Дієприкметникові та дієприслівникові звороти, особливості їх вживання в українській мові

З метою економності вислову ділове мовлення широко використовує дієприкметникові звороти.

Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник із залежними від нього словами. Дієприкметникові звороти відокремлюються комами лише у тому випадку, коли вони вживаються після слова, яке пояснюють. Наприклад: Контракти, підписані керівником, лежали на столі. Якщо ж дієприслівниковий зворот стоїть перед словом, яке пояснює, то кома не ставиться. Наприклад: Підписані керівником контракти лежали на столі.

В українській мові вживання дієприслівникових зворотів має свої особливості. Слід пам’ятати, що в українській мові активні та пасивні дієприкметники теперішнього часу вживаються дуже рідко, замість них утворюються підрядні конструкції. Наприклад: обов’язки, які (що) виконуються. Активні дієприкметники використовуються тільки тоді, коли вони входять до складу термінів або назв посад. Наприклад: управляющий банком – керуючий банком. При перекладі з російської мови на українську активні дієприкметники залишаються і тоді, коли російському суфіксові -ем- відповідає український -уван- (-юван-). Наприклад: выполняемые обязанности – виконувані обов’язки.

Дієприкметники минулого часу, особливо пасивні, в українській мові вживаються дуже часто, і діловий стиль тут не становить винятку. Наприклад: потерпевший от аварии – потерпілий від аварії, прочитанная книга – прочитана книга.

Дієприслівникові звороти в діловому мовленні вживаються рідше, ніж дієприкметникові. Дієприслівникові звороти завжди виділяються комами. При вживанні дієприслівникових зворотів речення обов’язково повинно мати підмет, тобто обидві дії (головна і додаткова) повинні виконуватись однією особою. Наприклад: Повернувшись з армії, його рекомендували на роботу в міліцію (неправильний варіант) – Повернувшись з армії, він був рекомендований на роботу в міліцію.