Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення

Відокремленими називаються другорядні члени речення (як одиничні, так і з залежними словами), що інтонаційно й за смислом мають більшу синтаксичну самостійність в реченні.

Відокремлення – це синтаксична категорія, яка реалізується на рівні речення. Вона його ускладнює, у складі речення відокремлення має відносну змістову самостійність, співвідносну фактично з підрядним реченням або присудком головного речення.

Відокремленими можуть бути другорядні члени речення, яким властиве значення додаткової інформативності до основ­ного змісту речення. Саме тому відокремлені члени пов'язані граматично від двох членів речення: від головного слова, до якого належать за смислом, а опосередковано від підмета або від присудка.

Відокремлення поділяються на два типи: напівпредикативні та пояснювальні. Напівпредикативні (найчастіше відокремлені обставини), які не залежать від місця в реченні й мають значення додаткової процесуальності. Наприклад: Там бубоніло радіо, співали пісні, низько слався дим, розбавляючи лугове повітря гірким тліном торішньої огудини (Г.Тютюнник).

Пояснювальне відокремлення фіксовано стоїть після поширюваного слова. Воно його уточнює й конкретизує, подає додаткову інформацію. Наприклад: Біля берега озера, при самій воді, синіли квітки Петрових батогів. (З газ.).

Умовами відокремлення речень слід вважати:

1. Порядок слів. Від цього залежать умови відокремлення означень, прикладок, обставин.

Примітка: не відокремлюються:

а) означення не відокремлюються, якщо знаходяться перед означуваним словом і не мають додаткового обставинного значення. Наприклад: Шумів розгойданий вітрами хлібів великий океан (М.Нигнибіда).

б) прикладка, що знаходиться перед власною назвою, як правило, не відокремлюється. Наприклад: Голова правління акціонерів Петро Завгородній був присутній на засіданні.

в) обставина, виражена дієприслівником, зазвичай відокремлюється. Але у позиції після присудка може й не відокремлюватись. Наприклад: Медом лине повітря у груди, любо пісню співать ідучи... (В. Сосюра).

2. Ступінь обтяженості члена речення. Не відокремлюються:

а) непоширене означення, яке стоїть після означуваного. Наприклад: Біля колодязя овечі сліди засохлі (В.Мисик).

б) загальна назва-непоширена прикладка. Наприклад: Чеська красуня столиця вирувала радісною повінню свята (О.Гончар). в) обставина, виражена одиничним дієприслівником, який знаходиться після присудка. Наприклад: Солоха пішла у двір ревучи (П.Мирний).

3.Уточнюючий характер одного члена речення щодо іншого впливає на відокремлення означень, прикладок, додатків, обставин.

4.Смислове навантаження члена речення зумовлює відокремлення означень, прикладок, обставин.

а) означення перед означуваним з атрибутивним значенням не виділяється. Наприклад: Пустельні майдани, безлюдні вокзали...(М.Первомайський).

б) атрибутивна прикладка у позиції перед означуваним не відокремлюється. Наприклад: Директор школи Василь Макарович Рясний був схвильований вкрай (О. Довженко).

Відокремлені члени речення інтонаційно виділяються паузами, а на письмі – комами. Для підкреслення смислової важливості відокремлені члени речення можуть відокремлюватись також тире. Відокремленими бувають означення, обставини, прикладки та додатки.