Загадки

Леся Вознюк

1. Ковзани Василько взяв

і усіх зачарував.

Він до цього має хист,

бо Василько … (фігурист).

2. Й навесні, і восени

Доглядає він лани,

Щоб дорослі й малюки

Їли хліб і пиріжки. (Хлібороб)

3. Не автобус і не віз,

маю четверо коліс,

вік з дорогою дружу,

все по ній кудись біжу. (Автомобіль.)

4. По лижні ковзнули ніжки,

Ми подумали – стоніжка,

Та помітили, що ріжки

Має дивна ця стоніжка,

Що вхопилися за дріт,

І мерщій помчали в світ. (Електричка.)

5. На будові помагає,

Богатирську силу має,

Він на поверх будь-який

Подає вантаж тяжкий. (Кран підйомний.)

6. Різні скельця є у мене:

Червоне, жовте і зелене.

Можу ними я сказати:

“Йти”, “стояти”, “зачекати”. (Світлофор)

2.5. Творчі завдання й ситуації економічної спрямованості

Пізнавальна діяльність.

1. Простежте зміни, які відбуваються з рослиною без тепла, води, світла. Висновок: рослині для нормального існування необхідне тепло, вода, світло (тема “Потреби рослинного світу”).

2. Спробуйте зовсім не дихати. Висновок: людина не може жити не дихаючи (тема “Потреби людини”).

3. Змочіть край смужки паперу. Простежте, як відбувається намокання по волокнах. Висновок: папір складається з волокон (тема “Організація виробництва товарів та надання послуг”).

4. Роздивіться уважно грошові купюри 2 грн., 5 грн. та 10 грн. Спробуйте визначити, чим вони відрізняються та що між ними спільного. Висновки: спільне між купюрами – захисні знаки, розмір, зображення видатних людей та історичних пам’ятників; відрізняються кольором, зображеннями, номіналом (тема “Натуральний обмін. Гроші, ціна”).

5. Людям яких професій для роботи необхідна вода? Назвіть для чого саме необхідна вода. Відповіді: пожежник – гасить водою вогонь, повар – на воді варить борщ, миє овочі, садівник – поливає водою рослини, художник – водою розбавляє фарби, лікар – миє водою руки тощо.

Предметно-практична діяльність.

1. Визначити способи використання запропонованих предметів праці: молоток, лобзик, пилка.

2. Продемонструвати способи дії із запропонованими предметами: мітла, совок, відро, ганчірка тощо.

3. Визначити послідовність прибирання в квартирі.

4. Визначити набір речей, необхідних для прибирання в квартирі, на вулиці, у спортзалі, у садку тощо

5. Визначити набір речей, необхідних для прибирання майданчика на вулиці літом, восени, узимку, після дощу тощо.

Зображувальна діяльність дітей.

1. Намалюйте рослину (тварину), у якої немає ніяких потреб. На кого буде схожа ця рослина (тварина)? Де вона ростиме (мешкатиме)? (“Потреби рослинного та тваринного світу”).

2. Намалюйте рекламу вашого підприємства. Що ви зобразите на рекламі? Чому? Який колір ви використаєте? Чому ваша реклама повинна бути яскравою? (“Реклама та її призначення”).

3. Намалюйте план вашого майбутнього саду. Яким він буде: за формою, за розміром, чи складатиметься він з окремих частин? Що ви будете вирощувати? (“Сад, город, ферма”).

4. Домалюйте предмети, які не зображені на малюнку, але необхідні для роботи швачки, пожежника, продавця, лікаря. (“Праця людей та її результат”).

Художньо-мовленнєва діяльність дітей.

1. Придумайте текст для реклами товару (товар – виготовлена дітьми святкова листівка, новорічна гірлянда, ялинкова прикраса тощо). (“Реклама та її призначення”).

2. Презентація дітьми власного бізнесу. Розкажи, чим займатиметься ваше підприємство? Скільки людей буде там працювати? Що ви будете виробляти чи які послуги надавати? (“Наш власний бізнес”).

3. Придумайте правила поведінки справжнього господаря свого міста. Розкажи про них докладніше (“Господар свого міста”).

Театрально-ігрова діяльність дітей.

1. Інсценування походу до магазину, проїзду в транспорті тощо. Визнач помилки в поведінці інших дітей. (“Продаж та купівля (ціна)”).

2. Уяви, що ти продавець. Розташуй цінники відповідно до вартості товарів. (“Продаж та купівля (ціна)”).

3. Правила поведінки в гостях (свято, день народження тощо). (“Господар свого дому”).

Музична діяльність дітей.

1. Людину якої професії вам нагадує прослухана музика? (“Моя майбутня професія”).

2. Пригадайте пісні про людей різних професій. (“Праця людей та її результат”).

3. Звук якого музичного інструменту вам нагадує робота бормашини стоматолога? (“Праця людей та її результат”).

4. Пригадайте музичні реклами товарів, які ви чули та бачили по телебаченню. Які ваші найулюбленіші? (“Реклама та її призначення”).

Завдання, пов’язані з розумовою діяльністю дітей, поділяються на три групи:

1) завдання на розвиток класифікаційних умінь, здатності до абстрагування;

2) завдання на підвищення здатності мислити за аналогією;

3) завдання на розвиток здатності до узагальнення, формування понять.

Нижче наведемо приклади завдань кожної групи.

Завдання 1 групи.

1. Якого номіналу існують паперові купюри? Поміркуй, чому не буває паперових копійок?

2. Розташуй товари у відповідних секціях: “Молоко”, “Хлібні вироби”, “Іграшки”, “Канцелярські товари” тощо.

3. Серед перерахованих товарів знайди зайвий.

4. Назви характерні ознаки паперових купюр. Як можна назвати всі ці ознаки? (захист)

5. Склади перелік обладнання, необхідного для відкриття магазину. Знайди зайві предмети.

Завдання 2 групи.

1. Хвора людина одужала, а бідна стала … багатою. Як це може трапитися?

2. Машина велика та дорога, а цукерка маленька та … дешева. Чому?

3. Багатий – розорився, а бідний навпаки... розбагатів. Як це могло статись?

4. Покупець – купує, а що робить продавець? (Продає.) У яких місцях це відбувається?

5. Градусником вимірюють температуру, а що вимірюють терезами? (Вагу.) Які бувають види терезів? Де їх застосовують?

Завдання 3 групи.

1. Як одним словом можна назвати 1 гривню, 2 гривні, 5 гривень? (Це гроші, купюри.) Порівняйте гроші за розміром. Чи однакові вони?

2. 5 копійок, 25 копійок, 2 копійки – це … монети. Якого ще номіналу існують монети?

3. У якому місці можна зустріти перукаря, ножиці, стілець? (В перукарні.) Які послуги там надають? Яке може для цього знадобитися обладнання?

Варіанти ситуацій економічної спрямованості

“Ціна”. У супермаркет привезли декілька видів цукерок: “Білочка”, “Ластівка”, “Корівка”. Продавець красиво розташував їх, але про цінники забув. Що ти будеш робити, щоб купити цукерки? Варіанти дії: ввічливо запитаю про ціну; піду в інший магазин; попрошу поставити цінники тощо.

“День народження”. У вашого найкращого друга день народження. Яким повинен буди подарунок, щоб сподобався другу? Пригадайте свої подарунки на день народження.

“Професії”. Оленка та Петрик зайшли до супермаркету іграшок. Хлопчик дуже хотів купити конструктор. Але в магазині було дуже багато людей. Як узнати, хто з них продавець?

“Реклама”. На кондитерській фабриці виготовили новий вид цукерок. Що необхідно зробити, щоб про ці смачні цукерки дізналися люди?

“Вибір”. Що краще купити: два стола, що мають недоліки, чи один гарний стіл? Завдання: порівняйте столи; знайдіть недоліки. Чи можна самостійно виправити ці недоліки?

“Покупка”. Як ви вважаєте, що буде дешевше: кілограм яблук восени чи взимку? Поміркуйте, у яку пору року вигідніше купувати яблука.

“Обмін”. У Михайлика, друга Катрусі, найкрасивіший велосипед серед усіх дітей у дворі. Віті дуже хотілось покататися на цьому велосипеді. Але проси не проси, а Мишко – жаднюга. Знайдіть компроміс у цій ситуації.

“Правильний вибір”. Хлопчик стояв і плакав у магазині біля іграшок. На полиці стояв величезний літак, про який він дуже мріяв. Але мати не хоче його купувати, каже, що треба купити продукти до вечері: хліб, картоплю, чай і торт, який дуже просив хлопець. Допоможи хлопчику прийняти правильне рішення.

“Якісні товари”. Дуже часто улюблені мультфільми переривають рекламою. Але чи всі товари такі корисні й хороші, як про це говорить реклама? Який же йогурт вигідно купувати?

Висновки. 1. Перш ніж купувати, подивись на термін придатності та дату виготовлення. Завжди краще купувати найсвіжіші продукти. 2. Не завжди треба купувати те, що рекламують. 3. Є більш дешеві та корисні продукти, ніж ті, що рекламують. 4. Спочатку порівняй кілька продуктів, а потім купуй.

2.6. Ігри економічної спрямованості (дидактичні, ситуативні, сюжетно-рольові)

“Види витрат”. Мета: навчити дітей визначати вид витрат, на перше місце ставлячи основні витрати; розвивати вміння аналізувати, робити висновки.

Хід гри. Вихователь пропонує дітям серед карток із зображенням обрати ті, зображення яких є основними витратами будь-якої людини.

Матеріал: картки із зображенням театру, хліба, помешкання (дому), дитячого садочку, меблів, іграшок, цукерок тощо.

“Гроші − ціна”. Мета: ознайомити дітей із взаємозалежністю якості товару та його ціни; учити дітей співвідносити якість із ціною; розвивати вміння аналізувати, робити висновки.

Хід гри. Ця гра має декілька варіантів: 1) вихователь пропонує дітям зробити покупки, обираючи найдешевші товари, але з найкращою якістю; 2) вихователь пропонує написати цінники для продажу різних товарів − діти повинні проаналізувати якість товару та, відповідно до цього, визначити вартість товару; 3) скласти перелік найкращих та найкорисніших товарів, які можна купити на конкретну суму грошей.

Матеріал: картки-гроші, різні товари (іграшки різної якості: старі, нові, м’які, електричні тощо; книжки різного обсягу, одяг тощо).

“Покупки”. Мета: закріпити знання дітей про будову супермаркету, розвивати аналітичне мислення, кмітливість.

Хід гри. Вихователь пропонує дітям для ігри в супермаркет розташувати полички з товаром за спільними характеристиками − зробити відділи товарів (молочні продукти, іграшки, одяг, канцелярські товари, фрукти тощо). Після цього дітям пропонується обрати найкоротший шлях до якогось із товарів. Як результат: діти можуть переставити полички чи товари, для того щоб було зручніше знаходити потрібну річ.

“Банк”. Мета: закріпити знання дітей про діяльність банка, розширити кругозір, розвивати мислення, формувати вміння рахувати, порівнювати, аналізувати.

Хід гри. Діти, ознайомлені з діяльністю банка, можуть виконувати наступні банківські операції: знімання грошей з картки, обмін валют, оплата комунальних послуг, оплата за дитячий садок, обмін старих купюр на нові. Діти розподіляють ролі між собою: декілька дітей стають касирами, інші − відвідувачами банку. Гра може повторюватися декілька разів зі зміною ролей.

“Якість товарів”. Мета: закріпити знання дітей про взаємозалежність якості товару та його ціни; учити дітей співвідносити якість із ціною; розвивати вміння аналізувати, робити висновки; виховувати дбайливе ставлення до речей.

Хід заняття. Вихователь пропонує обрати предмети, які, на думку дітей, не дуже добре виглядають, тому й їх ціна має бути низькою. Це можуть бути зламані іграшки, книжки з відірваною сторінкою. Дітям дається завдання покращити зовнішній вигляд цих речей, отже, і їх вартість.

“Корисна річ”. Мета: закріпити знання дітей про товар, виховувати дбайливе ставлення до предметів; розвивати фантазію, уміння аналізувати.

Хід заняття. Вихователь пропонує дітям уважно роздивитися запропонований предмет (олівець, книжка, подушка, ложка тощо) та визначити його основне функціональне призначення. Після цього діти намагаються придумати якомога більше способів використання цього предмету.

“Кордон”. Мета: закріпити знання дітей про експорт та імпорт товарів.

Хід заняття. Діти розподіляються на дві групи, дві країни. Кожна країна має свою назву й отримує різні товари. Після вихователь звертається до однієї з країн: “Експорт книжок до іншої крани”, інша країна повинна отримати книжки та відповісти: “Дякуємо за імпортні книжки”. Таким чином здійснюється обмін товарами між країнами.

“Впізнай професію”. Мета: закріпити знання дітей про професії людей, розвивати кмітливість, увагу, спостережливість.

Хід гри. 1) Діти зображують за допомогою пантоміми людей різних професій. 2) Кожен з дітей загадує собі професію. Після починає розповідати про себе. Наприклад: я варю суп, готую печиво, годую дітей − хто я? Діти намагаються впізнати професію.

“Послуги”. Мета: закріпити знання дітей про види послуг, розвивати кмітливість, увагу, спостережливість; виховувати ввічливість.

Хід гри. Діти розподіляються на групи, кожна з яких стає одним із закладів: “банк”, “перукарня”, “лікарня”, “пошта” тощо. Діти докладно розповідають про види послуг, які вони можуть надати в своєму закладі.

Гра-стратегія “Магазин іграшок” (протокол гри)

Мета: розширити знання дітей про магазин, професії продавця, касира, директора магазина, різновиди магазинів (салон-магазин, магазин, супермаркет), про рекламу, її значення, про специфіку створення реклами, розвивати в дітей здатність передбачати можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи розв’язання проблеми, планувати послідовність дій, розвивати інтелектуальні здібності, логічне мислення, уяву, збагачувати мовленнєвий досвід.

Підготовча до гри робота полягала у тому, що діти відібрали серед іграшок ті, які їм до вподоби.

Знайомство із ситуацією полягало в загальному описі змісту гри.

Вихователь: Діти. Подивіться як багато в нас з вами різних яскравих іграшок. Вони всі дуже гарні. А чому б нам з вами не відкрити свій власний магазин іграшок?

Діти: Так, давайте будемо продавати наші іграшки.

Катруся: У мене дуже гарна кішечка, її обов’язково захочуть купити всі.

Оленка: Мою ляльку теж.

Михайлик: А у мене трактор. Дивіться.

Вихователь: Дуже добре у вас у всіх дуже гарні іграшки. Але для того, щоб відкрити магазин, нам необхідні не лише іграшки, а треба ще багато чого. Вам слід бути дуже уважними, кмітливими та дружними, щоб у вас усе вийшло. Згодні зі мною?

Діти: Так.

Оскільки ця тема дуже широка, вона була поділена на два етапи. На першому етапі гри-стратегії діти працювали над організацією магазина іграшок, а на другому − над рекламою магазина.

В першу чергу визначалася загальна перспектива гри-стратегії (далека, близька), декомпозиція цілей і завдань.

Вихователь: Спочатку, щоб організувати магазин, ми повинні визначити з вами все, що нам знадобиться. Давайте пригадаємо, що таке магазин.

Павлик: Це таке місце, де продають різні товари.

Оленка: Це “Золотий ключик” – там продають морозиво, банани, йогурт.

Вихователь: А де розташовані всі товари?

Тарас: На поличках. А морозиво – у холодильниках.

Вихователь: Отже, якщо ми з вами будемо відкривати магазин іграшок, що нам знадобиться для розташування іграшок?

Тарас: Полички, щоб ставити іграшки.

Вихователь: Так, а ще нам необхідне місце для розташування магазину. Як ви вважаєте, де повинне бути це місце?

Діти: Біля нашого дому. Біля дитячого садочку.

Вихователь: А хто буде купувати наші іграшки?

Тарас: Батьки своїм дітям.

Вихователь: Отже, необхідно, щоб наш магазин було розташовано біля дітей. Найкраще місце – біля нашого дитячого садочку. Багато дітей та й нам зручно.

Вихователь: Давайте розташуємо всі іграшки у такому порядку: від найдешевшого товару до найдорожчого.

Діти виконували завдання, обговорюючи можливі варіанти. Після цього усі разом складали план спільних дій, розподіляли обов’язки та ролі.

Вихователь: Ось у нас все готово для відкриття магазина. Але хто буде в ньому працювати? Давайте пригадаємо, люди яких спеціальностей працюють у магазині.

Світланка: Продавець.

Володя: Я бачив охоронця.

Вітя: А ще потрібно, щоб касир був.

Вихователь: Дуже добре, діти. А як ви вважаєте, хто буде керувати нашим магазином?

Діти: Ви. Ви.

Вихователь: Дякую, що довіряєте мені, – але людина якої спеціальності керує справжнім магазином?

Влад: Я знаю, це директор.

Вихователь: Так, давайте оберемо з вами директора. Як ви вважаєте, який повинен бути директор?

Діти: Розумний. Добрий. Знати все-все. Щоб його всі слухали.

Вихователь: Діти, а чи є в нас у групі людина, що відповідає всім вашим вимогам, яка б упоралась би з обов’язками директора?

Влад, Світланка, Павлик: Хай буде Катруся.

Вихователь: А чому вона підходить?

Влад: Вона завжди відповідає на всі запитання.

Вихователь: Діти, погоджуємося?

Діти: Так!!!

Діти розподіляли ролі продавця, касира, охоронця тощо. Зауважимо, що в процесі гри діти мінялися своїми ролями, після аналізуючи власні дій, порівнювали їх з діями інших людей. Саме за такою схемою діти обирали й назву свого магазину.

Розгляньмо, як відбувалося обговорення та вирішення проблемних ситуацій дітьми на прикладі цієї ж гри-стратегій на другому етапі (реклама магазину).

Вихователь: Діти, ось наш магазин з вами відкрився, але щось дуже мало покупців до нас заходить. Це, мабуть, через те, що недостатньо людей знають про наш магазин. А що ж нам робити?

Влад: А давайте попросимо наших мам, щоб вони розповіли своїм подругам, що в нас відкрився магазин, а потім щоб ці подруги розповіли ще й своїм подругам.

Вихователь: Це дуже добре. А за допомогою чого ще можна розповісти всім людям про відкриття нашого магазину?

Катруся: Давайте намалюємо великий плакат.

Вихователь: Дуже добре. Це буде реклама нашого магазину. Отже, треба прорекламувати наш магазин. Діти, а де можна зустріти рекламу?

Далі вихователь разом з дітьми згадують види реклами (мальована реклама – стенди, біг-борди, вивіски, рекламні щити; реклама на телебаченні (рекламний ролик) та на радіо).

Вихователь: Діти, а чи можна зустріти рекламу в газетах і журналах?

Діти: Так.

Вихователь: Зараз прогляньте журнали та знайдіть рекламу. Виріжте ту, що вам сподобалась.

(Діти виконують завдання.)

Вихователь: Діти, подивіться уважно на свою рекламу. Що вона рекламує? Що на ній зображено?

Катруся: У мене реклама шампуню. Ось тут зображено флакон.

Влад: А в мене реклама вікон.

Майже всі діти відповідали правильно. Більша частина вгадувала рекламу за малюнком, не читаючи назву товару. На завершення діти робили колективний колаж “Реклама”.

Вихователь: Виходить що на рекламному малюнку треба зображувати те, що ми з вами збираємося продавати. Що ж ми намалюємо з вами на рекламі нашого магазину?

Оленка: Іграшки.

Павлик: Давайте краще магазин.

Тарас: Машини краще намалювати.

Вихователь: Дуже добре. Можна намалювати все! Але яким повинен бути малюнок, щоб його помітили інші люди?

Діти: Яскравим. Охайно намальованим. Великим. Красивим.

Вихователь: Усе це правильно. А зараз, давайте кожен з вас намалює свою рекламу нашого магазину. Потім ми з вами оберемо найкращу та зробимо таку рекламу великого розміру.

Проблемною ситуацією стає й обмеження місця для розташування товару. У цьому випадку діти за допомогою колективного обговорення обирають найяскравіші та найцікавіші товари, які залишаються на поличках (інші потрапляють на склад).

Вихователь: Діти. Як ви вважаєте, чи сподобався наш магазин дітям, що завітали до нас?

Діти: Так.

Вихователь: А чим саме?

Діти: У нас дуже багато іграшок.

Вихователь: А чи були наші продавці чемними з покупцями?

Діти: Так. Вони говорили добрі слова “Здрастуйте”, “Будь ласка”, розповідали про іграшки, допомагали дібрати потрібну річ тощо.

Вихователь: Діти, а щоб ви змінили в нашому магазині, щоб він став ще привабливіший і до нього заходило ще більше людей.

Діти: Треба зробити його більш яскравим. Давайте прикрасимо його повітряними кульками.

Власні висновки й зауваження щодо організації роботи магазину діти враховували під час наступної гри.

Гра-стратегія “Юні фермери”

Мета: розширити знання дітей про діяльність фермерів, специфіку організації фермерства, розвивати в дітей здатність передбачати можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи розв’язання проблеми, планувати послідовність дій, сприяти розвитку інтелектуальних здібностей, логічного мислення, уяви, збагаченню мовленнєвого досвіду.

Попередня робота.

Вихователь розповідає дітям про фермерів, розкриває значення їх роботи для людей, знайомить з результатами їх праці (урожай, продукти харчування: молоко, м’ясо, мед тощо), а також з діяльністю фермерів, специфікою вирощування врожаю та тварин (їх потреби, розклад годування). Ознайомлення відбувається через бесіду з дітьми, розповідь вихователя, екскурсію до фермерського хазяйства, знайомства з фермерами, через читання оповідань, розгадування загадок, розучування прислів’їв і приказок тощо.

Ознайомлення із заданою ситуацією.

Вихователь пропанує дітям пригадати, які зміни відбуваються в природі та житті фермерів з приходом весни (природа оживає, сонечко починає світити яскравіше, розпускаються квіточки, з’являються листочки, прилітають птахи з вирію країв, люди обробляють землю, починають висаджувати насіння різних рослин тощо). Вихователь пропонує дітям організувати власне фермерське хазяйство, на якому вони будуть вирощувати рослини та тварин.

Оскільки ця тема дуже широка, вона була розбита на два етапи. На першому етапі гри-стратегії діти працювали над вирощуванням, збором та реалізацією рослин, а на другому − тварин.

1 етап гри-стратегії

Визначення загальної перспективи гри-стратегії (далека, близька), декомпозиція цілей і завдань.

Головна мета для дітей у грі – виростити, зібрати врожай та продати його частку.

Залежно від обсягу завдань гра-стратегія може бути далека (тривати декілька занять) чи близька (один день).

Діти називають потреби рослин: вода, світло, тепло, земля. Отже усе це необхідно мати, щоб отримати багатий врожай. Пригадують етапи розвитку рослин: насіння, рослина, квіти, плоди тощо.

Обирають вид рослини для колективного вирощування: необхідно врахувати уподобання всіх, специфіку місцевості, клімат, умови вирощування, зберігання й обрати найоптимальніший вид чи два-три.

Складання переліку всього необхідного для вирощування врожаю:

1. Земля для вирощування.

2. Полив води (озеро, водопровід, привіз води, дощ тощо).

3. Обігрів рослин на випадок заморозків (теплиці, костри тощо).

4. Насіння рослин.

5. Машини для обробки землі: трактор, щоб орати землю, машини для поливу рослин, комбайн (для збору жита, пшениці), грузовик для перевезення врожаю тощо.

6. Місце для зберігання врожаю.

7. Місце для продажу врожаю.

8. Спецодяг для фермерів тощо.

Спільне складання плану дій, розподіл обов’язків, ролей.

1. Придбати землю.

2. Придбати насіння.

3. Виростити з насіння рослини.

4. Зібрати врожай.

5. Продати частину врожаю.

6. Частину врожаю зберегти.

Розподіл обов’язків, ролей: етап вирощування врожаю − директор ферми, відповідальні за полив та обігрів рослин, завідувач гаражу (відповідальний за наявність машин), водії тощо; на етапі збору врожаю − директор ферми, завідувач гаражу, водії, збиральниці врожаю тощо; на етапі продажу врожаю − фасувальники товару, продавці, вантажники тощо.

Обговорення можливих проблемних ситуацій, очікуваних перешкод.

Заморозки − виготовлення теплиць; засуха − привезення води; поїдання врожаю дикими тваринами − виготовлення паркану; напади комах − обприскування рослин тощо. Малий продаж товару − реклама.

Безпосередні дії дітей з реалізації плану в змінних умовах, що ускладнюють чи полегшують задану ігрову ситуацію.

Діти виконують свої обов’язки відповідно до розподілених ролей, реагуючи на зміни, що ускладнюють хід гри.

Завдання в процесі виконання дій.

1. Розподіл землі на ділянки.

2. Розташування різних видів рослин на одній ділянці (схематичне зображення).

3. Малюнок майбутнього врожаю.

4. Розгадування загадок (відповіді − назви рослин тощо).

Можливі проблемні ситуації.

1. Засуха.

2. Заморозки.

3. Напади диких тварин, комах.

4. Брак людей для збору врожаю.

5. Поломка машин.

6. Дуже великий за обсягом вражай − брак місця для зберігання врожаю.

Обговорення результату гри, попередні оцінки дій, аналіз помилок і спільний пошук способів подолання помилок.

2 етап гри-стратегії

Визначення загальної перспективи гри-стратегії (далека, близька), декомпозиція цілей і завдань.

Головна мета для дітей в процесі гри – виростити тварин, отримати від них продукти харчування, продати їх.

Залежно від обсягу завдань гра-стратегія може бути далека (тривати декілька занять) чи близька (один день).

Діти згадують потреби тварин: харчування, вода, світло, тепло, помешкання, спілкування з людьми тощо.

Обирають вид тварин для колективного вирощування: необхідно врахувати уподобання всіх, специфіку місцевості, клімат, умови вирощування та на цій основі обрати найоптимальніший вид чи два-три (порося, курча тощо).

Складання переліку всього необхідного для виробництва продуктів харчування й товарів: молоко, сир, яйця, вовна тощо.

1. Земля для вирощування й помешкання.

2. Вода для пиття, миття, харчування (трава, насіння тощо).

3. Обігрів тварин, їх помешкання (хлів тощо).

4. Годування тварин.

5. Спецодяг для фермерів тощо.

Спільне складання плану дій, розподіл обов’язків, ролей.

1. Побудувати помешкання для тварин і птахів (хлів, курятник тощо).

2. Купити маленьких пташенят і худобу.

3. Закупити їжу для тварин і птахів.

4. Догляд за тваринами, птахами.

5. Збір продуктів харчування та товарів: молоко, сир, яйця, вовна тощо.

6. Продаж отриманих продуктів.

Розподіл обов’язків, ролей: директор ферми, доярки, пташниці, ветеринар тощо.

Обговорення можливих проблемних ситуацій, очікуваних перешкод.

Захворювання тварин, птахів − закупка ліків, консультації ветеринара; заморозки − виготовлення системи обігріву; засуха − привезення води; малий продаж товару − реклама.

Безпосередні дії дітей з реалізації плану в змінних умовах, що ускладнюють чи полегшують задану ігрову ситуацію.

Діти виконують свої дії відповідно до розподілених ролей, реагуючи на зміни, що ускладнюють хід гри.

Можливі зміни, що ускладнюють хід гри.

1. Засуха.

2. Заморозки.

3. Брак людей для догляду за тваринами, птахами.

4. Дуже великий за обсягом прибуток − нестача місця для зберігання продуктів.

Обговорення результату гри, попередні оцінки дій, аналіз помилок і спільний пошук способів їхнього подолання..

РОЗДІЛ 3.

З ДОСВІДУ РОБОТИ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАНОГО ЗАКЛАДУ№ 405 “ПОСМІШКА” мІСТА ДонецькА

Завідуюча ДНЗ № 405 – Т.П. Михайліченко.

Вихователь-методист – Е.А. Кладієва.

Вихователі – І.П. Гармаш, Г.О. Зюкіна.

3.1. Програма економічного виховання дітей середнього та старшого дошкільного віку

Зміст і форми роботи з економічного виховання

1. Створення наочно-розвиваючого середовища: економічна ігротека; оформлення пізнавальної зони “країна Економіка”; тематична бібліотека.

2. Оптимізація економічної освіти: ігрова діяльність; заняття; повсякденне життя; тренінги, ділові ігри, вікторини на економічну тематику.

3. Діагностика рівнів сформованості первинного економічного досвіду.

4. Робота з батьками з питання економічного виховання дітей: батьківські збори; проведення бесід; інформування батьків у батьківських куточках; організація відкритих занять.

5. Додаткова освіта дітей: гурток Бізнес-клуб “Маленький бізнесмен”.

Завдання з економічного виховання дітей

дошкільного віку

1.Сприяти зануренню дітей до світу елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти економічної сфери життя через ознайомлення з сімейною економікою, продуктами праці та їх виробниками, з навколишнім світом речей, людей, природи на регіональному матеріалі.

2.Сформувати в дітей навички самопізнання через спілкування з людьми та практичну взаємодією зі світом, завдяки чому виникає особлива форма самосвідомості: “Я та економічні цінності”.

3. Дати уявлення про різні потреби, обмеженість можливостей і задоволення потреб; про ресурси, як і для чого вони використовуються, які ресурси потрібні людині; про вироби, про те, як їх отримують; про обмін товарами й послугами, про гроші та їх значення.

4. Виховувати інтерес до економічних знань на основі всіх видів дитячої діяльності й розвитку: екологічного виховання, математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності, соціально-етичного виховання.

5. Створювати сприятливі умови для ознайомлення батьків з основами економічної освіти та виховання дітей дошкільного віку.

Завдання з економічного виховання дітей середнього дошкільного віку

1. Збагачувати різні види дитячої діяльності (математика, розвиток мовлення, художньо-мистецька діяльність) економічним змістом.

2. Формувати особистісні якості дошкільників, пов’язані з економічною діяльністю: працьовитість, ощадливість, економність, раціональність.

3. Формувати навички та звички, які мають економічну основу, а саме: раціональне використання природних ресурсів (вода, повітря, рослинний і тваринний світ).

4. Виховувати у дітей інтерес до праці.

Завдання з економічного виховання дітей старшого дошкільного віку

1. Поглибити знання дітей про сім’ю: сімейний бюджет, його розподіл; потреби людини.

2. Розширити знання дітей про торгові об’єкти, об’єкти громадського користування, установи культури.

3. Формувати уявлення дітей про товарно-грошові відносини (товар – гроші – товар). Знайомити з грошовими знаками різних країн.

4. Поглибити знання про підприємства рідного міста, знайомити із новими підприємствами (акціонерне товариство, спільне виробництво).

5. Виховувати у дітей ощадливість, діловитість, відчуття відповідальності, пошани до людей праці.