Правове регулювання захисту рослин

Сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке ви­роб­ниц­тво щорічно втра­чає від шкід­ників, хво­роб та бур'янів до 30 відсотків ва­ло­вих зборів і, зо­кре­ма, зер­на 25-30%, цукро­вих буряків - 20-27, со­няш­ни­ку - 23-25, сої, кар­топлі - 32-35, овочів - 27, пло­до­вих на­са­д­жень - 48% і більше. За­хист рос­лин від шкідли­вих організмів посідає одне з провідних місць серед тех­но­логічних прий­омів ви­ро­щу­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур. При тех­но­логіях ви­ро­щу­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур без за­сто­су­ван­ня пе­сти­цидів уро­жайність знижується на 35-50%, знач­но погіршується якість про­дукції.

Спеціаль­ним нор­ма­тив­но-​пра­во­вим актом у сфері за­хи­сту рос­лин є Закон України «Про за­хист рос­лин» від 14 жо­втня 1998 p., згідно з яким за­хист рос­лин - це ком­плекс заходів, спря­мо­ва­них на зменшен­ня втрат уро­жаю та запобігання погіршен­ню стану рос­лин сільськогос­подарського та іншого при­зна­чен­ня, ба­га­торічних і лісових на­са­д­жень, дерев, ча­гар­ників, рос­лин­ності за­кри­то­го ґрунту, про­дукції рос­лин­но­го по­ход­жен­ня через шкідників, хво­ро­би і бур'яни. Проте це ши­ро­ке ви­значення за­хи­сту рос­лин, що охоп­лює всі галузі еко­номіки, які вико­ристовують у своїй ви­роб­ни­чо-​гос­по­дарській діяль­ності рос­ли­ни. Тому прий­нятнішим є по­нят­тя за­хи­сту саме сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких рос­лин, яке надає Закон України «Про пе­сти­ци­ди і агрохімікати» від 2 бе­рез­ня 1995 р. Отже, за­хист сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких рос­лин - це ком­плекс заходів щодо по­пе­ре­джен­ня і змен­шен­ня втрат вро­жаю сільськогоспо­дарських куль­тур від шкідників, хво­роб і бур'янів.

Шкідни­ка­ми є види тва­рин (ко­ма­хи, кліщі, мікро­ор­ганізми), здат­ні заподіяти шкоду рос­ли­нам, ча­гар­ни­кам, де­ре­вам, про­дукції рослин­ного по­ход­жен­ня, збит­ки від якої еко­номічно доцільно відвер­ну­ти. Під хво­ро­ба­ми розуміють по­ру­шен­ня нор­маль­но­го обміну ре­чо­вин у рос­лині під вп­ли­вом фіто­па­то­генів (віруси, бак­терії, гриби) або несприят­ливих умов се­ре­до­ви­ща. До бур'янів на­ле­жить неба­жа­на рос­линність в угіддях, посівах, на­са­д­жен­нях куль­тур­них рос­лин, яка кон­ку­рує з ними за світло, воду, по­живні ре­чо­ви­ни, а також сприяє по­ши­рен­ню шкідни­ків та хво­роб.

Посівам сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур, пло­до­во-​ягідним, лісо­вим та лісо­пар­ко­вим на­са­д­жен­ням, про­дукції рос­лин­ництва за­в­да­ють шкоду понад 400 видів шкідників, рос­ли­ни ура­жу­ють 200 збуд­ників небез­печ­них хво­роб, а поля засмічують близь­ко 300 видів бур'янів. Всі вони мають свої біологічні особ­ли­вості життєвого циклу, а для бороть­би з ними за­сто­со­ву­ють­ся, поряд з ком­плек­сом аг­ро­технічних та орга­нізаційних заходів, понад 300 хімічних і біологічних засобів за­хи­сту рос­лин. Таким чином, слід відзна­чи­ти ком­плекс­ний інте­гро­ва­ний ха­рактер за­хи­сту сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких рос­лин, який скла­дається із за­стосування організаційно-​гос­по­дарсь­ких, аг­ро­технічних, се­лекційних, фізич­них, хімічних, біологічних та інших методів.

До організаційно-​гос­по­дарсь­ких методів на­ле­жить своєчасне за­безпечення матеріаль­ни­ми і тру­до­ви­ми ре­сур­са­ми у їх оп­ти­маль­но­му співвідно­шенні. Аг­ро­технічні ме­то­ди вклю­ча­ють до­три­ман­ня схеми сі­возмін, тех­но­логічних вимог тощо, що доз­во­ляє ви­пе­реджа­ти або за­глушувати роз­ви­ток шкідли­вих організмів. Се­лекційні ме­то­ди дають змогу одер­жа­ти рос­ли­ни, стійкі проти пев­них шкідли­вих організмів. Фізичні ме­то­ди спря­мо­вані на фізичне зни­щен­ня шкідників шля­хом їх руч­но­го зби­ран­ня, ви­по­лю­ван­ня бур'янів тощо. За­зна­чені ме­то­ди є до­сить об­ме­же­ни­ми через вплив на од­но­го зі шкідли­вих організмів або високі за­тра­ти ручної праці. Тому най­прий­нятнішими нині все ж є засо­би бо­роть­би проти шкідли­вих організмів, які містять ток­сичні ре­чо­ви­ни.

Такі за­со­би об'єдну­ють­ся під за­галь­ною на­звою пе­сти­цидів, визна­чення яких містить ст. 1 За­ко­ну України «Про пе­сти­ци­ди і агрохімікати». Пе­сти­ци­да­ми є ток­сичні ре­чо­ви­ни, їх спо­лу­ки або суміші речо­вин хімічного чи біологічного по­ход­жен­ня, при­зна­чені для зни­щен­ня, ре­гу­ляції та при­пи­нен­ня роз­вит­ку шкідли­вих організмів, внаслідок ді­яльності яких вра­жа­ють­ся рос­ли­ни, тва­ри­ни, люди і завдається шкода матеріаль­ним цінно­стям, а також гри­зунів, бур'янів, де­рев­ної, чагарни­кової рос­лин­ності, засмічу­ю­чих видів риб.

Сутність і зна­чен­ня біологічного ме­то­ду роз­кри­ває Га­лу­зе­ва про­грама «За­хист рос­лин 2008-​2015», за­твер­дже­на на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 6 груд­ня 2007 р. № 867/112. Біологіч­ний метод за­хи­сту рос­лин пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­стан­ня живих організ­мів або про­дуктів їх життєдіяль­ності для запобігання чи змен­шен­ня збитків, яких за­в­да­ють шкідливі організми, та ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для діяль­ності ко­ри­сних видів. Біологічний метод не по­тре­бує знач­них фінан­со­вих вит­рат і, го­ловне, біологічні за­со­би мо­жуть вироб­ляти в до­статній кількості біофаб­ри­ки і біола­бо­ра­торії України. Основ­на доля у ви­ко­ри­станні біологічних засобів (близь­ко 80%) при­па­да­ла на три­хо­гра­му. Три­хо­гра­ма стри­мує роз­ви­ток і по­ши­рен­ня лускокри­лих шкідників у посівах сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур.

За­га­лом біологічний метод бо­роть­би зі шкідни­ка­ми і хво­ро­ба­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур по­ви­нен зай­ма­ти до 50% в інтегрова­них си­сте­мах за­хи­сту рос­лин.

Ос­нов­ною метою Га­лу­зе­вої про­гра­ми «За­хист рос­лин 2008-​2015» є на­си­чен­ня ринку пе­сти­цидів ефек­тив­ни­ми за­со­ба­ми за­хи­сту рос­лин у необхідних об­ся­гах і асор­ти­менті та за­без­пе­чен­ня їх раціональ­но­го ви­ко­ри­стан­ня, і на цій основі поліпшити фітосанітар­ний стан сільсько­господарських угідь, що неодмінно стабілізує і підви­щить рівень вироб­ництва кон­ку­рен­то­спро­мож­ної про­дукції рос­лин­ництва. Ви­ко­нан­ня про­гра­ми знач­но поліпшить фітосанітар­ний стан сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких угідь, посівів і на­са­д­жень, а також спри­я­ти­ме ви­роб­ництву прогнозова­них обсягів про­дукції рос­лин­ництва та ство­рен­ню до­дат­ко­вих ро­бо­чих місць і за­без­пе­чен­ню про­до­воль­чої без­пе­ки країни.

Дер­жав­ний кон­троль у сфері за­хи­сту рос­лин за про­ве­ден­ням під­приємства­ми, уста­но­ва­ми, організаціями усіх форм влас­ності та грома­дянами на­гля­ду за фітосанітар­ним ста­ном рос­лин сільськогосподар­ського при­зна­чен­ня, ба­га­торічних на­са­д­жень рос­лин за­кри­то­го ґрунту, а також за­хи­стом їх від шкідли­вих організмів, до­дер­жан­ням тех­но­логії та ре­гла­ментів зберігання, транс­пор­ту­ван­ня і за­сто­су­ван­ня засобів за­хисту рос­лин здійс­ню­ють спеціально упов­но­ва­жені ор­га­ни ви­ко­нав­чої влади у сфері за­хи­сту рос­лин. Та­ки­ми ор­га­на­ми є Кабінет Міністрів України, місцеві ор­га­ни ви­ко­нав­чої влади та ор­га­ни місце­во­го самовря­дування, ком­пе­тенція яких визна­чається стат­тя­ми 8-10 За­ко­ну Украї­ни «Про за­хист рос­лин». Спеціально упов­но­ва­же­ним ор­га­ном вико­навчої влади у сфері за­хи­сту рос­лин є Міністер­ство аг­рар­ної політики України у особі Де­пар­та­мен­ту рос­лин­ництва, а також Го­лов­ної держав­ної інспекції за­хи­сту рос­лин Міна­г­ро­політики, що діє на основі Поло­ження, за­твер­дже­но­го на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики Украї­ни від 18 черв­ня 2007 р. № 422, зареєстро­ва­но­го в Міністерстві юстиції України 2 серп­ня 2007 р. за № 880/14147. У регіонах функції держав­ного кон­тро­лю за за­хи­стом рос­лин здійс­ню­ють дер­жавні станції захис­ту рос­лин Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим і об­ла­стей, діючих на підставі по­ло­жень, за­твер­дже­них на­ка­зом Міна­г­ро­політики України від 18 лип­ня 2000 р. № 127. До спеціаль­них органів на­ле­жить також Дер­жав­на служ­ба з ка­ран­ти­ну рос­лин України, По­ло­жен­ня про яку за­твер­джене на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 8 трав­ня 2007 р. № 310, зареєстро­ване в Міністерстві юстиції України 24 трав­ня 2007 р. за № 532/13799.

Однією з важ­ли­вих умов зни­жен­ня собівар­тості про­дукції рослин­ництва є за­сто­су­ван­ня вітчиз­ня­них засобів за­хи­сту рос­лин, які знач­но де­шевші за їх імпортні ана­ло­ги. З метою збільшен­ня ви­роб­ництва та­ких засобів із за­лу­чен­ням коштів вітчиз­ня­них та іно­зем­них інве­сторів було прий­ня­то по­ста­но­ву Кабінету Міністрів України «Про органі­зацію ви­роб­ництва вітчиз­ня­них засобів за­хи­сту рос­лин» від 24 січня 2001 р. № 42. Вод­но­час відповідно до ст. 9 За­ко­ну України «Про ліцен­зування пев­них видів гос­по­дарсь­кої діяль­ності» ви­роб­ниц­тво, опто­ва та роздрібна торгівля пе­сти­ци­да­ми підлягає ліцен­зу­ван­ню.

Ор­га­ном ліцен­зу­ван­ня ви­роб­ництва пе­сти­цидів згідно з п. 14 Пере­ліку органів ліцен­зу­ван­ня, за­твер­дже­но­го по­ста­но­вою Кабінету Міні­стрів України від 14 ли­сто­па­да 2000 р. № 1698, визна­че­но Міністер­ство про­ми­сло­вої політики України. Для одер­жан­ня ліцензії ви­роб­ник пес­тицидів по­ви­нен ви­ко­на­ти організаційні, кваліфікаційні, тех­но­логічні, санітарні та інші ви­мо­ги, вста­нов­лені Ліцензійними умо­ва­ми прова­дження гос­по­дарсь­кої діяль­ності з ви­роб­ництва пе­сти­цидів та агрохімікатів (тільки ре­гу­ля­торів росту рос­лин), за­твер­дже­ни­ми на­ка­зом Дер­жавного комітету України з пи­тань ре­гу­ля­тор­ної політики та підпри­ємництва, Міністер­ства про­ми­сло­вої політики України від 31 січня 2006 р. № 8/29, зареєстро­ва­ни­ми в Міністерстві юстиції України 17 лю­того 2006 р. за № 144/12018.

Вод­но­час відповідно до п. 1 Переліку органів ліцен­зу­ван­ня, за­твердженого по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 14 ли­сто­па­да 2000 p., ліцен­зу­ван­ня опто­вої та роздрібної торгівлі пе­сти­ци­да­ми в ме­жах будь-​якої те­ри­торії України здійснює Міна­г­ро­політики України, а в межах окре­мих адміністра­тив­но-​те­ри­торіаль­них оди­ни­ць - відповід­ні місцеві ор­га­ни ви­ко­нав­чої влади. Ліцензія на торгівлю пе­сти­ци­да­ми видається за умови відповідності ви­мо­гам По­ло­жен­ня про ліцензійну комісію з ліцен­зу­ван­ня про­ва­д­жен­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності з опто­вої, роздрібної торгівлі пе­сти­ци­да­ми та агрохіміка­та­ми (тільки регуля­торами росту рос­лин), і скла­ду ліцензійної комісії, за­твер­джене нака­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 19 бе­рез­ня 2008 р. № 167. За­га­лом можна зро­би­ти вис­но­вок про схожість ліцен­зу­ван­ня опто­вої торгівлі пе­сти­ци­да­ми і ви­кла­де­ної раніше про­це­ду­ри ліцензу­вання опто­вої торгівлі насінням і са­див­ним матеріалом.

Як уже за­зна­ча­ло­ся, пе­сти­ци­ди містять ток­сичні ре­чо­ви­ни, тобто ре­чо­ви­ни хімічного чи біологічного по­ход­жен­ня, здатні у пев­них кіль­костях ви­кли­ка­ти по­ру­шен­ня життєдіяль­ності людсь­ко­го чи тваринно­го організму. Пе­сти­ци­ди мають різні рівень ток­сич­ності та період розпа­ду шкідли­вих ре­чо­вин. Це ви­кли­кає необхідність су­во­ро­го санітар­но­го кон­тро­лю за вмістом ток­сич­них ре­чо­вин у ви­роб­леній сільськогоспо­дарській про­дукції, що реалізується спо­жи­ва­чам. За­лиш­ки ток­сич­них ре­чо­вин у про­дукції не по­винні пе­ре­ви­щу­ва­ти вста­нов­лені Державни­ми санітар­ни­ми пра­ви­ла­ми та нор­ма­ми ДСанПіН 8.​8.​1.​2.3.4-​000-​2001 «До­пу­стимі дози, кон­цен­трації, кількості та рівні вмісту пе­сти­цидів у сільсь­ко­гос­по­дарській си­ро­вині, хар­чо­вих про­дук­тах, повітрі ро­бо­чої зони, ат­мо­сфер­но­му повітрі, воді во­дой­мищ, ґрунті», за­твер­дже­ни­ми по­ста­но­вою Го­лов­но­го дер­жав­но­го санітар­но­го лікаря України від 20 ве­ресня 2001 р. № 137.

Разом із тим, з метою за­без­пе­чен­ня охо­ро­ни здо­ров'я на­се­лен­ня і нав­ко­лиш­ньо­го при­род­но­го се­ре­до­ви­ща визна­че­но Перелік пестици­дів, за­бо­ро­не­них до ви­ко­ри­стан­ня в сільсь­ко­му гос­по­дарстві, що не мо­жуть бути зареєстро­вані або пе­ре­реєстро­вані в Україні, за­твер­дже­ний на­ка­зом Дер­жав­ної комісії у спра­вах ви­про­бу­вань і реєстрації засобів за­хи­сту та ре­гу­ля­торів росту рос­лин і до­брив (Укр­дер­жхімкомісії) від 5 серп­ня 1997 р.

83. Правове регулювання страхування вражаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.

Стаття 2. Правова база регулювання відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою

1. Відносини у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", законом про Державний бюджет України на відповідний рік, цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Стаття 3. Принципи страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою

1. Основними принципами страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є:

підтримка стабільності фінансового становища і кредитоспроможності сільськогосподарських товаровиробників у разі загибелі (знищення, втрати), пошкодження застрахованого майна внаслідок несприятливих природно-кліматичних умов чи інших несприятливих подій, визначених у стандартних договорах страхування;

обов’язковість укладення договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою як умови при наданні сільськогосподарським товаровиробникам окремих видів державної підтримки та дотацій, визначених Кабінетом Міністрів України;

рівна доступність до державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників незалежно від їх організаційно-правової форми;

забезпечення відшкодування збитку, завданого страхувальникам внаслідок настання страхових подій, у розмірі, порядку і на умовах, встановлених цим Законом;

виконання зобов’язань України у сфері міжнародної торгівлі.

Стаття 4. Суб’єкти страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою

1. Суб’єктами відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є страхувальники і страховики.

2. Страховиками є юридичні особи, що отримали відповідну ліцензію та відповідають вимогам, встановленим статтею 15 цього Закону.

3. Державне регулювання у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою здійснюють Кабінет Міністрів України, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Стаття 5. Предмет договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою

1. Предметом договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з його страховими ризиками щодо вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої первинної (без вторинної обробки та переробки) сільськогосподарської продукції (товарів), зазначеної у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а саме щодо:

урожаю сільськогосподарських культур;

урожаю багаторічних насаджень;

сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції.

2. Перелік сільськогосподарської продукції, страхових ризиків, щодо яких здійснюється страхування з державною підтримкою на відповідний фінансовий рік, затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Право страхувати сільськогосподарську продукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність на території України та відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України критеріям (крім нерезидентів).

4. У разі передачі сільськогосподарських земель в оренду право страхувати сільськогосподарську продукцію, у тому числі посіви та урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, належить орендареві, крім нерезидентів. Страхові внески, що вносяться орендарем, не можуть включатися у залік орендної плати.

5. Не підлягають страхуванню з державною підтримкою:

урожай сільськогосподарських культур, які впродовж трьох або більше років не давали урожаю при їх культивуванні;

урожай багаторічних насаджень плодоносного віку, які не давали урожаю протягом останніх п’яти років;

хворі сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім’ї, риба та інші водні живі ресурси і тваринницька продукція, а також ті, що перебувають у зоні карантину або в зоні виникнення надзвичайних епізоотичних обставин.