Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Процес навчання ліплення починається з виконання у 1 класі починається з виготовлення спіралеподібної форми в об’ємі „Ліплення равлика” та виконання композиції „Серед урочища грибного”, „Веселий урожай”. Ліплення розпочинається з уважного вивчення і аналізу зображуваного предмета, його конструкції, пропорцій, силуету, особливостей з’єднання окремих частин. Так, овочі, фрукти, гриби можна ліпити пластичним способом із заготовки необхідної форми. Потім стеками створюються характерні особливості форми і об’єму.
В 2 класі діти вчаться виконувати рельєфи на картонній основі з наступним покриттям пластиліном і нанесенням випуклих зображень на теми: „Веселі восьминоги”, „Рибки в акваріумі”. Діти вчаться на практиці повною мірою використовувати зображувальну поверхню, узгоджувати з нею розмір зображення, заповнювати напівоб’ємну силуетну форму елементарним рельєфним оздобленням.
Ліплення об’ємних зображень птахів, тварин і людей - складніше заняття для школярів. Труднощі полягають у різноманітності форм, співвідношень, характерів. У 3 класі діти вчаться передавати елементарну будову тварин і людей; характер поз та рухів у процесі ліплення та цілісність форми. Програмою передбачено виконання завдань на теми: „Хто у лісі живе”, „Помандруємо до лісу”, „Запишався наш павич”, „Золота рибка”, „Зимові розваги дітей”. Для успішного виконання роботи необхідно попередньо ознайомити дітей з особливостями форми, пропорціями, рухами, будовою тварин і птахів. Необхідно визначити з якою геометричною формою схожі тулуб, голова, лапи. Так, у кота тулуб - овальної форми, голова - округлої, шия - коротка, лінія спини плавно переходить у лінію тазу; вуха короткі і гострі, лапки тоненькі, маленькі. Будова собаки і лисиці нагадує анатомічну будову кота, але у собаки шия довша і лапи, більш виражена мордочка і вуха; у лисиці пухнастий хвіст, гострий ніс і вуха. Глибоке вивчення натури допомагає створити більш повний образ, скласти план роботи, розвиває вміння бачити узагальнено форму. Потрібно також вирішити, чи доцільно використовувати у роботі каркас.
Ліплення фігури людини вимагає знань основних пропорцій. Потрібно попередньо вивчити модель: проаналізувати співвідношення частин, характер форми. Спочатку діти тренуються ліпленням ляльки конструктивним способом. Після цього приступають до ліплення фігури людини. Важливо продумати, в якій послідовності виконувати роботу. Починають із загального, намагаючись передати будову, пропорції, рух. На цьому етапі скульптура виходить узагальненою, грубою. Подальший етап - детальна розробка фігури, передача характерного і виразного у скульптурі. Вчителю корисно пояснити дітям яким способом виконується робота, які прийоми використовуються, показати схематично послідовність роботи на дошці.
Виконуючи ліплення по пам’яті, за уявою важливо пригадати відмінні ознаки одягу, атрибутів, руху об’єктів ліплення. Так, доцільно виконати скульптуру лижника в русі чи ковзаняра художника з палітрою і пензликом у руці. Для пошуку характерних ознак рухів, одягу необхідно виконати олівцем нариси і зарисовки з натури, по пам’яті, за уявою, для того, щоб бачити кінцеву мету виконання завдання.
Під час ліплення композицій на теми з життя, літературних творів потрібно прагнути красивого поєднання форм предметів, пластичності об’ємів, гнучкості, витонченості ліній і зрозумілого змістовного зв’язку зображуваних об’єктів.
7. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно проблеми „простір”
Таблиця 5
Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно проблеми „простір”
1 клас | 2 клас | 3 клас | 4 клас |
учні | мають | отримати | знання |
-просторові явища: межу зламу, ілюзорне зменшення віддалених предметів, часткове загороджування дальніх предметів ближніми | -просторові плани: передній, дальній | ||
учні | повинні | практично | вміти |
-використовувати лінію межі зламу простору; -рівномірно у просторі розташовувати зображувані елементи | -передавати межу зламу відкритого простору „земля-небо” та його плановість загороджуванням і за принципом „ближче-нижче”, „ближче-більше”, „далі-вище”, „далі-менше” | -передавати елементарними засобами глибину простору: межа зламу поверхонь, розміщення об’єктів вище або нижче на картинній площині, зорове зменшення віддалених предметів, загороджування об’єктів другого плану об’єктами першого плану | -при зображенні кімнати у фронтальному положенні розташовувати предмети, що стоять на підлозі, з урахуванням межі зламу поверхонь: підлога – стіна; -виділяти у пейзажних роботах перший план тоном, кольором, деталізацією |
учням | необхідно | мати | уявлення |
-про ілюзорне зближення паралельних горизонтальних ліній, спрямованих у глибину відкритого простору; -передавання плановості відкритого простору за допомогою відмінності планів за світлотою і кольором |
Дата публикования: 2015-01-10; Прочитано: 5505 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!