Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Заказать  
 

Тема: Технології соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами



1. Система роботи з дітьми-сиротами та дітьми, які залишились без опіки батьків.

2. Специфіка роботи соціального педагога з прийомною сім’єю.

3. Особливості роботи соціального педагога у будинку дитини, сиротинці, інтернаті (самостійна робота).

1. Сирітство – соціальне явище, зумовлене наявністю у суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків внаслідок позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в усталеному порядку недієздатними, безвісно відсутніми. Соціальне сирітство – соціальне явище, спричинене ухилянням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов’язків по відношенню до неповнолітньої дитини. Окрему групу соціальних сиріт становлять діти, від яких батьки відмовились ще у пологовому будинку або яких, народивши, покинули чи «підкинули» кому-небудь, чи залишили будь-де.

За офіційною статистикою в Україні загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, складає 100 тис. 679 осіб. Щорічно число соціальних сиріт в Україні збільшується на 7-8 тис. Станом на 1 січня 2010 року в Тернопільській області проживало 2346 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з них у м. Тернополі – 842 дитини.

На вирішення проблеми сирітства в Україні спрямовано ряд заходів: формується відповідна соціальна політика, розробляються і впроваджуються законодавча і нормативно-правова бази, забезпечується їх дієвість, заохочуються наукові дослідження у цій сфері, підтримується діяльність відповідних соціальних служб, готуються кваліфіковані кадри, впроваджуються нові альтернативні форми виховання.

Розвиток інституту прийомної сім’ї в Україні сьогодні також підтримують міжнародні організації.

Враховуючи суспільну значущість забезпечення права кожної дитини на виховання в сім’ї, з метою підтримки і розвитку національного усиновлення, зростання престижності статусу прийомних родин Президентом України підписано Указ щодо щорічного відзначення в Україні 30 вересняДня усиновлення.

Завдяки усім цим заходам за останні чотири роки показники усиновлення суттєво змінилися. Щодня майже 60 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування «отримують» нових батьків.

Система роботи з дітьми-сиротами складається з двох ланок:

Ø державні та недержавні заклади для дітей-сиріт дітей та дітей, позбавлених батьківського піклування (будинки дитини, школи-інтернати, дитячі будинки, будинки-інтернати, сиротинці тощо);

Ø альтернативні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї).

2. Основною технологією соціально-педагогічної роботи з прийомними сім’ями є соціально-педагогічний супровід таких сімей. Соціально-педагогічний супровід сімей, які виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених опіки рідних батьків – це специфічна діяльність соціального педагога, спрямована на створення необхідних умов для розвитку прийомних дітей.

Завданнями соціально-педагогічного супроводу сімей, які виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених опіки рідних батьків є:

Ø ефективне використання наявних ресурсів для оптимальної та швидкої адаптації сім’ї і дитини-вихованця з метою вирішення проблеми;

Ø надання допомоги батькам для того, щоб у подальшому вони могли вирішувати проблеми шляхом мобілізації власних ресурсів;

Ø забезпечення партнерських стосунків між сім’єю, соціальною службою, іншими державними, громадськими установами для комплексного забезпечення прав прийомної дитини.

Основні проблеми прийомних сімей:

Ø проблеми, пов’язані з адаптацією батьків до новоствореної сім’ї;

Ø проблеми, пов’язані з адаптацією дітей-сиріт до новоствореної сім’ї. Адаптація дітей-сиріт в прийомній сім’ї має цілий ряд особливостей: труднощі при оволодінні соціальними знаннями, уміннями і навиками, відставання в психічному, інтелектуальному розвитку, у встановленні емоційних зв’язків з іншими людьми, в першу чергу з прийомними батьками, оволодінні дозвіллєвою, суспільною і побутовою діяльністю, відчувають відставання і у фізичному розвитку. Ці проблеми обумовлені двома найважливішими чинниками: з одного боку, тривалою відсутністю одного з основних інститутів соціалізації − сім’ї, а з іншого − специфікою соціальних установ закритого типу;

Ø проблеми, пов’язані із спільним вихованням власних і прийомних дітей.

Організація змісту життєдіяльності прийомних дітей в умовах сім’ї полягає у виконанні наступних функцій:

ü економічна функція − передбачає отримання матеріальних засобів на виховання прийомної дитини в сім'ї (економічна самостійність прийомних батьків);

ü соціальна функція орієнтує прийомних дітей на створення майбутньої сім'ї па прикладі спілкування прийомних батьків;

ü соціально-педагогічна функція включає педагогічне керівництво процесом адаптації прийомних дітей в умовах прийомної сім'ї, його корекцію з боку соціальних педагогів, психологів на основі індивідуального і групового навчання і виховання, розвиток умінь і навиків поведінки, здібності взаємодії з навколишніми людьми;

ü дозвіллєва функція припускає організацію раціонального дозвілля прийомних дітей спільно з прийомними батьками, а також взаємозбагачення інтересів між ними;

ü емоційна функція, сприяє отриманню дитиною в прийомній сім'ї психологічного захисту;

ü функція духовного збагачення включає духовний розвиток прийомної дитини спільно з рештою членів сім’ї, їх духовне взаємозбагачення;

ü функція створення психологічного комфорту в рамках виховання і навчання прийомної дитини включає сукупність умов, в яких відбувається виховна і навчальна діяльність.

Основні етапи соціально-педагогічного супроводу прийомної сім’ї:

Ø підготовчий етап (первинне обговорення);

Ø перший візит у сім’ю;

Ø первинна оцінка сім’ї;

Ø укладання договору;

Ø розробка плану роботи із прийомною сім’єю і його реалізація;

Ø завершення роботи соціального педагога з прийомною сім’єю.

Найбільш перспективними формами роботи соціального педагога у процесі супроводу прийомної сім’ї є:

Ø відвідування прийомної сім’ї;

Ø підтримка телефонних контактів;

Ø організація груп взаємодопомоги, спеціальні освітні програми;

Ø представництво інтересів прийомних сімей;

Ø посередництво при вирішенні суперечностей;

Ø організація надання матеріальної допомоги за потребою;

Ø аналіз ефективності функціонування прийомних сімей.

Методи: спостереження, бесіда, анкетування, створення соціально-педагогічних ситуацій, педагогічний експеримент, аналіз спільної діяльності і ін.

Критерієм ефективності соціально-педагогічного супроводу прийомних сімей є перехід сім’ї з клієнта супроводу до клієнта обслуговування і профілактики. Критерієм неефективності соціально-педагогічного супроводу прийомних сімей є рецидиви порушень прав членів сім’ї, асоціальні прояви у поведінці, деліквентна і девіантна поведінка членів сім’ї.





Дата публикования: 2014-12-11; Прочитано: 2785 | Нарушение авторского права страницы | Заказать написание работы



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2019 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.002 с)...Наверх