Сутність і оцінка інноваційного потенціалу підприємства

Підприємства (організації), що здійснюють розробку, виробництво і реалізацію інноваційної продукції та інші види інноваційної діяльності, вважаються інноваційно активними.

Здатність країни, регіону, підприємства до інновацій характеризується інноваційним потенціалом.

У законодавстві України інноваційний потенціал визначено досить широко – як сукупність різних можливостей (науково-технічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних і культурно-освітніх), необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки.

Науковці, досліджуючи проблеми інноваційного розвитку, приділяють увагу визначенню сутності і змісту інноваційного потенціалу, яка є відносно новою в економічній науці. Тому в сучасній економічній літературі ми знаходимо багато трактувань поняття інноваційний потенціал підприємства (табл. 9.1).

З наведених у таблиці 9.1 визначень можна побачити, що більшість вчених так чи інакше пов’язують його з наявністю у підприємства певних видів ресурсів, часто поняття потенціалу і ресурсу співпадають.

Таблиця 9.1.

Трактування поняття інноваційного потенціалу підприємства сучасною економічною наукою

АВТОР	ВИЗНАЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ (ІП) ПІДПРИЄМСТВА
Верба В.А., Новікова І.В.	Інноваційний потенціал підприємства являє собою сукупність інноваційних ресурсів, які перебувають у взаємозв’язку, та умовозабезпечуючих чинників (процедур), які створюють необхідні умови для оптимального використання цих ресурсів з метою досягнення відповідних орієнтирів інноваційної діяльності та підвищення конкурентоспроможності підприємства в цілому
Мартюшева Л.С., Калишенко В.О.	Інноваційний потенціал підприємства – це сукупність організованих у певних соціальноекономічних формах ресурсів, що можуть за певних діючих внутрішніх і зовнішніх чинників інноваційного середовища бути спрямовані на реалізацію інноваційної діяльності, метою якої є задоволення нових потреб суспільства
Балабанов І.Т.	Інноваційний потенціал – сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні, інформаційні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності
Гончарова Т.В.	Інноваційний потенціал містить кадровий, виробничо-технологічний і фінансово-економічний потенціал
Ландик В.	Інноваційний потенціал підприємства – це його здатність до нарощування і активного використання його організаційних, технічних, маркетингових і інших інноваційних можливостей
Закон України «Про пріоритетні напрями інно-ваційної діяль-ності в Україні»	Інноваційний потенціал - це сукупність науково-технічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних і культурно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства тощо), необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки
Завлін П.Н., Казанцева А.К., Миндели Л.Е.	Інноваційний потенціал – готовність і здатність того чи іншого підприємства здійснити вперше і відтворити (сприйняти) нововведення.
Ковалев Г.Д.	Інноваційний потенціал суб’єкта, галузі, регіону і в цілому держави – сукупність різних видів ресурсів, включаючи права промислової власності, матеріальні та фінансові ресурси, які необхідні для здійснення інноваційної діяльності

Погоджуючись з вченими, які розглядають інноваційний потенціал з ресурсної позиції, дамо таке визначення інноваційному потенціалу підприємства: сукупність взаємодіючих і взаємопов’язаних кадрових, науково-технічних, виробничо-технологічних і фінансово-економічних ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності, які здатні продукувати інновації за наявності сприятливих умов.

Для удосконалення управління інноваційною діяльністю, розробки системи заходів з організації реалізації інноваційних проектів, фінансування НДДКР, планування обсягів витрат на інновації необхідно мати достовірну оцінку наявного інноваційного потенціалу, визначити його рівень – наскільки він високий чи низький, а також визначати ефективність його використання.

За допомогою оцінки інноваційного потенціалу менеджери підприємств можуть визначити відповідність наявного потенціалу стратегії розвитку підприємства. Адже недоцільно нарощувати інноваційний потенціал, якщо це не сприяє досягненню поставлених цілей. Можливі ситуації, коли достатньо застосовувати певні організаційні заходи для забезпечення більшої віддачі наявного потенціалу.

Дискусія відносно питання визначення сутності інноваційного потенціалу зводиться, головним чином, до виявлення його елементів. Дослідники ще не дійшли однозначного висновку відносно структури інноваційного потенціалу та методів його оцінки.

Частіше всього в літературних джерелах виділяють необхідність проведення аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, виробничих можливостей та стану виробничого апарату, НДДКР, нових технологій, нових зразків продукції, фінансового стану та фінансових можливостей.

Виділяють також такі елементи інноваційного потенціалу: матеріально-технічні, фінансово-організаційні та кадрові можливості, соціально психологічні фактори колективу.

В роботах Гуніна В.П., Румянцевої З П. пропонується блокова схема оцінки інноваційного потенціалу за структурними елементами організації. Вони виділяють продуктовий, функціональний, ресурсний_: організаційний та блок управління. Така схема оцінки, коли кожний з блоків розбивається на певну кількість компонентів, досить ґрунтовна, оскільки дає можливість охопити всі процеси в організації. Однак, при розширеному аналізі процесів в організації ускладнюється кількісна оцінка потенціалу, що змушує в більшості випадків користуватися експертними оцінками.

Заалін П.Н., Казанцев А.К., Мінделі Л.Е. пропонують структурно-функціональну схему оцінки інноваційного потенціалу за такими напрямками: маркетинг, виробництво_: НДДКР, фінанси, персонал, управління та організація, наявність та масштаби поза виробничої діяльності.

Ми бачимо, що всі дослідники інноваційного потенціалу ґрунтують його структуру на функціональному принципі, і такий підхід є досить адекватним. Однак поза увагою дослідників, що піднімали в своїх роботах проблему оцінки інноваційного потенціалу, залишилося виокремлення тих його показників, на основі яких можна обрати напрямок стратегічного розвитку підприємства з метою реалізації адекватної інноваційної стратегії.

Тому, пропонується оцінювати інноваційний потенціал за такими складовими:

1. Оцінка інноваційного рівня виробництва.

2. Оцінка фінансового стану підприємства.

3. Оцінка кадрової та організаційної складової інноваційного потенціалу.

4. Оцінка НДДКР.

5. Оцінка маркетингу.

В рамках кожної складової ми виділяємо окремі показники, розрахунок яких дасть змогу зробити висновок про рівень відповідної складової інноваційного потенціалу, а в кінцевому випадку - оцінити загальний стан інноваційного потенціалу підприємства.

Однак, оскільки всі показники мають різний фізичний зміст (одні з них є кількісними абсолютними показниками, другі - кількісними відносними, а треті – якісними), існує проблема їх інтеграції в одну розрахункову систему. Для цього скористаємося методом експертного оцінювання складових інноваційного потенціалу на основі розрахункових показників.

Так, оцінка інноваційного рівня виробництва показує потенційні можливості виробничої сфери підприємства. Оцінка інноваційного рівня виробництва дає можливість визначити необхідність техніко-технологічних нововведень та ступінь готовності виробництва до їх впровадження.

Аналіз інноваційного рівня виробництва доцільно структурувати за такими елементами:

- продукція;

- обладнання,

- сировина та матеріали;

- технологія

Оцінка параметрів продукції та виробництва передбачає аналіз виробництва га реалізації продукції, аналіз асортименту продукції, її якості та конкурентоспроможності.