Правова охорона прав на сорти рослин

Як за­зна­ча­ло­ся вище, ос­но­вою рос­лин­ництва є куль­турні сор­ти рос­лин. Куль­тур­ни­ми рос­ли­ни стали в ре­зуль­таті про­ве­ден­ня штуч­них про­цесів відбору і схре­щу­ван­ня з метою одер­жан­ня і закріплен­ня кра­щих про­дук­тив­них вла­сти­во­стей пев­них рос­лин, тобто внаслідок се­лекції в рос­лин­ництві. Се­лекційні по­кра­щен­ня здійс­ню­ють­ся в ме­жах рос­лин од­но­го виду, а оди­ни­цею се­лекційних по­кра­щень ви­сту­пає сорт рос­лин. Відомо, що права на ре­зуль­та­ти інте­лек­ту­аль­ної діяльнос­ті (якими ви­сту­па­ють се­лекційні до­сяг­нен­ня) як нема­теріальні об'єкти мають назву ви­ключ­них прав, на відміну від права влас­ності, об'єктом яких ви­сту­па­ють речі.

У світовій прак­тиці існує дві си­сте­ми охо­ро­ни ви­ключ­них прав: реєстраційна і ство­рю­валь­на. Реєстраційна си­сте­ма охо­ро­няє сутність, а ство­рю­валь­на - форму інте­лек­ту­аль­но­го до­сяг­нен­ня. Відомо, що ре­зуль­та­ти твор­чої діяль­ності поділя­ють­ся на про­дук­ти, які характери­зуються фор­мою («фор­ме­ний про­дукт») і змістом («змістов­ний про­дукт»). Перші охо­ро­ня­ють­ся на основі факту їх існу­ван­ня внаслідок ство­рен­ня, інші - на реєстраційній основі (тут ви­ма­гається екс­пер­ти­за, бо мож­ли­ве неза­лежне ство­рен­ня об'єктів того ж роду іншими осо­ба­ми).

Па­тент як пра­воохо­рон­ний до­ку­мент реєстраційної си­сте­ми право­вого за­хи­сту спря­мо­ва­ний на за­хист саме змістов­ної, а не фор­маль­ної скла­до­вої. Зна­ю­чи зміст ви­на­хо­ду його можна втілити в прин­ци­по­во іншу форму, але це не змінює сут­ності па­тент­но­го за­хи­сту, спрямова­ного на відшко­ду­ван­ня за­в­да­ної ви­ко­ри­стан­ням змісту ви­на­хо­ду мате­ріальної і мо­раль­ної шкоди влас­ни­кові ви­ключ­них прав на нього. Па­тент за­хи­щає тільки зміст ви­на­хо­ду, оскільки лише він ста­но­вить для його влас­ни­ка ко­мерційну цінність. Форма інте­лек­ту­аль­но­го досягнен­ня за­хи­щається двома спо­со­ба­ми: самим фак­том ство­рен­ня (літератур­ний твір, пісня, опера, кар­ти­на тощо); ав­торсь­ким свідоц­твом (раціона­ліза­торсь­ка про­по­зиція).

Особ­ливість об'єкта се­лекційних відно­син по­ля­гає в тому, що в ньому од­но­час­но поєдну­ють­ся озна­ки фор­ме­но­го і змістов­но­го продук­ту. Жод­но­го іншого про­дук­ту інте­лек­ту­аль­ної діяль­ності з подібними ха­рак­те­ри­сти­ка­ми не існує. Якщо для об'єктів ав­торсь­ко­го та суміжних прав до­статнім вважається факт ство­рен­ня інте­лек­ту­аль­но­го про­дук­ту, який визна­чається індивіду­альністю, немож­ливістю його по­вто­рен­ня, то для об'єктів реєстраційної си­сте­ми на пе­редній план ви­су­вається їх змістов­на ха­рак­те­ри­сти­ка, сутність інте­лек­ту­аль­но­го до­сяг­нен­ня, зна­ючи які можна по­вто­ри­ти останнє. За­леж­но від за­зна­че­них особливос­тей і будується спеціаль­ний режим пра­во­вої охо­ро­ни ре­зуль­татів інте­лектуальної діяль­ності.

Таким чином, для визнан­ня се­лекційного до­сяг­нен­ня охо­ро­ноз­дат­ним од­на­ко­ву важ­ливість мають як зміст ство­ре­но­го ре­зуль­та­ту, так і його форма. При цьому необхідно за­зна­чи­ти, що спе­цифіка форми се­лекційного до­сяг­нен­ня по­ля­гає у її високій індивідуалізації. Зна­ю­чи ме­то­до­логію, ме­то­ди­ки, які за­сто­со­ву­вав автор, ал­го­ритм ство­рен­ня се­лекційного про­дук­ту його можна по­вто­ри­ти і одер­жа­ти ре­зуль­тат, ли­ше відносно схо­жий з ав­торсь­ким. Особ­ливість форми се­лекційного до­сяг­нен­ня по­ля­гає в тому, що незва­жа­ю­чи на гіпо­те­тич­ну мож­ливість її по­вто­рен­ня, сам про­цес її по­втор­но­го ство­рен­ня, на відміну від тех­нічних та інших інте­лек­ту­аль­них здо­бутків, ха­рак­те­ри­зується знач­ним ча­со­вим проміжком та ви­ма­гає при цьому ве­ли­ких матеріаль­них ви­трат. Знач­ний період окуп­ності матеріаль­них вит­рат ро­бить про­цес по­вторного ство­рен­ня се­лекційного до­сяг­нен­ня недоцільним. Крім того, спе­цифіка сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, на відміну від інших га­лу­зей гос­по­да­рю­ван­ня, які за­сто­со­ву­ють технічні до­сяг­нен­ня, визна­чає саме фор­маль­ну спря­мо­ваність, адже ко­мерційною цінністю наділе­на тільки форма се­лекційного до­сяг­нен­ня: сорт рос­лин чи по­ро­да тва­рин. Все це засвідчує те, що в се­лекційних відно­си­нах режим пра­во­вої охо­ро­ни по­ви­нен спря­мо­ву­ва­ти­ся, на­сам­пе­ред, на охо­ро­ну його форми.

Єдину дер­жав­ну си­сте­му органів охо­ро­ни прав на сорти рос­лин ста­нов­лять Дер­жав­на служ­ба з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин (Держ­сорт­служ­ба) та підпо­ряд­ко­вані їй Українсь­кий інсти­тут екс­пер­ти­зи сортів рос­лин, Дер­жав­на інспекція з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин, Дер­жав­ний центр Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим з дер­жав­ною інспек­цією з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим, об­ласні дер­жавні цен­три екс­пер­ти­зи сортів рос­лин з дер­жав­ни­ми ін­спекціями з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин об­ла­стей, дер­жавні сор­то­до­слідні станції, ла­бо­ра­торії та інші за­кла­ди екс­пер­ти­зи, підприємства. Де­арж­сорт­служ­ба є уря­до­вим ор­га­ном дер­жав­но­го управління у скла­ді Міна­г­ро­політики України і діє на основі По­ло­жен­ня, за­твер­дже­но­го по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 19 серп­ня 2002 р. № 1182.

Дер­жав­на інспекція з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин (Держ­сортін­спекція) є са­мостійним струк­тур­ним підрозділом Держ­сорт­служ­би без права юри­дич­ної особи, який здійснює дер­жав­ний кон­троль та на­гляд за до­три­ман­ням за­ко­но­дав­ства у сфері охо­ро­ни прав на сорти рос­лин на основі По­ло­жен­ня, за­твер­дже­но­го на­ка­зом Держ­сорт­служ­би від 16 січня 2003 р. № 17-1 (у ре­дакції на­ка­зу Держ­сорт­служ­би від 26 серп­ня 2005 р. № 449), зареєстро­ва­но­го в Міністерстві юстиції України 9 ве­рес­ня 2005 р. за № 1021/11301.

Чинне за­ко­но­дав­ство прямо не визна­чає об'єкт се­лекційної діяль­ності в рос­лин­ництві, визна­чається тільки сорт рос­лин як об'єкт право­вого за­хи­сту. Можна ото­тож­ни­ти дані по­нят­тя і визна­чи­ти об'єктом се­лекційної ро­бо­ти в рос­лин­ництві се­лекційне до­сяг­нен­ня, яким є саме сорт рос­лин.

Сорт рос­лин - окре­ма група рос­лин (клон, лінія, гібрид пер­шо­го покоління, по­пу­ляція), яка, неза­леж­но від того, за­до­воль­няє вона по­вністю або ні умови на­дан­ня пра­во­вої охо­ро­ни, може бути визна­че­на сту­пе­нем про­яву ознак, що є ре­зуль­та­том діяль­ності да­но­го ге­но­ти­пу або комбінації ге­но­типів; може бути відрізнена від будь-​якої іншої гру­пи рос­лин сту­пе­нем про­яву при­наймні однієї з цих ознак; може розгля­датися як єдине ціле з точки зору її при­дат­ності для відтво­рен­ня в не­змінному вигляді цілих рос­лин сорту.

Різно­ви­да­ми сорту, на які мо­жуть на­бу­ва­ти­ся права, є клон, лінія, гібрид пер­шо­го покоління, по­пу­ляція. Клон - це штучне іден­тичне від­творення окре­мих ви­со­ко­про­дук­тив­них рос­лин пев­но­го сорту за допо­могою виділення ге­не­тич­но­го коду. Ство­рен­ня лінії - це відбір і роз­множення при­род­ним спо­со­бом най­к­ра­щих рос­лин сорту за своїми про­дук­тив­ни­ми вла­сти­во­стя­ми. Гібри­дом є схре­щен­ня двох різних ро­слин, на­при­клад, грейп­фрут (апель­син та лимон), трітікум (пше­ни­ця та ячмінь).

До сорту рос­лин, який підлягає охо­роні шля­хом па­тен­ту­ван­ня ст. 11 За­ко­ну України «Про охо­ро­ну прав на сорти рос­лин» від 21 квіт­ня 1993 р. (у ре­дакції За­ко­ну від 17 січня 2002 р. № 2986ТІІ) ви­су­ває обов'язковість на­яв­ності су­куп­ності пев­них ознак, зафіксо­ва­них в опи­сі се­лекційного до­сяг­нен­ня: він по­ви­нен бути новим, вирізняль­ним, однорідним та стабільним за про­явом ознак, по­род­же­них певним гено­типом чи пев­но­го комбінацією ге­но­типів. При цьому закон розтлума­чує суть цих ознак.

Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку за­яв­ка вважається по­да­ною, за­яв­ник (се­лекціонер) чи інша особа за його доз­во­лом не про­давали чи будь-​яким іншим спо­со­бом не пе­ре­да­ва­ли матеріал сорту для ко­мерційного ви­ко­ри­стан­ня. Сорт відповідає умові вирізняль­ності, якщо за про­явом його ознак він чітко відрізняється від будь-​яко­го іншого сорту, за­галь­новідо­мо­го до дати, на яку за­яв­ка вважається по­даною. Сорт вважається однорідним, якщо з ураху­ван­ням особливос­тей його роз­мно­жен­ня рос­ли­ни цього сорту за­ли­ша­ють­ся до­стат­ньо схо­жи­ми за своїми ос­нов­ни­ми озна­ка­ми, відзна­че­ни­ми в описі сорту. Сорт вважається стабільним, якщо його ос­новні озна­ки, відзна­чені в описі сорту, за­ли­ша­ють­ся незмінними після неод­но­ра­зо­во­го розмно­ження чи, у разі особ­ли­во­го циклу роз­мно­жен­ня, в кінці кож­но­го тако­го циклу.

Суб'єктами права інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин згід­но зі ст. 3-1 За­ко­ну України «Про охо­ро­ну прав на сорти рос­лин» є: 1) автор (ав­то­ри) сорту рос­лин; 2) інші особи, які на­бу­ли май­но­вих прав інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин за до­го­во­ром чи зако­ном. Вони мо­жуть на­бу­ва­ти таких прав: осо­бисті немай­нові права інте­лектуальної влас­ності на сорт рос­лин; май­нові права інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин; май­но­ве право інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на по­ши­рен­ня сорту рос­лин.

Різні види за­зна­че­них прав на сорти рос­лин посвідчу­ють­ся різни­ми пра­вовста­нов­лю­ю­чи­ми до­ку­мен­та­ми: 1) осо­бисті немай­нові права інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин посвідчує свідоц­тво про ав­торство на сорт рос­лин; 2) май­нові права інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин посвідчує па­тент на сорт рос­лин. Обсяг пра­во­вої охо­ро­ни сорту, на який ви­да­но па­тент, визна­чається су­купністю ознак, викладе­них у за­не­се­но­му до Реєстру па­тентів описі сорту; 3) май­но­ве право інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на по­ши­рен­ня сорту рос­лин посвідчує свідо­цтво про дер­жав­ну реєстрацію сорту рос­лин.

Свідоц­тво про ав­тор­ство на сорт рос­лин є охо­рон­ним до­ку­мен­том, що посвідчує осо­би­сте немай­но­ве право ав­тор­ства на сорт і видається ав­то­ру сорту рос­лин (се­лекціонеру) Дер­жав­ною служ­бою з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин Міністер­ства аг­рар­ної політики України (Держ­сортслужба). Про­це­ду­ру видачі цього свідоцтва, а також його форму закріплює По­ло­жен­ня про свідоц­тво про ав­тор­ство на сорт рос­лин, за­тверджене на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 28 трав­ня 2003 р. № 151, зареєстро­ване в Міністерстві юстиції України 11 черв­ня 2003 р. за № 470/7791. Ав­то­ром сорту (се­лекціоне­ром) визнається лю­ди­на, яка без­по­се­ред­ньо ви­ве­ла або ви­яви­ла і поліпшила сорт. Вона на­бу­ває осо­би­сто­го немай­но­во­го права ав­тор­ства від дати дер­жав­ної реєстрації сорту рос­лин.

Па­тент - охо­рон­ний до­ку­мент, що посвідчує пріори­тет і май­но­ве право інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин. По­ря­док видачі патен­тів України на сорти рос­лин та їх завірених копій, а також форму па­тенту визна­чає спеціаль­ний нор­ма­тив­но-​пра­во­вий акт. Таким актом є По­ло­жен­ня про Дер­жав­ний реєстр прав інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорти рос­лин та про ви­да­чу па­тентів України на сорти рос­лин, затвер­джене на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 15 серп­ня 2008 р. № 515, зареєстро­ване в Міністерстві юстиції України 2 груд­ня 2008 р. за № 1149/15840.

Окре­мим різно­ви­дом ви­ко­ри­стан­ня сорту є його по­ши­рен­ня. По­ширення сорту - це ко­мерційне роз­по­всюд­жен­ня по­сад­ко­во­го матеріа­лу матеріаль­но­го носія сорту, за­не­се­но­го до Реєстру сортів. Май­но­вим пра­вом інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на по­ши­рен­ня сорту рос­лин є право його володільця на по­ши­рен­ня сорту і на дозвіл чи за­бо­ро­ну поширен­ня сорту іншими осо­ба­ми. Посвідчує це право відповідний охо­рон­ний до­ку­мент, яким є свідоц­тво про дер­жав­ну реєстрацію сорту рос­лин, а ви­ни­кає таке право з дати прий­нят­тя рішення про дер­жав­ну ре­єстрацію май­но­во­го права інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на по­ши­рен­ня со­рту. Здійснюється дер­жав­на реєстрація відповідно до По­ло­жен­ня про Дер­жав­ний реєстр сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Україні, за­твер­дже­но­го по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 15 трав­ня 2003 р. № 686. Дер­жав­на реєстрація сорту здійснюється шля­хом зане­сення відо­мо­стей до Реєстру сортів. Свідоц­тво про дер­жав­ну реєстра­цію сорту рос­лин видається Держ­сорт­служ­бою в місяч­ний строк від дати дер­жав­ної реєстрації сорту особі, яка має право на його одержан­ня, або над­си­лається за ад­ре­сою, за­зна­че­ною у заявці. Сорти, не внесе­ні до Реєстру сортів, за­бо­ро­няється по­ши­рю­ва­ти в Україні.

Таким чином, в Україні існу­ють три реєстри, за до­по­мо­гою яких здійснюється дер­жав­на реєстрація і пра­во­ва охо­ро­на сортів рос­лин. Це Реєстр за­явок (Дер­жав­ний реєстр за­явок на сорти рос­лин), Реєстр па­тентів (Дер­жав­ний реєстр прав інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорти рос­лин) і Реєстр сортів (Дер­жав­ний реєстр сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Україні). Усі Реєстри є про­шну­ро­ва­ни­ми, пронумеро­ваними кни­га­ми, які ве­дуть­ся Дер­жав­ною служ­бою з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин. Відо­мості, що містять­ся у реєстрах, крім фіксації на па­перових носіях, постійно зберіга­ють­ся на елек­трон­них носіях у поряд­ку, за­твер­дже­но­му Держ­сорт­служ­бою.

Реєстр за­явок є офіційним до­ку­мен­том, при­зна­че­ним для держа­вної реєстрації за­явок на сорти рос­лин. Здійснюється про­це­ду­ра за­явок на основі По­ло­жен­ня про Дер­жав­ний реєстр за­явок на сорти рос­лин, за­твер­дже­но­го на­ка­зом Міна­г­ро­політики від 26 лю­то­го 2003 р. № 42, зареєстро­ва­но­го в Міністерстві юстиції України 19 бе­рез­ня 2003 р. за № 220/7541. Відо­мості про за­яв­ку за­но­ся­ть­ся до Реєстру за­явок піс­ля визна­чен­ня дати, на яку за­яв­ка вважається по­да­ною. Вне­сені до Ре­єстру за­явок відо­мості про сорт, за­яв­ле­ний з метою на­бут­тя май­но­во­го права влас­ни­ка сорту, дають за­яв­ни­ку право на тимча­со­ву пра­во­ву охо­рону в межах на­да­но­го із за­яв­кою опису сорту від дати по­дан­ня за­яв­ки. Після публікації інфор­мації з Реєстру за­явок в офіційному бю­ле­тені Держ­сорт­служ­би будь-​яка особа має право одер­жа­ти витяг з Реєстру за­явок.

Реєстр па­тентів є до­ку­мен­том, який при­зна­че­ний для дер­жав­ної реєстрації май­но­вих прав інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин в Україні та містить відо­мості щодо май­но­вих прав інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин та прав, пов'яза­них з цим пра­вом. Нор­ма­тив­но-​пра­во­вою ос­но­вою ве­ден­ня Реєстру па­тентів ви­сту­пає вже зга­ду­ване По­ло­жен­ня про Дер­жав­ний реєстр прав інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорти рос­лин та про ви­да­чу па­тентів України на сорти рос­лин.

Реєстр сортів є офіційним до­ку­мен­том, який містить відо­мості про сорти рос­лин, а також щодо дер­жав­ної реєстрації май­но­во­го права інте­лек­ту­аль­ної влас­ності. Відо­мості постійно зберіга­ють­ся на елек­тронному та па­пе­ро­во­му носіях у по­ряд­ку, за­твер­дже­но­му Держ­сорт­служ­бою. За­не­сен­ня до Реєстру сортів відо­мо­стей про сорт та змін до них здійснюється за на­ка­зом Держ­сорт­служ­би. Здійснюється ве­ден­ня Реєстру сортів відповідно до ви­щез­га­ду­ва­но­го По­ло­жен­ня про Держав­ний реєстр сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Україні, затвер­дженого по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 15 трав­ня 2003 р. № 686. За сор­та­ми родів і видів, які не відне­сені до переліку родів і ви­дів, сорти яких про­хо­дять екс­пер­ти­зу на при­датність для по­ши­рен­ня, що за­твер­джується Держ­сорт­служ­бою, рішення про дер­жав­ну реєстра­цію прав на сорт є од­но­час­но рішен­ням про дер­жав­ну реєстрацію сорту.

Нещо­дав­но набув чин­ності ще один реєстр сортів рос­лин - Дер­жавний реєстр ге­не­тич­но модифіко­ва­них організмів сортів сільсь­когосподарських рос­лин у відкритій си­стемі, вве­де­ний По­ряд­ком дер­жав­ної реєстрації ге­не­тич­но модифіко­ва­них організмів сортів сіль­ськогосподарських рос­лин у відкритій си­стемі, за­твер­дже­ним поста­новою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 р. № 808. Через но­виз­ну цього реєстру про­це­ду­ра його ве­ден­ня є ще не до­сить відпра­цьованою. Обов'язок його ве­ден­ня по­кла­де­но без­по­се­ред­ньо на Мін­агрополітики України. Права на но­во­ство­ре­ний сорт на­бу­ва­ють­ся в Україні шля­хом по­дан­ня до Держ­сорт­служ­би за­яв­ки, екс­пер­ти­зи заяв­ки та дер­жав­ної реєстрації прав. Пра­ви­ла скла­дан­ня та по­дан­ня за­яв­ки на сорт рос­лин за­твер­джені на­ка­зом Міна­г­ро­політики від 26 квітня 2007 р. № 287 та зареєстро­вані в Міністерстві юстиції України 30 трав­ня 2007 р. за №553/13820.

Скла­дан­ня, по­дан­ня і су­про­вод­жен­ня за­яв­ки мо­жуть здійснювати­ся заінте­ре­со­ва­ною осо­бою як осо­би­сто, так і за до­по­мо­гою фахівців-​по­се­ред­ників відповідно до По­ло­жен­ня про пред­став­ників з пи­тань ін­телектуальної влас­ності на сорти рос­лин, за­твер­джене по­ста­но­вою Ка­бінету Міністрів України від 19 серп­ня 2002 р. № 1183. Пред­став­ник надає фізич­ним і юри­дич­ним осо­бам, які він пред­став­ляє, до­по­мо­гу та по­слу­ги, пов'язані з охо­ро­ною прав на сорти рос­лин, пред­став­ляє інте­реси за­зна­че­них осіб в ор­га­нах ви­ко­нав­чої влади, судах, бан­ках, а та­кож у відно­си­нах з іншими фізич­ни­ми і юри­дич­ни­ми осо­ба­ми.

Дер­жав­на реєстрація сорту мож­ли­ва лише після про­ве­ден­ня відпо­відних фор­маль­ної і кваліфікаційної екс­пер­тиз у екс­перт­но­му за­кладі, ви­мо­ги до якого ви­су­ває По­ря­док визна­чен­ня упов­но­ва­же­но­го за­кла­ду екс­пер­ти­зи сортів рос­лин, за­твер­дже­ний на­ка­зом Дер­жав­ної служ­би з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин 20 черв­ня 2003 р. № 159, зареєстрова­ний в Міністерстві юстиції України 7 липня 2003 р. за № 553/7804.

Фор­маль­на екс­пер­ти­за (екс­пер­ти­за за фор­маль­ни­ми ознака­ми) - це екс­пер­ти­за, у ході якої вста­нов­люється на­лежність зазначено­го у заявці об'єкта до сортів рос­лин і відповідність за­яв­ки та її оформ­лення вста­нов­ле­ним ви­мо­гам. Фор­маль­на екс­пер­ти­за здійс­ню­ва­ла­ся раніше на основі Пра­вил про­ве­ден­ня фор­маль­ної екс­пер­ти­зи докумен­тів за­яв­ки на сорт, за­твер­дже­них на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політи­ки України від 13 груд­ня 2002 р. № 391, зареєстро­ва­них в Міністерстві юстиції України 29 груд­ня 2002 р. за № 1025/7313. У зв'язку з прий­няттям За­ко­ну України «Про приєднан­ня України до Міжна­род­ної кон­венції з охо­ро­ни нових сортів рос­лин» від 2 серп­ня 2006 р. та на­бранням чин­ності За­ко­ном України «Про вне­сен­ня змін до За­ко­ну України «Про охо­ро­ну прав на сорти рос­лин» від 2 ли­сто­па­да 2006 р. за­зна­чені Пра­ви­ла втра­ти­ли чинність на підставі на­ка­зу Міна­г­ро­полі­тики України від 28 квітня 2007р. № 300, зареєстро­ва­но­го в Мін'юсті України 17 трав­ня 2007 р. за № 517/13784.

На жаль, нові Пра­ви­ла фор­маль­ної екс­пер­ти­зи на сьо­годні так і не ро­з­роб­лені. Фор­маль­на екс­пер­ти­за здійснюється сьо­годні на підставі Керівництва з про­ве­ден­ня фор­маль­ної екс­пер­ти­зи до­ку­ментів за­яв­ки на сорт, за­твер­дже­них на­ка­зом Держ­сорт­служ­би від 3 ве­рес­ня 2007 р. № 341. Цей до­ку­мент, що зачіпає права й за­конні інте­ре­си гро­ма­дян, не має дер­жав­ної реєстрації, здійс­ню­ва­ної ор­га­на­ми Мін'юсту України відповідно до вимог, ви­су­ну­тих Ука­зом Пре­зи­ден­та України «Про дер­жавну реєстрацію нор­ма­тив­но-​пра­во­вих актів міністерств та інших ор­ганів ви­ко­нав­чої влади» від 3 жо­втня 1992 р. та по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 28 груд­ня 1992 р. за № 731.

За­яв­ка на сорт рос­лин - це су­купність до­ку­ментів, необхідних для реєстрації сорту і от­ри­ман­ня охо­рон­них до­ку­ментів, що посвідчу­ють права на сорт. Форма заяви має 11 розділів, окремі з яких містять пунк­ти. У про­цесі про­ве­ден­ня фор­маль­ної екс­пер­ти­зи визна­чається відповідність фор­маль­них ознак за­яв­ки на сорт рос­лин ви­мо­гам, вста­новленим па­тент­но-​се­лекційним за­ко­но­дав­ством. За своєю сутністю фор­маль­на екс­пер­ти­за - це екс­пер­ти­за до­ку­ментів, з яких складають­ся за­яв­ки.

Після закінчен­ня Держ­сорт­служ­бою фор­маль­ної екс­пер­ти­зи доку­менти за­яв­ки на сорт пе­ре­да­ють­ся до Українсь­ко­го інсти­ту­ту експерти­зи сортів рос­лин для про­ве­ден­ня кваліфікаційної екс­пер­ти­зи. Інсти­тут уста­нов­лює но­виз­ну сорту, про­во­дить екс­пер­ти­зу назви сорту відпо­відно до По­ло­жен­ня про екс­пер­ти­зу назв сортів рос­лин, затвердже­ного на­ка­зом Міна­г­ро­політики України від 23 черв­ня 2003 р. № 188, зареєстро­ва­но­го в Мін'юсті України 10 липня 2003 р. за №574/7895. Подані за­яв­ни­ком до­ку­мен­ти за­яв­ки, а саме: опис сорту та по­каз­ни­ки для визна­чен­ня при­дат­ності сорту до по­ши­рен­ня в Україні, є осно­вою для прий­нят­тя рішення про про­ве­ден­ня кваліфікаційної експер­тизи. Кваліфікаційна екс­пер­ти­за (екс­пер­ти­за по суті) - екс­пер­ти­за, що вста­нов­лює відповідність ви­на­хо­ду умо­вам па­тен­то­здат­ності (но­визні, вирізняль­ності, однорідності та стабільності). Екс­пер­ти­за вклю­чає в себе ком­плекс ла­бо­ра­тор­них і по­льо­вих досліджень, необхідних для підго­тов­ки екс­перт­но­го вис­нов­ку за за­яв­кою, на підставі яко­го прий­мається рішення щодо дер­жав­ної реєстрації сорту і прав на нього.

Кваліфікаційну екс­пер­ти­зу про­во­дять Українсь­кий інсти­тут екс­пертизи сортів рос­лин, об­ласні дер­жавні цен­три екс­пер­ти­зи сортів рос­лин, дер­жавні сор­то­до­слідні станції, ла­бо­ра­торії та інші за­кла­ди експер­тизи, підприємства, що скла­да­ють дер­жав­ну си­сте­му з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин. Інсти­тут може дору­ча­ти іншій на­у­ко­во-​до­слідній устано­ві, яка не вхо­дить до дер­жав­ної си­сте­ми з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин, визна­ченій Держ­сорт­служ­бою, про­ве­ден­ня окре­мих ланок квалі­фікаційної екс­пер­ти­зи нових сортів рос­лин, а також ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ре­зуль­та­ти по­льо­вих досліджень за­яв­ни­ка. Держ­сорт­служ­ба на підста­ві екс­перт­них вис­новків прий­має рішення про дер­жав­ну реєстрацію сорту та прав на нього шля­хом вне­сен­ня відо­мо­стей до Дер­жав­но­го реє­стру прав влас­ників сортів рос­лин та Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин, при­дат­них до по­ши­рен­ня в Україні.

Дер­жав­на служ­ба з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин визна­чає пере­лік родів і видів, сорти яких про­хо­дять екс­пер­ти­зу на при­датність для по­ши­рен­ня в її за­кла­дах. Вста­нов­ле­но Перелік родів і видів рос­лин, сорти яких підля­га­ють дер­жав­но­му ви­про­бу­ван­ню з метою визна­чен­ня відповідності сорту кри­теріям охо­ро­ноз­дат­ності в за­кла­дах екс­пер­ти­зи дер­жав­ної си­сте­ми з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин, за­твер­дже­ний на­казом Міна­г­ро­політики від 3 черв­ня 2005 р. № 262, зареєстро­ва­ний в Міністерстві юстиції України 7 липня 2005 р. за № 723/11003. За сор­тами родів і видів, які не увійшли до ви­ще­за­зна­че­но­го переліку, рішен­ня прий­мається на підставі інфор­мації, що на­да­на за­яв­ни­ком під його відповідальність. Кваліфікаційна екс­пер­ти­за таких сортів здійснюєть­ся за­яв­ни­ком на доб­ровільних за­са­дах на основі Інструкції з проведен­ня кваліфікаційної екс­пер­ти­зи родів і видів рос­лин, сорти яких не під­лягають дер­жав­но­му ви­про­бу­ван­ню в за­кла­дах екс­пер­ти­зи дер­жав­ної си­сте­ми охо­ро­ни прав на сорти рос­лин, за­твер­дже­ної на­ка­зом Мін­агрополітики від 3 черв­ня 2005 р. № 262, зареєстро­ва­ної в Міністерстві юстиції України 7 липня 2005 р. за № 724/11004. Зо­кре­ма це стосуєть­ся дер­жав­ної реєстрації сортів або ліній, які при­зна­чені ви­ключ­но як ком­по­нен­ти для гібрид­них сортів. Свідоц­тво про ав­тор­ство на сорт, Па­тент на сорт, Свідоц­тво про дер­жав­ну реєстрацію сорту таких рос­лин ви­да­ють­ся під відповідальність за­яв­ни­ка і мають де­кла­раційний ха­рак­тер.

Строк чин­ності май­но­вих прав інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорт рос­лин по­чи­нається з на­ступ­но­го дня після дати дер­жав­ної реєстрації права та закінчується в останній день: а) трид­цять п'ятого календарно­го року, що відліковується з 1 січня року, на­ступ­но­го за роком держав­ної реєстрації цих прав, для сортів де­рев­них та ча­гар­ни­ко­вих куль­тур і ви­но­гра­ду; б) трид­ця­то­го ка­лен­дар­но­го року, що відліковується з 1 січ­ня року, на­ступ­но­го за роком дер­жав­ної реєстрації цих прав, для всіх інших сортів. Після за­вер­шен­ня стро­ку чин­ності май­но­вих прав інте­лектуальної влас­ності на сорт рос­лин, а також його до­стро­ко­во­го при­пинення чи відмови від них, цей сорт стає суспільним над­бан­ням і його може вільно ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти будь-​яка особа.

У разі суспільної необхідності Держ­сорт­служ­ба має право приму­сового ви­ко­ри­стан­ня сортів рос­лин відповідно до По­ряд­ку видачі при­мусової ліцензії на ви­ко­ри­стан­ня сорту рос­лин, за­твер­дже­но­го постано­вою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121. Підста­вою ви­дан­ня при­му­со­вої ліцензії є мо­ти­ви над­зви­чай­ної суспільної необхід­ності та за умови вве­ден­ня воєнного чи над­зви­чай­но­го стану. Строк такої ліцензії - до чо­ти­рьох років (у межах стро­ку дії па­тен­ту) з випла­тою відповідної ком­пен­сації володільцю па­тен­ту на сорт.

Приєднан­ня України до Міжна­род­ної кон­венції з охо­ро­ни нових сортів рос­лин, здійс­нене од­ной­мен­ним За­ко­ном України від 2 серп­ня 2006 p. № 60-V, на­кла­ло на Україну обов'язок ство­ри­ти ета­лонні ко­лекції сортів рос­лин. Такі ко­лекції ство­ре­но відповідно до По­ло­жен­ня про ета­лонні ко­лекції сортів рос­лин, за­твер­дже­но­го на­ка­зом Держсорт­служби № 69-ОД від 26 груд­ня 2002 р. Ета­лон­на ко­лекція сортів рос­лин - група сортів у рам­ках ниж­чо­го із відомих ботанічних так­сонів, яка формується із за­галь­новідомих сортів, що мають одну чи більше ознак, прояв яких можна за­сто­су­ва­ти як ета­лон для порівнян­ня із но­вими сор­та­ми, які вив­ча­ють у про­цесі про­ве­ден­ня кваліфікаційної екс­пертизи.

81. Правове регулювання насінництва.

Закон України «Про насіння і са­див­ний матеріал» від 26 груд­ня 2002 р. визна­чає насінниц­тво та роз­сад­ниц­тво як га­лузь рослинниц­тва, що займається роз­мно­жен­ням насіння і са­див­но­го матеріалу, збе­реженням і поліпшен­ням їх сор­то­вих, посівних і вро­жай­них яко­стей (вла­сти­во­стей), а також здійснює сор­то­вий та насіннєвий кон­троль. Відповідно до ст. З за­зна­че­но­го За­ко­ну до суб'єктів насінництва та роз­садництва на­ле­жать фізичні та юри­дичні особи, яким на­да­но право зай­матися ви­роб­ниц­твом, реалізацією та ви­ко­ри­стан­ням насіння і садив­ного матеріалу відповідно до за­ко­но­дав­ства України.

Га­лу­зе­ва про­гра­ма «Се­лекція і насінниц­тво - 2006-​2010», затвер­джена на­ка­зом Міна­г­ро­політики України та УААН від 11 груд­ня 2006 р. № 757/129 за­зна­чає, що ви­роб­ниц­твом оригіналь­но­го, елітного насіння та са­див­но­го матеріалу сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких рос­лин у 2006-​2010 pp. зай­ма­ти­му­ть­ся 55 на­у­ко­во-​до­слідних уста­нов та 110 дослідних госпо­дарств Української ака­демії аг­рар­них наук, а також близь­ко 90 нав­чаль­но-​до­слідних гос­по­дарств та інших пас­пор­ти­зо­ва­них суб'єктів насінни­цтва, які бу­дуть вести пер­винне і елітне насінниц­тво більш ніж 800 сор­тів і гібридів та ви­роб­ля­ти в се­ред­ньо­му за рік майже 320 тис. тонн елітного насіння зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих куль­тур, понад 16 тис. тонн кар­топлі, 13 тис. тонн сої, 1,5 тис. тонн ріпаку і 2,6 млн шт. са­д­жанців хмелю.

Для впо­ряд­ку­ван­ня відно­син з насінництва та уточ­нен­ня переліку суб'єктів насінництва і роз­сад­ництва дані про них вно­ся­ть­ся до Держав­ного реєстру ви­роб­ників насіння і са­див­но­го матеріалу, який ве­деть­ся на основі По­ло­жен­ня, за­твер­дже­но­го на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 29 трав­ня 2003 р. № 152, зареєстро­ва­но­го в Міні­стерстві юстиції України 15 липня 2003 р. за № 595/7916. Дер­жав­ний реєстр ви­роб­ників насіння і са­див­но­го матеріалу (далі - Реєстр) - це перелік суб'єктів насінництва та роз­сад­ництва, яким на­да­но право ви­роб­ля­ти та реалізо­ву­ва­ти насіння і са­див­ний матеріал. Реєстрація суб'єктів насінництва і роз­сад­ництва про­во­дить­ся на підставі на­ка­зу Міністер­ства аг­рар­ної політики України про ви­да­чу пас­пор­та на вироб­ництво та реалізацію насіння і са­див­но­го матеріалу та за­не­сен­ня його до Реєстру. Суб'єкти насінництва і роз­сад­ництва, не за­не­сені до Реє­стру, не мають права ви­роб­ля­ти насіння та са­див­ний матеріал для реа­лізації. Реєстр за дору­чен­ням Міністер­ства аг­рар­ної політики України веде Дер­жав­на служ­ба з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин.

Одер­жан­ня ста­ту­су суб'єкта насінництва вре­гу­льо­вує По­ря­док про­ведення ате­стації суб'єктів гос­по­да­рю­ван­ня на право ви­роб­ництва та реа­лізації насіння і са­див­но­го матеріалу, за­твер­дже­ний на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 29 трав­ня 2003 р. № 152, зареєстро­ваний в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 р. за № 594/7915. Ате­стацію суб'єктів гос­по­да­рю­ван­ня на право ви­роб­ництва та реалі­зації насіння і са­див­но­го матеріалу про­во­дять ате­стаційні комісії. Ате­стаційна комісія з на­дан­ня суб'єктам гос­по­да­рю­ван­ня права на вироб­ництво та реалізацію: оригіналь­но­го й елітного насіння - утво­рюється на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України; ре­про­дукційного на­сіння і са­див­но­го матеріалу, гібридів пер­шо­го покоління - утво­рюєть­ся на­ка­зом Міністер­ства аг­ро­про­ми­сло­во­го ком­плек­су АР Крим, голов­них управлінь сільсь­ко­го гос­по­дар­ства і про­до­воль­ства об­лас­них дер­жавних адміністрацій. На підставі рішення ате­стаційних комісій та вис­новків Дер­жав­ної служ­би з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин Міністер­ство аг­рар­ної політики України видає наказ про ви­да­чу пас­пор­та на ви­роб­ниц­тво та реалізацію насіння і са­див­но­го матеріалу відповідних ка­те­горій та за­не­сен­ня до Дер­жав­но­го реєстру ви­роб­ників насіння і са­див­но­го матеріалу. Ви­го­тов­лен­ня, за­пов­нен­ня та ви­да­чу суб'єктам насінництва і роз­сад­ництва пас­портів здійснює Українсь­кий інсти­тут екс­пер­ти­зи сортів рос­лин.

Пас­порт на ви­роб­ниц­тво та реалізацію насіння і са­див­но­го мате­ріалу відповідних ка­те­горій видається на термін дії укла­де­но­го ліцен­зійного до­го­во­ру між влас­ни­ком сорту та ви­роб­ни­ком насіння цього сорту, але не більше ніж на 5 років. Після закінчен­ня терміну дії пас­пор­та про­во­дить­ся пе­ре­а­те­стація, у ре­зуль­таті якої видається новий пас­порт.

У про­цесі ви­ко­ри­стан­ня сор­то­во­го насіння мо­жуть суттєво погір­шитися його сор­тові якості. При­чин та­ко­му явищу можна на­ве­сти до­сить ба­га­то: недо­три­ман­ня тех­но­логії посіву, до­гля­ду за посівами, зби­рання, пе­ре­роб­ки й зберігання вро­жаю. На погіршен­ня сор­то­вих якос­тей мо­жуть впли­ну­ти навіть невідповідні при­род­но-​кліма­тичні умови. Досліджен­ня відповідності насіння сор­то­вим ви­мо­гам здійснюється за до­по­мо­гою апро­бації (ви­про­бу­ван­ня) сор­то­вих посівів, яка здійснюєть­ся на основі По­ряд­ку здійс­нен­ня організації та кон­тро­лю за проведен­ням апро­бації сор­то­вих посівів, за­твер­дже­но­го на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 3 липня 2009 р. № 463, зареєстро­ва­но­го в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 р. за № 659/16675.

Ос­нов­на мета про­ве­ден­ня апро­бації сор­то­вих посівів - підтвер­дження того, що озна­ки сорту за­ли­ши­лись незмінними в про­цесі їх роз­мно­жен­ня та визна­чен­ня при­дат­ності сор­то­вих посівів для вико­ристання уро­жаю з них на насіннєві цілі. Для цього за вста­нов­ле­ни­ми мор­фо­логічними озна­ка­ми відмінності сорту визна­ча­ють­ся сор­то­ва чис­тота (однорідність), засміченість сор­то­во­го посіву іншими рос­ли­на­ми, в тому числі рос­ли­на­ми, насіння яких важко відо­крем­люється, каран­тинними, злісними й от­руй­ни­ми бур'янами, вста­нов­люється ступінь ура­жен­ня рос­лин хво­ро­ба­ми та уш­код­жен­ня шкідни­ка­ми. Апро­бації підля­га­ють усі сор­тові посіви сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких рос­лин, які зане­сені до Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Україні, та при­зна­чені для ви­ко­ри­стан­ня на насіннєві цілі або прохо­дять ви­роб­ни­че ви­про­бу­ван­ня і на­ле­жать суб'єктам насінництва та роз­садництва. Здійснює апро­бацію дер­жав­ний інспек­тор з насінництва із за­лу­чен­ням, за необхідності, ав­то­ра сорту або пред­став­ників уста­но­ви-​оригіна­то­ра та за­яв­ни­ка.

За­галь­на схема апро­бації вклю­чає су­купність таких дій. До почат­ку про­ве­ден­ня апро­бації в підприємстві скла­дається за­галь­ний план апро­бації посівів чи на­са­д­жень. У плані необхідно вка­за­ти назви (номе­ри) ділянок, розміщення рядів і рос­лин у ряду згідно зі сто­ро­на­ми сві­ту, стро­ка­ми і чер­говістю про­ве­ден­ня апро­бації. Під час про­ве­ден­ня апро­бації на ділянці огля­да­ють усі рос­ли­ни або кущі кож­но­го ряду, від­значаючи в по­льо­во­му жур­налі номер ряду, кількість рос­лин основно­го сорту, домішки і ви­па­ди. Апро­бацію про­во­дять двоє людей - апро­батор і помічник. Апро­ба­тор визна­чає відповідність рос­лин сорту, від­різняє домішки і веде за­пи­си. Помічник за його вказівками по­зна­чає домішки (ети­кет­кою, фар­бою або інше) чи ви­да­ляє їх і підра­хо­вує кіль­кість рос­лин (са­д­жанців або кущів) кож­но­го ос­нов­но­го сорту ок­ре­мо у ряді. За ре­зуль­та­та­ми досліджень визна­чається чи­сто­сортність і зрідже­ність посівів (на­са­д­жень) у відсот­ках до за­галь­ної кількості рос­лин на оди­ни­цю площі. За матеріалами апро­бації скла­да­ють­ся акти апро­бації у трьох примірни­ках за підпи­сом апро­ба­то­ра, керівника підприємства, засвідчу­ють­ся пе­чат­кою і пер­ший примірник над­си­лається до Україн­ської дер­жав­ної по­мо­логічно-​ам­пе­ло­графічної інспекції, дру­гий зали­шається в гос­по­дарстві, а третій - подається уста­нові, якій підзвітне підприємство.

За ре­зуль­та­та­ми визна­чен­ня посівних яко­стей насіння відповідні насіннєві інспекції (за те­ри­торіаль­ною озна­кою) ви­да­ють влас­ни­кові такі дер­жавні до­ку­мен­ти: Сер­тифікат на насіння України; Посвідчен­ня про кон­диційність; Ре­зуль­тат аналізу насіння.

Об'єктами насінництва та роз­сад­ництва згідно зі ст. 2 За­ко­ну Украї­ни «Про насіння і са­див­ний матеріал» є: 1) сорт рос­лин (клон, лінія, гібрид, по­пу­ляція, сор­то­суміш); 2) насіння і са­див­ний матеріал; 3) на­сінни­цькі посіви та на­са­д­жен­ня.

Сутність таких різно­видів сорту рос­лин, як клон, лінія і гібрид, бу­ло роз­кри­то вище. По­пу­ляцією є су­купність рос­лин од­но­го виду, поши­рених у певній місце­вості. Щодо сорту, то це пе­ре­ва­жа­ю­че по­ши­рен­ня яко­гось сорту рос­лин у межах певної місце­вості. Сор­то­суміш одержу­ється внаслідок цілес­пря­мо­ва­но­го або ненав­мис­но­го (при об­робці, збе­ріганні чи пе­ре­ве­зенні) змішу­ванні різних сортів рос­лин од­но­го виду. Внаслідок різних вла­сти­во­стей змішаних сортів сор­то­суміш як насіння ви­ко­ри­сто­вується од­но­ра­зо­во.

Під насінням розуміються ор­га­ни рос­лин, які використовують­ся для роз­мно­жен­ня. Са­див­ний (по­сад­ко­вий) матеріал - це рос­ли­ни та їх ча­сти­ни, що вва­жа­ють­ся при­дат­ни­ми для відтво­рен­ня цілісних рос­лин.

Насінни­цькі посіви - це ділянки ріллі, при­зна­чені для розмножен­ня посівних сортів рос­лин. На­са­д­жен­ня при­зна­ча­ють­ся для розмно­ження ба­га­торічних рос­лин, які відтво­рю­ють­ся за до­по­мо­гою садивно­го (по­сад­ко­во­го) матеріалу.

За­леж­но від мож­ли­вості пе­ре­да­ти сор­тові якості насіння поділя­ють на ка­те­горії:

- оригінальне - це насіння пер­вин­них ланок насінництва, вироб­лене оригіна­то­ром сорту, тобто осо­бою, яка ство­ри­ла, ви­ве­ла, ви­яви­ла сорт та (або) за­без­пе­чує його збе­ре­жен­ня. На оригіна­то­ра по­кла­даєть­ся обов'язок за­без­пе­чу­ва­ти підт­рим­ку сорту таким чином, щоб збері­галися озна­ки, вка­зані у описі сорту, скла­де­но­му на дату його реєстра­ції у Дер­жав­но­му реєстрі сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Україні;

- елітним є насіння, от­ри­мане від послідов­но­го роз­мно­жен­ня оригіналь­но­го насіння в елітно-​насінни­ць­ких та інших гос­по­дар­ствах, за­не­се­них до Дер­жав­но­го реєстру ви­роб­ників насіння і са­див­но­го мате­ріалу. Кількість поколінь елітного насіння визна­чає оригінатор сорту, але, як пра­ви­ло, їх є два, тобто су­перелітне та елітне;

- ре­про­дукційне насіння - усі на­ступні покоління елітного насін­ня, тобто насіння першої та на­ступ­них ре­про­дукцій. Ре­про­дукцією є період од­но­ра­зо­во­го роз­мно­жен­ня насіння внаслідок його висіву і зби­рання вро­жаю. Через при­род­но-​кліма­тичні особ­ли­вості про­дукцію рос­линництва можна одер­жа­ти лише один раз на рік. Тому ре­про­дукцією є по­ряд­ко­вий номер року роз­мно­жен­ня елітного насіння. На­при­клад, вираз «насіння другої ре­про­дукції» озна­чає, що таке насіння одер­жа­но на дру­гий рік роз­мно­жен­ня елітного насіння. За­леж­но від ви­до­вих особ­ливостей рос­лин може бути декілька ре­про­дукцій. Як пра­ви­ло, після чет­вер­тої ре­про­дукції насіння втра­чає свої сор­тові якості і по­тре­бує сор­то­онов­лен­ня. Сор­то­онов­лен­ням є періодич­на заміна сор­то­во­го на­сіння сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур ви­со­ко­якісним насінням цього са­мо­го сорту. При цьому ба­жа­но, щоб насіння було оригіналь­ним, еліт­ним або хоча б не нижче першої ре­про­дукції.

До насіння за­зна­че­них ка­те­горій прирівнюється відповідний садив­ний матеріал кар­топлі, ви­но­гра­ду, пло­до­вих, горіхоплідних, ягідних, де­ко­ра­тив­них, лікарсь­ких, лісових куль­тур з ураху­ван­ням особливос­тей їх роз­мно­жен­ня.