Характеристика підприємств-виробників лікарських засобів

Національний ринок розробляє понад 570 вітчизняних і зарубіжних фармацевтич­них виробників, які класифікуються за:

• рівнем інтеграції у світову економіку (національні, транснаціональні);

• рівнем економічного розвитку країни-засновника (ринкова економіка, перехідна економіка, економіка, що розвивається);

• власністю (колективні, приватні, державні);

• обсягом виробництва (великі, середні, малі);

• значенням українського ринку у збутовій діяльності (основний, додатковий, резервний);

• патентним захистом продукції (виробники оригінальних ліків та/або генериків);

• характером груп пропонованих ліків (однієї чи багатьох груп за анатомо-терапев-тично-хімічною класифікацією);

• стратегією просування (одночасно весь товарний асортимент або найперспективніші торгові марки);

• каналами просування (представництво, спільне підприємство, внутрішні оптові фармацевтичні фірми);

• рекламною стратегією (агресивна, інтенсивна, поміркована, непомітна).

У діяльності іноземних фармацевтичних фірм пріоритетом є території, потім обсяги продажів, а у вітчизняних - навпаки.

Для транснаціональних компаній освоєння відносно невеликого за обсягом укра­їнського ринку поки що не є пріоритетом їх діяльності. Вони не отримують великого доходу від реалізації лікарських засобів у нашій країні, на відміну від діяльності на ринках розвинутих держав. Для прикладу, товарообіг компанії "Фармація корпорейшн" на території Франції, яка за площею й чисельністю населення схожа з Україною, щорічно перевищує 200 мли дол. США, тобто майже рівний шостій частині імпорту лікарських засобів в Україну за рік. Більшість транснаціональних компаній працюють на нашому ринку з огляду на перспективу, оскільки аналіз позитивних тенденцій в економіці країни дозволяє сподіватись на певні перспективи майбутньої діяльності. На даному етапі роз­витку українського ринку мета транснаціональних компаній - дати можливість вітчиз­няним лікарям та пацієнтам ознайомитися з їх лікарськими засобами. При цьому прово­диться зважена цінова політика, пристосована до умов нашого ринку. Проте адаптувати ціни досить складно, оскільки якісні препарати не можуть коштувати дешево.

Таким чином, основними принципами діяльності більшості транснаціональних компаній стосовно України є дослідження ринку, визначення конкурентоспроможності своїх ліків і побудова збутової мережі.

Для фармацевтичних фірм із колишніх соцкраїн український рийок відіграє велике значення. Вони мають найвищі показники його освоєння, оскільки традиційно поставляють лікарські засоби ще з часів колишнього Союзу. Проте, не дивлячись па великий обсяг продаж, ці фірми у той же час не відчувають абсолютної залежності від нашого ринку, маючи всі можливості для експериментів у сфері організації дистрибуції та пропонуванні нової ідеології товаропросування.

Стосовно фармацевтичних фірм з країн СНД і Прибалтики, то сучасний стан вза­ємовідносин характеризується загостренням конкурентної боротьби з боку російських фармацевтичних виробників, позаяк ціни на їх лікарські засоби, як правило, нижчі від цін на українські аналоги. Щодо виробників з Азії та Сходу, то вітчизняна промисло­вість теж поки що не може конкурувати з ними ані за вкладенням у рекламні заходи, ані за цінами.

Найбільше ліків в Україну поставляють Німеччина, Індія, Франція, Словенія та Угорщина, а серед підприємств - італійська корпорація Мепаріпі Груп, французька -Санофі-Авентіс Груп, швейцарська - Новартіс Груп, французька - Серв'є Груп, велико­британська - ГлаксоСмітКляйн, словенська компанія КРКА, угорський хімічний завод Гедеон Ріхтер.

Щодо вітчизняних виробників, то етапом па 1 січня 2008 року в Україні налічувалося 143 підприємства, серед них 39 виробляли фітопрепарати, 7 - ліки виключно з форми 13 - субстанції, 16 - медичний кисень і 68 - основні лікарські засоби. Тобто: готові лікарські засоби в Україні виробляло 81 фармацевтичних підприємств, або 56,6% від суб'єктів господарювання, яким видано ліцензію на виробництво лікарських засобів.

Базовими підприємствами-виробниками є корпорація "Артеріум" (ВАТ "Київмедларат"+ВАТ Галичфарм"), ЗАТ "ФФ "Дарниця", ВАТ "Фармак", ЗАТ "НЦП "Борівський ХФЗ", ТзОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", ЗАТ "Біофарма", ЗАТ Київський вітамінний завод", ТзОВ "Юрія-фарм", ВАТ "Інтерхім". Вони не тільки продукуть близько двох третин загального обсягу лікарських засобів, але й стали основними замовниками інноваційної та науково-технічної продукції.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, відповідно до Закону України "Про ліцензування певних

видів господарської діяльності" від 01.06. 2000 р. № 1775-ІІІ (із змінами) та Постанови КМ України від 04.06. 2001 р. № 756 (із змінами) "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності", особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до Держлікінспекції (органу ліцензування) із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. У разі наявності у заявника структурних підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження. До заяви про видачу ліцензії додається: