спостережень результатів дослідів. Для цього учитель пропонує учням різноманітні завдання, дає інструкції.

4. РОЗПІЗНАВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЯК РІЗНОВИДИ ПРАКТИЧНИХ МЕТОДІВ

Розпізнавання та визначення як різновиди практичних методів навчання природознавства найбільш поширені на предметних уроках, екскурсіях та під час виконання домашніх завдань і позаурочних робіт. В учнів формують уміння розпізнавати і визначати рослини, тварини, ґрунти, корисні копалини, гірські породи під час роботи із роздавальним матеріалом.

Практичні роботи на розпізнавання та визначення розпочинаються з виділення окремих частин, поступово формуючи поняття цілісного організму чи предмета, його місця і ролі у природі та житті людини. Для таких робіт учитель опрацьовує диференційовані завдання і запитання. Робота може виконуватися індивідуально, парами чи в групах.