Примітки до глави 2

¹ Див., наприклад: Аравина Т.И., Кузнецов Ю.Ю. Лоббизм: национальные образцы и степень приемлемости. //Социс, 2000, №9. – С. 59-63; Вяткин К.С. Лоббизм по-немецки. //Полис, 1993, №1. – С. 179-183; Зяблюк Н.Г. Практика лоббистской деятельности в США. – М., 1994; Иванов Н.Б. Лоббизм в литературах американских штатов. //США: экономика, политика, идеология, 1992, №2. – С.115-121; Игнатьев Н.П. Лоббизм в России: состояние и перспективы. //Россия. Политические вызовы ХХІ. Второй всероссийский конгресс политологов. 21-23 апреля 2000г. – М.: РОССПЭН, 2002. – С. 219-222. Косопкин А.С., Нефедова Т.Н. Президент, Конгресс, законодательство. //Государство и право, 1998, №1. – С. 86-91; Любимов А.П. Проблемы правового формирования лоббизма. //Там же, 1999, №7. – С. 63-69; Механизм регулирования лоббистской деятельности в современной России. //Там же, 1998, №1. – С. 100-111; Роговець В. Лобіювання в регіонах: різні підходи і різні інтереси. //Людина і влада, 2000, №7-8. – С. 69-71.

² Див., наприклад: Лендьєл М. Між Америкою та Україною. Українська громада в США як група політичного тиску. //Нова політика, 1998, №4. – С. 2-7; Спецвыпуск бюллетня регионального издания для неправительственных организаций „НУО Новини”. – (осень 1998); Шульга Р.Ю. О роли лоббистской деятельности неправительственных организаций в становлении гражданского общества в России. //Россия и современный мир, 1999, №4. – С. 169-182; Блек С. Паблик рилейшнз. Что это такое? –М.: 1992. – С. 157; Катлип Скотт М., Сентер Аллен Х., Брум Глен М. Паблик рилейшенз. Теория и практика. – М.: 2000. – С. 40, 226.

³ Цим терміном прийнято позначати осіб, на яких спрямований вплив лобістів. Наприклад, у США „охопленими посадовими особами” вважаються: Президент, віце-президент США, посадові особи (крім канцелярських працівників) виконавчого апарату президента США, керівники міністерств та відомств, їх заступники, помічники, радники та інші особи (перераховані в спеціальному розкладі виконавських посад, затверджених чинним законодавством), посадові особи і службовці (які займають посади конфіденційного характеру), вищі службовці збройних сил, члени Конгресу і працівники апарату Конгресу, керівництво палат та комітетів Конгресу, а також робочих груп, що створюються для здійснення законодавчих послуг чи іншої допомоги членам Конгресу (Косопкин А.С.: Нефедова Т.Н. Президент, Конгресс, законодательство //Государство и право. – 1998.– №1. – С. 88.).