Тести для самоконтролю

1. Продовжити речення: « Практичні методи навчання являють собою складну взаємодію …

2. До практичних методів навчання природознавства у початкових класах належать:

а) бесіда, розповідь, ілюстрація, демонстрація, практична робота;

б) спостереження, ілюстрація, демонстрація, практична робота;

в) лабораторні та практичні роботи, самостійні спостереження,

досліди, розпізнавання, визначення та опис предметів.

3. Продовжити речення: «Під час застосування практичних методів

навчання учні отримують знання…

4. Продовжити речення: «Спостереження під час практичних методів

відрізняється від спостереження під час наочних методів...

5. Продовжити речення: «До практичних методів відносять...

6. Розпізнавання і визначення найбільш поширені:

а) на предметних уроках, уроках-екскурсіях, під час виконання домашніх завдань;

б) на комбінованих уроках, під час роботи у куточку живої природи, на екскурсіях;

в) на уроках узагальнення та систематизації знань, під час практичних робіт на географічному майданчику.

САМОСТІЙНА РОБОТА

1. Накреслити схему географічного майданчика.

ЛЕКЦІЯ № 6

ТЕМА: МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ НАОЧНИХ ПОСІБНИКІВ ЯК МЕТОДИ НАВЧАННЯ

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: наочні методи навчання, спостереження, демонстрація, ілюстрація, замальовування крейдяного схематичного малюнка, прийоми роботи з картою, глобусом, телурієм

П ЛАН

1. Характеристика наочних методів навчання природознавства.

2. Спостереження – провідний метод вивчення природи у початкових класах. Види спостережень.

3. Демонстрація як метод навчання. Демонстрація дослідів на уроках природознавства.

4. Навчальні фільми. Вимоги до методики демонстрування.

5. Прийоми замальовування схематичного малюнка на дошці та в учнівському зошиті.

6. Комп’ютерно-інформаційні технології. Можливості їхнього запровадження у навчально-виховний процес з природознавства.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 10, 12, 15, 17, 18, 25, 34, 35, 48

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

1.ХАРАКТЕРИСТИКА НАОЧНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Наочні методи навчання виконують функцію методів, тоді коли учні у процесі розгляду, спостереження, сприйняття предметів, об’єктів чи процесів за допомогою сенсорних систем отримують певну інформацію про них, осмислюють шляхом порівняння і знаходження загальних та відмінних ознак, і на цій основі формують певні знання, а потім і компетентності.

Наочні методи характеризують тим, що у процесі їхнього застосування використовують наочні засоби з метою отримання нових знань.

Джерелом знань при застосуванні наочних методів служить система динамічних та статичних засобів, які супроводжують певним текстом, поясненням чи інструкцією.

Наочні методи навчання на уроках природознавства широковикористовують учителі початкових класів. До них відносять: демонстрацію, ілюстрацію та спостереження.

Демонстрація – це метод навчання, який включає показ предметів, приладів, технічних пристроїв і процесів у натурі та динаміці.

Ілюстрація– це метод навчання, за допомогою якого предмети та процеси розкриваються через їхнє символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, стінні карти, репродукції, кодоплівки, листівки, діафільми, світлини). Ілюстрацію застосовують під час показу матеріалів у статичному вигляді.

Показ наочних засобів сприяє закріпленню зоровими образами словесної інформації, створенню правильних образних уявлень про предмети та явища навколишньої дійсності у свідомості дитини. Для сприйняття предметів і явищ природи, які потребують тривалого спостереження або недоступні для безпосереднього їхнього розгляду, учитель використовує графічні засоби: таблиці, рисунки, картини, схеми, кольорові листівки, дидактичні картки. Ілюстрація світлин, малюнків, схем, графіків та діаграм сприяє закріпленню зоровими образами словесної інформації.

Усі методи цієї групи тісно пов’язані. Їхнє використання залежить від дидактичних цілей уроку, його матеріального забезпечення, вікових та психічних особливостей молодших школярів.

Засоби наочності дуже різноманітні їх застосовують на уроках природознавства з різноманітними дидактичними цілями.

Функції наочних методів навчання

Засіб засвоєння нових Засіб узагальнення знань систематизації знань

Засіб формування

знань, умінь і навичок

Джерелом знань при використанні наочних методів є поєднання засобів навчання і слова учителя, яке спрямовує спостереження учнів, допомагає їм правильно сприйняти інформацію, зробити висновки. Основну роль під час передачі знань за допомогою наочних методів навчання відіграє показ, демонстрація, спостереження предметів та явищ природи. Слово учителя є провідником навчального процесу. Діяльність учнів виражається у спостереженні та розповіді про спостереження.

Під час проведення уроку наочним методом навчальним засобам відводиться провідна роль. Саме досліди, живі об’єкти, ТЗН, ілюстрації стають основним джерелом знань для учнів. Основною метою застосування наочних методів є збудження, розвиток та стимулювання пізнавальних інтересів молодших школярів.

У процесі використання наочних методів учні отримують знання, спостерігаючи за демонстрацією учителем предметів, речовин, процесів, явищ та засобів. Школярі, включаючи усі сенсорні системи у процес сприйняття, осмислюють, порівнюють, аналізують, систематизують та узагальнюють отриману інформацію.

2. СПОСТЕРЕЖЕННЯ – ПРОВІДНИЙ МЕТОД ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ. ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження – це планомірне сприйняття навколишньої дійсності, яке спрямоване на розв’язання конкретних цілей і потребує певних вольових зусиль дитини.

У процесі спостереження слід використовувати інструкції, запитання і завдання, підготовлені заздалегідь учителем. Спостерігаючи, учні аналізують, осмислюють, порівнюють, роблять висновки і таким чином здобувають знання та уміння.

Демонстрація дослідів або їхніх результатів здійснюється фронтально, групами чи індивідуально, залежно від наявності обладнання. Метод полягає у наочно-чуттєвому сприйнятті процесів та явищ природи. Застосовується для розкриття динаміки явищ, спостереження за якими у природі вимагає багато часу і не завжди доступне для учнів. Велику навчальну цінність має демонстрування реальних об’єктів, явищ та процесів, які відбуваються безпосередньо у природі.

Вчитель розробляє завдання та запитання, які необхідно вирішити за допомогою досліду, пропонує простежити за його ходом, самостійно зробити висновки. Дослід також можна схематично зобразити на дошці чи в учнівському зошиті.

3. ДЕМОНСТРАЦІЯ ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ. ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Демонстрація натуральних засобів наочності важлива тим, що дає достовірні образні уявлення про предмети живої та неживої природи, вона уможливлює значно активізувати процес навчання. Учитель може демонструвати учням живі рослин, дрібні тварини, а також гербарії, колекції опудала, скелети, препарати. На основі побаченого в учнів нагромаджуються образні уявлення, а це сприяє виробленню таких логічних умінь, як опис, порівняння, аналіз, абстрагування. Цікаві, правильно поставлені учителем запитання, привертають увагу учнів до предметів.

Важливо дотримуватися вимог демонстрування. Для кращого розгляду об’єкти необхідно виставити на спеціальні підставки чи демонстраційні столики та забезпечити достатнє освітлення.

Послідовність спостереження необхідно спрямувати попередньо підготовленими запитаннями і завданнями. У завданнях вказують на те як потрібно спостерігати, з чим порівнювати, які ознаки виявляти. У процесі демонстрації учні можуть користуватися підручником та знаходити текстову інформацію, яка характеризує об’єкт.

4. НАВЧАЛЬНІ ФІЛЬМИ. ВИМОГИ ДО МЕТОДИКИ ДЕМОНСТРУВАННЯ

Велике значення у викладанні природознавства має використання технічних засобів навчання. До використання ТЗН учнів потрібно готувати, ставлячи перед ними попередні усні чи письмові запитання, чи завдання, на які вони повинні дати відповідь під час перегляду.

Навчальні фільми мають ряд переваг порівняно із іншими зображувальними засобами навчання тому їх демонстрація може використовуватися як метод навчання. Перегляд фільмів дає учням різноманітну та яскраву інформацію, яка сприймається у динаміці одночасно органами зору та слуху, на основі яких відбувається сприйняття об’єктів і процесів.

Фільми не повинні бути тривалими. Час їхнього демонстрування може займати близько 10 хвилин. Фільм забезпечує засвоєння у динаміці цілих явищ та процесів за короткий проміжок часу. Учитель повинен спланувати час та місце навчального фільму на уроці. Перед демонструванням фільму вчитель може показувати учням натуральні чи зображувальні засоби навчання.

5.ПРИЙОМИ ЗАМАЛЬОВУВАННЯ СХЕМАТИЧНОГО МАЛЮНКА НА ДОШЦІ ТА В УЧНІВСЬКОМУ ЗОШИТІ

Значну роль у процесі вивчення природознавства відіграє схематичний крейдяний малюнок на дошці чи у зошиті учня. Замальовування крейдяної схеми допомагає учителеві послідовно викласти матеріал, а учням зосередити увагу на сприйнятті тих деталей, про які йде мова у даний момент. Педагогічне рисування залучає до сприймання майже усі сенсорні системи дитини.

Показ наочних засобів сприяє закріпленню зоровими образами словесної інформації, створенню правильних образних уявлень про предмети та явища навколишньої дійсності у свідомості дитини. Для сприйняття предметів та явищ природи, які потребують тривалого спостереження або недоступні для безпосереднього їхнього розгляду, вчитель використовує графічні засоби: таблиці, рисунки, картини, схеми, кольорові листівки, дидактичні картки. Ілюстрація світлин, малюнків, схем, графіків та діаграм сприяє закріпленню зоровими образами словесної інформації.

Усі методи цієї групи тісно пов’язані. Їхнє використання залежить від дидактичних цілей уроку, його матеріального забезпечення, вікових та психічних особливостей молодших школярів.

Засоби наочності дуже різноманітні й застосовуються на уроках природознавства з різноманітними дидактичними цілями.

Після перегляду можна провести бесіду за запитаннями, чи індивідуальну перевірку знань використовуючи інформацію, яку учні отримали під час перегляду фільму та розгляду інших засобів навчання.

6. КОМП’ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ. МОЖЛИВОСТІ ЇХНЬОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС З ПРИРОДОЗНАВСТВА

Розвиток засобів інформації, поява сучасних технологій створює нові можливості для застосування комп’ютерів у навчально – виховному процесі з природознавства у початковій школі. Нові інформаційні технології дають можливість учням використовувати нетрадиційні джерела інформації, розвивати самостійність, творчість, реалізувати принципово нові форми та методи навчання і виховання.

Комп’ютер допомагає сформувати високий рівень зацікавленості в учнів початкових класів за допомогою інформації, виведеної на екран, особливо під час опрацювання ряду тем з вивчення і характеристики предметів живої та неживої природи, а також під час встановлення взаємозв’язків і залежностей між ними.