Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Заказать  
 

Тема: Технології соціально-педагогічної роботи з індивідом, групою та мікросоціумом



Методи індивідуальної соціально-педагогічної діяльності, або соціально-педагогічна робота з індивідуальним випадком, використовуються тоді, коли соціальний педагог, спільно з клієнтом, розв’язує його особистісні і соціальні проблеми.

У своїй роботі з клієнтом соціальний педагог керується такими принципами:

- клієнт індивідуальний;

- клієнт має право на власні почуття та їх виявлення;

- соціальний педагог повинен проявляти контрольовані емоції;

- клієнт повинен відчувати з боку соціального педагога підтримку;

- клієнт має право на власний вибір;

- клієнт має право на конфіденційність.

Загальну схему роботи соціального педагога з індивідом можна подати в такому вигляді:

1) встановлення первинних зв’язків і потреб клієнта у змінах;

2) дослідження проблеми;

3) мотивація;

4) концептуалізація проблеми;

5) дослідження стратегій вирішення;

6) вибір стратегії;

7) реалізація стратегії;

8) еволюція (розвиток самого клієнта).

Індивідуальна робота здійснюється за допомогою методів:

- психосоціального;

- поведінкового;

- цільового;

- оперантної зміни поведінки;

- респондентної зміни поведінки;

- екологічного;

- методу вирішення проблем;

- раціонального методу;

- терапії реальністю.

Соціальна групова робота є практичним методом соціально-педагогічної діяльності, який допомагає особистості розширити своє соціальне функціонування і, завдяки цілеспрямованому досвіду групи, більш ефективно справитись з своїми індивідуальними, груповими чи проблемами в мікросоціумі.

Робота з групою включає найрізноманітніші види діяльності соціального педагога:

1) розвиток групи в цілому та індивіда зокрема;

2) розвиток взаємодопомоги і підтримки серед членів групи;

3) використання групового процесу для життєдіяльності групи;

4) розвиток автономії в групі.

Не менш важливе значення у життєдіяльності соціуму відіграють технології соціально-педагогічної роботи з мікросоціумом. На сьогоднішній день існує багато підходів до класифікації соціальних груп. Розглянемо деякі з них.

Виходячи із змісту діяльності соціального педагога розрізняють:

1) групи дозвілля;

2) освітні групи:

- групи сімейної освіти;

- групи професійної орієнтації;

- групи вільного вибору;

3) соціальні групи, спрямовані на:

- збереження адаптивних моделей;

- зміну адаптивних моделей;

4) групи соціальної терапії.

Виходячи із таких критеріїв, як тип послуги і особливості діяльності соціального працівника розрізняють наступні моделі соціальної роботи з групою:

А) модель соціальних цілей. При використанні даної моделі соціальний педагог виконує роль помічника;

Б) клінічна модель (включає такі елементи, як контракт, план лікування, формування групи, оцінка і вирішення проблеми). У даному випадку соціальний педагог виконує роль учасника взаємодії;

В) модель взаємодопомоги. При використанні даної моделі соціальний педагог виступає у ролі посередника.

Виходячи із кінцевої мети діяльності, розрізняють такі типи соціальних груп:

- групи відновлення (основна мета – спільне раціональне дозвілля);

- групи відновлення умінь (основна мета – відновлення втрачених умінь або набуття нових);

- освітні групи (розглядають такі питання, як раціональний розподіл сімейного бюджету, виховання дітей та ін.);

- групи посередництва (основна мета – гармонізація потреб особистості і суспільства);

- групи самодопомоги, які формуються на основі таких принципів:

*люди з спільними проблемами краще розуміють один одного;

*вирішення проблеми своїми силами на очах у інших сприяє формуванню почуття власної гідності;

*спільне розв’язання проблем дає відчуття впевненості у своїх силах;

*в ході спільного вирішення проблем індивід засвоює необхідні в майбутній життєдіяльності ролі;

*емпатія в групі сприяє взаємодопозі.

Прикладами таких груп є: групи анонімних алкоголіків, депресантів, анонімної сім’ї (батьки, у яких діти – інваліди) і т.д.

- терапевтичні групи, які сприяють розвитку навичок міжособистісного спілкування, розвитку та самоусвідомленню особистості, корекції здоров’я.

Технологія розвитку групи включає наступні стадії:

1) стадія переговорів, яка передбачає вибір ролей, орієнтацію в ситуації, що склалася;

2) стадія влади, у ході якої відбувається рольове становлення та визначення лідерів;

3) стадія переговорів, де налагоджується взаємодія між членами групи, формулюються спільні мета, ролі та завдання групи;

4) функціональна стадія, яка відзначається значною груповою активністю, взаємною підтримкою та відвертістю між членами групи;

5) стадія розпаду групи, коли окремі члени групи і група в цілому повністю осмислюють і вирішують свої проблеми.

Соціально-педагогічна робота з мікросоціумом являє собою професійну допомогу індивідам, групам, об’єднаних спільними цінностями та інтересами, які проживають в однакових соціальних і економічних умовах на одній території та мають спільні проблеми.

В процесі формування та використання технологій роботи в мікросоціумі соціальний педагог виконує функції: адвоката, брокера, експерта та соціального орієнтиру.

Основними принципами використання технологій роботи з мікросоціумом є:

- доступності;

- активної співпраці соціального педагога з членами мікросоціуму;

- розвитку нових ініціатив;

- створення сітки підтримки;

- активізації підходів;

- міжвідомчої взаємодії.

Умовно технології соціально-педагогічної роботи з мікросоціумом поділяються на:

1) технології локального розвитку;

2) технології соціального планування;

3) технології проведення соціальних акцій.

Основними методами, які використовуються в технологіях роботи з мікросоціумом є: соціальне планування; розвиток територіального самоврядування, соціальні акції та ін.





Дата публикования: 2014-12-11; Прочитано: 522 | Нарушение авторского права страницы | Заказать написание работы



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2019 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.002 с)...Наверх