Виховна Контролююча Розвиваюча

При формуванні структури методів навчання необхідно враховувати їхні функції.

IV. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ТА ПРИЙОМІВ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Кожен метод навчання має свою структуру. Він може включати кілька методичних прийомів.

Методичний прийом – це елемент того чи іншого методу, який виражає певну дію вчителя та учнів у процесі навчання.

Прийомами вважають відповідні види робіт з навчальними засобами: таблицями, картами, натуральними об’єктами, муляжами, малюнками учителя на дошці, демонстраціями екранних засобів навчання, шкільних дослідів, роботу в зошиті з друкованою основою. Усі прийоми залежно від навчальної мети уроку, вчитель узгоджує із основними методами.

Наприклад, застосовуючи метод бесіди, учитель використовує для створення проблемної ситуації навчальні таблиці, натуральні об'єкти, технічні засоби навчання. У процесі розповіді учитель поступово замальовує схему об'єкта на дошці, демонструє транспаранти кодоскопу, що сприяє підвищенню активізації навчання.

Кожен метод за певних умов може бути прийомом того чи іншого методу.

Наприклад, розповідь, пояснення,або бесіда можуть бути використані при вивченні одних тем як методи навчання і включати різні прийоми, а під час лабораторного та практичного занять відігравати роль прийомів.

Ефективність процесу навчання великою мірою залежить від вдалого вибору методів, умілого поєднання прийомів.

Для стимулювання мислення і пізнавального інтересу учнів молодших класів при вивчені природознавства застосовують різноманітні прийоми. Головним з них є збагачення навчального матеріалу новими цікавими фактами, які відсутні у підручнику, здійснення проблемного підходу до навчання, використання елементів цікавого, читання уривків з художньої літератури, науково - популярної, прислів’їв, приказок, демонстрування різних видів натуральних об’єктів, колекцій, опудал, діапозитивів. слайдів.

Різні види унаочнення стимулюють пізнання, конкретизують пізнавальні об’єкти, створюють умови формування уявлень.

Необхідною умовою навчання є правильне поєднання різних навчальних прийомів, які зможуть забезпечити навчальний і виховний ефект. Кожен метод на уроці забезпечується багатьма методичними прийомами. Цю різноманітність прийомів можна систематизувати у відповідні групи:

- логічні;

- організаційні;

- технічні.

Логічні-прийоми збудження і розвитку пізнання, виявлення істотних ознак об’єктів, або явищ, порівняння об’єктів (виявлення і відмінних рис) висновки, узагальнення. Ці прийоми забезпечать розвиток мислення учнів, самостійність їх роботи.

Організаційні прийоми – спрямовують увагу на сприймання і роботу учнів. Сюди належать індивідуальні, фронтальні, групові види проведення робіт; різні типи завдань.

До технічних належать прийоми, якими досягається підготовка робочого, місця, використання різного обладнання, допоміжних матеріалів і засобів поводження з об’єктами, що вивчаються. Варіанти поєднання різких прийомів можуть бути різними, залежно від змісту навчального матеріалу.

V. СЛОВЕСНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Словесні методи навчання є дуже важливими у початковій школі. Учитель застосовує їх з метою усного викладу навчального матеріалу, для створення проблемних та навчальних ситуацій, а також для активізації пізнавальної діяльності та логічного мислення молодших школярів на уроках природознавства.

Під час словесних методів знання учням передаються через слово і підкріплюються ілюстрацією наочних засобів у ході пояснення навчального матеріалу вчителем. При словесних методах наочність є ілюстрацією до слова вчителя або засобом підсилення образності його розповіді. Діяльність учнів виражається переважно у слуханні, осмисленні та усних чи письмових відповідях.

До словесних методів навчання належать: бесіда, розповідь, пояснення, читання статей підручника чи довідкової літератури

БЕСІДА – це діалог учителя й учня. Вона проводиться за наперед продуманим планом і реалізує певну навчально-виховну мету. Цілеспрямованість бесіди визначається тими питаннями, які потрібно розкрити, актуалізувавши знання учнів. З бесіди учні під керівництвом учителя повинні зробити висновки та узагальнення.

У початкових класах бесіду можна застосовувати на основі раніше вивченого матеріалу – під час екскурсій, спостережень, дослідів, практичних та лабораторних робіт; за планом, картою, ілюстраціями, підручником, екранними засобами, натуральними посібниками.

Бесіди проводять на різних етапах уроку. За дидактичними функціями вони можуть бути підготовчими, пояснювальними, контролюючими, підсумковими.

Підготовча бесіда сприяє актуалізації тих знань учнів, які стануть опорою в процесі опрацювання нової теми уроку.

Пояснювальна бесіда спрямована на організацію та засвоєння нового навчального матеріалу через діалогічне спілкування учителя з учнями.

Підсумкова бесіда проводиться як під час засвоєння змісту окремої частини навчального матеріалу, так і після опрацювання всієї теми. Вона виконує також функцію узагальнення, систематизації і підсумку вивченого.

Контрольно-перевірною бесідою вчитель фронтально перевіряє якість та рівень засвоєння навчального матеріалу на уроках природознавства. Школярам пропонуються питання як репродуктивного, так і творчого характеру. Цінними є питання на знаходження причинно-наслідкових зв’язків, на визначення, порівняння, узагальнення, класифікацію та систематизацію.

Евристична бесіда відбувається під керівництвом учителя за наперед продуманими і спланованими питаннями і завданнями – від їхньої постановки, аж до поетапного вирішення.

За способом мислення бесіди поділяють на індуктивні та дедуктивні.

Індуктивна бесіда проводиться на основі поставлених учителем конкретних взаємопов‘язаних між собою запитань, які спрямовують мислення учнів від простого до складного, від конкретного до загального.

Дедуктивна бесіда будується на раніше засвоєних учнями знаннях і вміннях, з метою спрямування їхнього мислення від загальних понять до конкретних. Такі бесіди проводяться найчастіше на узагальнюючих і підсумкових уроках.

РОЗПОВІДЬ – це монологічна форма усного викладу навчального матеріалу. У початкових класах найбільш поширеними є описова розповідь, художня, розповідь з елементами бесіди, розповідь - пояснення.

Під час описової розповіді дається чітка й конкретна інформація про предмети і явища природи, їхні ознаки і властивості.

Художня розповідь використовується під час образної характеристики навколишнього середовища, природних угруповань, сезонних явищ, рослин, тварин та окремих об’єктів природи.

Розповідь з елементами бесіди проводиться під час демонстрування наочних засобів, а також тоді, коли вчитель може спиратися на знання учнів, які вони отримали під час спостережень, екскурсій, практичних та лабораторних робіт.

Пояснення – це послідовний логічний виклад змісту навчального матеріалу на основі аналізу предметів, явищ, процесів, способів дій під часспостережень, дослідів, практичних робіт. Цей метод поєднується зінструкцією, за допомогою якої вчитель скеровує самостійну пізнавальну діяльність учнів під час проведення дослідів, лабораторних та практичних робіт з природознавства.

Основним джерелом знань словесних методів є слово. Учні набувають знань, слухаючи вчителя, з підручника або з книг.