Структура балансу та його складові частини

Вивчення бухгалтерського обліку неможливе без знання змісту і будови бухгалтер­ського балансу. За формою бухгалтерський баланс є таблицею (табл. 9.2), яка склада­ється з двох частин: ліва - актив (відображає майно аптеки) і права - пасив (відображає джерела його утворення).

Таблиця 9.2

АКТИВ	ПАСИВ
усе, що є в наявності ресурси, контрольовані підприємством	Моє	Капітал
Чуже	Зобов’язання
БАЛАНС	БАЛАНС

За змістом бухгалтерський баланс є способом економічного групування засобів аптеки за складом, використанням та джерелами формування на певну дату в узагальне­ному вартісному вимірнику (табл. 9.3).

Таблиця 9.3

АКТИВ	ПАСИВ
І. Необоротні активи	І.Власний капітал
II. Оборотні активи	II. Забезпечення подальших витрат і платежів
III. Витрати майбутніх періодів	III. Довгострокові зобов’язання
	IV. Поточні зобов’язання
	V. Доходи майбутніх періодів

Ліва частина балансу (актив) відображає все, що має властивість набирати фізич­ної форми: обертатись, перетворюватись, зношуватись, відновлюватись, одним словом, трансформуватися. Актив складається з трьох розділів. Розташування статей І і II розді­лів умовно можна поділити за ознаками тривалості обігу.

До першого розділу активу, який у звітній формі балансу має назву “Необоротні активи ”, відноситься все, що досить довго зберігає свою первісну якість: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, довгострокові фінансові вкладення тощо. До основних засобів (03) належать матеріальні активи, які аптека утримує з метою використання їх у виробничому процесі, очікуваний термін використання (експлуатації) яких більше 1 року та вартість більше 1000 грн за одиницю виміру. До нематеріальних активів (НМА) відносяться активи, що не мають матеріально-речової форми або нема­теріально-речова форма яких не має істотного значення для їх використання, які виступають у вигляді інтелектуальної власності, довгострокових майнових прав, гудвіла, що забезпечують його власникам певний прибуток або іншу користь протягом тривалого періоду. Під гудвілом розуміють нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлін­ських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

У першій частині другого розділу активу під назвою “ Запаси ” обліковується все, що може переходити в іншу якість одноразово під час виготовлення чи продажу новоство- реного продукту (товарів, робіт, послуг), а саме: товар (все, що реалізується з аптеки - лікарські засоби, перев’язувальний матеріал, предмети догляду за хворими, мило та пар­фумерія тощо), малоцінні та швидкозношувані предмети (інструменти, господарський і виробничий інвентар, аптечний посуд (не рецептурний), апарати і прилади, медичні халати) - тобто предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший від одного року, вартістю до 1000 грн. До запасів також відноситься тара, яка використовується при транспортуванні товарів від поста­чальника до аптеки з метою їх захисту.

Гроші та боргові права (дебіторська заборгованість) у другій частині того ж другого розділу активу можуть миттєво перейти в іншу якість - у майно, запаси, товари, на ту саму дебіторську заборгованість (боргові права), яка, своєю чергою, в будь-яку мить може перетворитися на гроші. Цей підрозділ можна назвати найбільш рухливим, тому що ці статті найчастіше зазнають перетворень.

На третій розділ активу “Витрати майбутніх періодів” не поширюється пра­вило зростаючої ліквідності, і термін обігу цих активів важко передбачити. Витрати майбутніх періодів в активі, так само як доходи майбутніх періодів у пасиві, - це статті, які внаслідок певних обставин ще не можуть кваліфікуватися як повноцінні витрати і повноцінні доходи.

Статті правої частини балансу (пасив) згруповані незалежно від зовнішньої форми активів. Пасив - це відображення активів за суттю, а не за формою; наявність пасиву не подвоює суми майна аптеки. Пасив лише відображає актив під зовсім іншим кутом зору. Якщо актив показує майно і кошти з точки зору їх розташування в аптеці, то пасив усі ці ресурси показує вже з точки зору джерел утворення, тобто звідки вони взялися, за рахунок чого? Простіше кажучи, актив відповідає на запитання “що? ”, пасив відповідає на запитання “чиє? ”.

Пасив балансу складається з трьох розділів. Розділи І “Власний капітал” та II “Забезпечення подальших витрат і платежів ” характеризують кошти власні та при­рівняні до них, загалом усе, що умовно названо в табл. 9.2 словом “моє”. Розділи III “Довгострокові зобов’язання ”, IV “Поточні зобов ’язання ” та V “Доходи майбутніх періодів” пасиву разом говорять про кошти позикові (кредити банків; заборгованість різним кредиторам відповідно до статей; кошти, які напевне стануть доходами в майбут­ньому і з цієї причини поки що не можуть бути враховані у складі власного капіталу). Іншими словами, все, що умовно названо в табл. 9.2 словом “чуже”. А разом сума влас­них та позикових коштів становить пасив, що завжди дорівнює сумі активу, тобто всього, що є в цей момент в аптеці (табл. 9.3).

Слід зауважити, що балансу, який складався б тільки з власних коштів, не буває, адже аптека працює не сама по собі, а в постійній взаємодії з іншими партнерами: одні постачають їй лікарські засоби і вироби медичного призначення, інші (лікувально-про­філактичні заклади і населення) купують в аптеці ліки, а все разом це називається “здійс­нювати розрахунки”. Постійні розрахунки діюча аптека має також зі своїми працівни­ками по заробітній платі, з підзвітними особами та з іншими партнерами, що виникають у процесі діяльності. Отже, без “чужого” у балансі не обійтися, це нормальне явище для аптеки, яка безперервно працює.

Маючи на початок відкриття своєї справи певну суму власних коштів (пасив) наяв­ними грошима (актив), власник закуповує на них необхідні для успішного ведення справ матеріальні цінності, і таким чином гроші перетворюються на обладнання, мате­ріали, товари, різні права тощо. Ці активи як завгодно часто можуть змінювати свою фізичну форму, але якщо потреби на їх придбання не виходять за рамки величини влас­них коштів (капіталу), то загальний фінансовий стан аптеки в такому разі залишиться незмінним (табл. 9.4).

Якщо у власника на початок відкриття справи було 150,0 тис. грн власних коштів, то загальна величина цієї власності не може змінитися тільки від того, що частину наявних грошей він вклав у інші активи. Відбулися тільки перетворення одних активів у інші. Отже, під час зазначених операцій і після їх закінчення загальна сума власних коштів становить ті ж 150,0 тис. грн.

План рахунків бухгалтерського обліку та його взаємозв’язок з фінансовою звітністю