Тести для самоконтролю

1. Продовжити речення: „ Мета узагальнювальних уроків – це…

2. Основними видами діяльності учнів під час узагальнювальних уроків є:

а) слухання, запам’ятовування, спостереження;

б) аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, систематизація;

в) спостереження, дослідження, експеримент, моделювання.

3. Розкрити особливості методики узагальнюючого уроку.

4. Продовжити речення: „ Роботу учнів під час узагальнювальних уроків учитель організовує …

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розробити зміст і методику узагальнювального уроку.

2. Скласти завдання для організації роботи учнів на уроці у парах та групах.

ЛЕКЦІЯ № 11

ТЕМА. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. ПОЗАУРОЧНА І ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ПРИРОДОЗНАВСТВА

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: позаурочна робота з природознавства, позакласна робота з природознавства, індивідуальна позакласна робота, гурткова робота, масова позакласна робота, домашні завдання, завдання на літо, планування позакласної і позаурочної роботи.

ПЛАН

1. Позаурочна робота, її місце і значення у системі навчання природознавства у початковій школі.

2. Позакласна робота з природознавства. Зміст позакласної роботи. 3. Домашні завдання з природознавства – частина позаурочної роботи. Види домашніх завдань.

4. Літні завдання з природознавства. Методика організації учнів до виконання літніх завдань.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 3, 9, 12, 36, 38, 39

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: тести, письмові завдання

1.ПОЗАУРОЧНА РОБОТА. ЇЇ МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ У СИСТЕМІ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Позаурочна робота з природознавства є формою організації учнів для виконання після уроків обов’язкових, передбачених програмою практичних робіт – індивідуально, у парах чи у групах. Позаурочні роботи з природознавства тісно пов’язані з уроками, їх виконують у куточку живої природи, на географічному майданчику, шкільній навчально-дослідній ділянці, у природі, на виробництві та вдома. Це різні досліди, спостереження, складання колекцій, гербарію, вирощування та висаджування рослин, збір насіння, підгодівля тварин та птахів узимку. Під час довготривалої позаурочної роботи учитель упродовж усього її виконання повинен систематично контролювати й спостерігати за її перебігом, щоб вчасно надати учневі допомогу і проконтролювати виконання. Важливо, щоб позаурочна робота відповідала програмі і виконувалась перед опрацюванням відповідної теми уроку. Багато позаурочних робіт учитель дає під час уроків за декілька днів чи тижнів до вивчення теми у класі. Учитель продумує терміни позаурочної роботи, її тривалість та способи використання результатів на уроках природознавства. За виконання позаурочної роботи учитель виставляє кожному учневі оцінку.

2. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ПРИРОДОЗНАВСТВА. ЗІМСТ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

Позакласна робота – складова частина навчально-виховного процесу, одна із форм організації вільного часу школярів. Вона надає широкі можливості для всебічного розвитку учнів і підготовки їх до життя.

Позакласну роботу з природознавства організовують на добровільних засадах, для збудження і стимулювання пізнавальних інтересів школярів. Засобами позакласної роботи учитель розширює світогляд учнів, поглиблює знання учнів, розкриває їхні здібності, інтереси та нахили.

За способом організації учнів розрізняють індивідуальну, групову, та масову позакласну роботу.

Індивідуальну позакласну роботу з природознавства проводить з учнями, які виявляють стійкий інтерес до природи. Мета такої роботи – розширення кола пізнавальних інтересів школярів та поглиблення їхніх знань про природу.

Одним із різновидів індивідуальної позакласної роботи є позакласне читання.

Позакласне читання з природознавства розширює та поглиблює шкільну програму, а також задовольняє найрізноманітніші запити й інтереси учнів. Задоволення індивідуальних читацьких інтересів, смаків, нахилів, самостійність учня у виборі книг, роблять індивідуальне позакласне читання одним із важливих засобів формування особистості, розумового, морального та естетичного розвитку.

Предметний гурток є найпоширенішою формою групової позакласної діяльності учнів початкових класів. Мета гуртка з природознавства – зацікавити молодших школярів природознавством, поглибити і розширити їхні знання, виробляти у них навички експериментувати, спостерігати і досліджувати. У гуртку важливо поєднувати індивідуальну самостійну творчу і відповідальну роботу кожного учня з роботою колективною. Роботу в гуртку проводять за тематичним планом.

3.ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ – ЧАСТИНА ПОЗАУРОЧНОЇ РОБОТИ З ПРИРОДОЗНАВСТВА. ВИДИ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Домашня робота як вид позаурочної навчально-пізнавальної діяльності школярів є логічним продовженням класної роботи. Вона передбачає творчі завдання, роботу з підручником, зошитом, додатковою літературою. Основними завданнями домашньої роботи є розширення і поглиблення знань; їхня конкретизація та систематизація; формування навичок застосовувати знання у подібних та нових навчальних ситуаціях.

Домашня навчально-пізнавальна діяльність є проміжною ланкою між учінням та самоосвітою дітей і характеризується вищим рівнем самостійності учнів, оскільки вони працюють за завданнями учителя, але без його безпосереднього керівництва.

Ефективність домашньої роботи залежить не тільки від рівня оволодіння власне предметними уміннями, а й уміннями раціональної навчально-пізнавальної діяльності. Від того як дитина зуміє організувати своє робоче місце, вчасно розпочати роботу у відведений час.

Методика домашньої роботи з природознавства будується на основі дидактичних принципів і насамперед систематичності залучення дітей до виконання домашніх завдань та їхнє оцінювання, доступності змісту, посильності способів виконання, врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних процесів та інтересів кожного учня.

Управління домашньою роботою здійснюється учителем через побудову домашніх завдань: підготовку учнів до їхнього виконання; перевірку результатів домашньої роботи та їхнє оцінювання.

Способи виконання домашніх завдань визначають конкретним предметним змістом, який у курсі природознавства можна засвоювати такими шляхами:

- безпосереднє пізнання об’єктів і явищ природи та зовнішніх зв’язків між ними з допомогою спостережень, дослідів чи практичних робіт.

- другий опосередковане сприймання готової інформації з підручників, додаткової літератури, образотворчих засобів наочності – картин, малюнків, а також фільмів та телепередач.

Учням можна пропонувати такі домашні завдання:

а ) спостереження за об’єктами природи з метою розширення і поглиблення основних понять;

б) виконання дослідів з метою закріплення знань про властивості чи умови існування об’єкта;

в) виконання практичних робіт, з метою закріплення знань та умінь виконувати дії за зразком;

г) робота з підручником з метою усвідомлення та осмислення змісту теми уроку;

д) робота з додатковою літературою з метою розширення та поглиблення знань;

е) робота з наочними засобами з метою конкретизації знань.

За способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів домашні завдання можна виконувати індивідуально у групах та фронтально.

Фронтальні домашні завдання за своєю змістово-операційною стороною можуть бути однаковими для всього класу.

Групові – задають групі учнів. Їхня особливість полягає у тому, що кожен учень виконує своє певне завдання.

Індивідуальні домашні завдання розробляють для окремих учнів. Вони відповідають індивідуальним особливостям кожного, їх пропонують на індивідуальних картках.

За тривалістю виконання домашні завдання бувають довготривалими короткочасними. Обидва види повинні бути посильні для учнів

Короткочасні вимагають незначного часу, це робота за завданнями підручника, проведення короткочасних дослідів, спостереження. Довготривалі спостереження виконують протягом певного періоду.

За характером пізнавальної діяльності домашні завдання можуть бути репродуктивними (репродуктивне відтворення знань і застосування їх у знайомій ситуації, виконання роботи за зразком) і творчі (застосування нових знань і умінь у новій навчальній ситуації).

4. ЛІТНІ ЗАВДАННЯ З ПРИРОДОЗНАВСТВА. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ УЧНІВ ДО ВИКОНАННЯ ЛІТНІХ ЗАВДАНЬ

Літні завдання з природознавства задають учням на останньому уроці. Учитель коротко підсумовує все те, що учні виконали упродовж навчального року і повідомляє завдання на наступний рік. Мета літніх завдань – закріпити матеріал, який вивчали упродовж року та підготувати учнів до засвоєння нового на наступний рік. Учитель може задавати учням не більше двох завдань на літо. Він пояснює учням як виконати те чи інше завдання, як оформити результати роботи, досліду чи спостереження. Літні завдання обговорюють на першому уроці наступного навчального року.

У доборі завдань на літо учитель ураховує те, що завдання дають можливість:

- практично реалізувати знання і уміння, набуті учнями упродовж навчального року;

- розширити і поглибити їх;

- підготувати учнів до засвоєння змісту природознавства у наступних класах;

- сформувати пізнавальну самостійність, дослідницький підхід до вивчення природи;

- виховати бережливе ставлення до природи.

Для літніх спостережень слід добирати об’єкти, що передбачені програмою з природознавства, характерні для даної місцевості і відповідають інтересам дітей.

На перших уроках відводять час для оцінювання літніх завдань. Діти приносять щоденники спостережень, зібрані природні матеріали. Вчитель їх оцінює, відзначає систематичність ведення спостережень, повноту виконання завдань, охайність і правильність записів.

Значний ефект дає організація виставки літніх завдань. Діти, ознайомившись з її експонатами, оцінюють роботу інших, порівнюють зі своєю, у них виникає зацікавленість у виконанні такої роботи.

Зібрані природні матеріали залишають у кабінеті та використовують на уроках, Щоденники спостережень залишають в учнів.

Правильно організоване виконання літніх завдань є надійним засобом підвищення ефективності викладання природознавства.