Вступна частина. Стародавні часи. Діти, здрастуйте

Стародавні часи. Діти, здрастуйте! А давайте з вами зараз перенесемося в стародавні часи. Як ви думаєте, чи могли тоді люди розмовляти? А як же вони віталися один з одним? Покажіть, як це відбувалося?

Термінологічна частина.

Бесіда про стародавні часи. Як виглядали люди в стародавні часи? Де вони жили, у що одягалися? Діти, а як ви думаєте, чи були гроші в ті стародавні часи? Золото, коштовні камені, хутро, красиві прикраси, незвичайні й рідкісні предмети – це ті речі, які були не у всіх, саме тому вони цінувалися. Їх використовували як гроші.

Бесіда – роздум. Діти, річ у тому, що кожне плем’я займалося своєю справою: одні ловили рибу – і в них було багато риби; інші збирали мед – і в них було дуже багато меду; треті вирощували зерно й збирали плоди – і тому в них цього завжди було вдосталь. Поміркуйте, що потрібно було зробити племенам, щоб спробувати продукти інших племен? Правильно, помінятися. Це називається обмін.

Вихователь знайомить дітей з історією виникнення грошей. Колись люди, щоб отримати необхідний товар, обмінювалися між собою: рибу міняли на сіль, мед на м’ясо, зерно на корів і курей. А що ж робити, коли у вас багато меду, а вам потрібне молоко, а ваші сусіди міняють молоко тільки на зерно? Ось і здогадалися люди, що можна використовувати дорогі товари для будь-якого обміну. Так з’явилися перші гроші. Це були коштовні камені, золото, срібло, красиві хутра, прикраси. Їх можна було обміняти на що завгодно. Ось і зараз на гроші можна купити що завгодно.

Бесіда по питаннях (Сучасні гроші). Подумайте і скажіть, з чого роблять сучасні гроші? (Папір, метал.) Як називаються гроші з паперу? (Купюри.) Купюри бувають різного номіналу (1, 2, 5,10, 20 гривень) і всі вони різного кольору, щоб люди не плутали їх між собою. А як називаються металеві гроші? (Монети). Вони теж бувають різного номіналу й різного розміру.

Фізкультурна хвилинка.

Вихователь розглядає з дітьми грошові купюри. Діти, подивіться на ці купюри. Що на них зображене? (Портрети людей і визначні пам’ятки.) Подумайте, чому на купюрах зображені портрети різних людей? Хто вони? Ці люди – герої наший країни, вони відомі майже всім. Своїми вчинками вони заслужили, щоб їх зобразили на купюрах.

– А що це за будівлі зображені на купюрах? Це найстародавніші, найкрасивіші й найпопулярніші визначні пам’ятки нашої країни.

Ігрова апробація матеріалу.

Економічна майстерня “Скарбничка”.

Правила гри. Вихователь пропонує дітям придумати, що можна використовувати як скарбничку. Діти колективно обговорюють, як її зробити найкращим чином.

Економічне лото “Обмін”.

Правила гри. Вихователь показує 16 карток із зображенням меблів, одягу, продуктів харчування й житла – усе по чотири штуки. Діти розділяються на чотири групи. Картки перемішуються і роздаються порівну між усіма групами (по 4). Кожна група повинна зібрати комплект з 4 предметів: меблі, їжа, житло, одяг. Діти проводять між собою обмін.

Варіативна частина.

Робота над літературними творами. Вихователь пропонує дітям пригадати твори, у яких згадуються гроші (“Муха Цокотуха”, “Скрудж Макдак”, “Міна”). Як ставилися до грошей персонажі? На що вони їх витрачали? Оціни їх поведінку.

Що то за коліщатко, що із торбинки викотиться? (Монета, копійка.)

Що ходить по миру без ніг? (Монета, копійка.)

Зображення предметів. Дітям пропонується намалювати монети особливим чином: підкласти під лист паперу монету й фарбувати її олівцем спочатку з одного боку, а потім з іншого.

Розфарбовування. Дітям пропонується розфарбувати ксерокопії купюр різного номіналу відповідно до кольору оригіналу: 2 гривні – коричневим; 5 – синім; 10 – червоним; 20 – зеленим.

Розумова діяльність. Вихователь показує дітям зображення монет і купюр.

1) Порівняєте розмір монет. Яка монета найбільша?

2) Якщо коробка сірників коштує 5 копійок, а у нас тільки 10 копійок, скільки копійок нам дадуть на здачу?

3) На скільки гривень більша купюра номіналом 10 гривень від купюри 5 гривень? А 5 гривень від 2 гривень?