Дискусія. Це один з інтерактивних методів, який дозволяє виявити різні позиції з певної проблеми або із суперечливого питання та отримати навички публічного виступу

Це один з інтерактивних методів, який дозволяє виявити різні позиції з певної проблеми або із суперечливого питання та отримати навички публічного виступу, навички поважати чужі думки та осіб, що їх висловлюють. При проведені дискусії слід намагатися створити атмосферу довіри і взаємоповаги, що в свою чергу забезпечить її відвертість і щирість.

Практикою вироблено правила проведення дискусії:[23]

· говоріть по черзі, а не всі одночасно;

· не перебивайте того, хто говорить;

· критикуйте ідеї, а не особу, яка їх висловила;

· поважайте всі висловлені думки (точки зору);

· не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує;

· не змінюйте тему дискусії;

· намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.

“Акваріум”. [24]

Цей метод є різновидом ведення дискусії. Метою цього методу є опрацювання й обговорення навичок дискусії в малій групі, вдосконалення уміння учасників аргументувати свою думку.[25]

Викладач розподіляє учасників на 3-4 групи та доводить до них необхідну інформацію. Після цього одна із груп розташовується в центрі аудиторії, утворивши таким чином внутрішнє коло де починається обговорення запропонованої викладачем проблеми у такій формі.

Один із учасників групи зачитує вголос доведену ситуацію, після чого починається її обговорення з дотриманням правил дискусії. Завдання групи – в процесі обговорення, дискусії дійти спільного рішення, яке довести до відома учасників всіх груп.

Учасники інших груп спостерігають за обговоренням і активно слухають не втручаючись в хід обговорення. Після оголошення рішення викладач пропонує учасникам інших груп у визначеному ним порядку висловитися з приводу того, чи погоджуються вони з думкою групи, чи була ця думка достатньо аргументована, який з аргументів є найбільш переконливим, а який – найбільш сумнівним?

Після цього місце в центрі аудиторії займає наступна група і обговорює іншу проблему.

Після завершення роботи кожної групи зокрема або всіх груп викладач коментує роботу кожної групи.

Дебати

Це один із видів інтерактивної діяльності, який характеризується зіткненням позицій, одна із яких перемагає в результаті обміну аргументами.[26] Дебатипривчають студентів не висловлювати думки, не вислухавши всіх аргументів та прищеплюють вміння протистояти аргументам опонента.

Дебати з’явилися в Стародавній Греції (Афінах) в демократичних Афінах, де громадяни дебатували з приводу переваг та недоліків законів. В Середні віки в Європі дебати стали частиною системи освіти і основою для розвитку ораторського мистецтва. В наш час найбільше поширення дебати отримали в демократичних країнах. Віхою в історії дебатів стали перші телевізійні дебати між кандидатами в Президенти США Ніксоном і Кеннеді в 1960 році. Сьогодні дебати дуже часто використовуються у вітчизняних передвиборних компаніях.

Яким критеріям повинні відповідати дебати?

· Чесність. Проявляти чесність в пошуку аргументів, які зміцнюють позицію учасників дебатів.

· Повага. Аргументи не повинні торкатися особистостей учасників дебатів, а лише ідей.

· Дебатуючи - вчимося. Процес дебатів має більше значення для навчання, ніж сам результат.

Дебати, як правило рекомендується проводити в такому порядку.

1. Дебати розпочинаються вибором та оголошенням теми. Наприклад: “ Чи бути смертній карі за злочини?”, “ Реклама тютюну і алкоголю повинна бути заборонена законом.”. Викладач повинен роз’яснити та допомогти студентам зрозуміти суть кожної із обраних тем.

2. Після цього визначаються і представляються учасники дебатів та розподіляються ролі. Для цього необхідно, одним із вищеописаних способів, розділити групу студентів на три малі групи. Дві малі групи стануть командами – учасниками дебатів: одна з них - стверджуючою стороною, друга – стороною, що заперечує. Число учасників в цих групах повинно бути рівним. Третя група – судді. Поряд із студентами до цієї групи повинні ввійти викладач та запрошені спеціалісти.

3. Підготовка учасників до дебатів. Головуючий знайомить учасників із регламентом, правилами проведення дебатів. Команди обговорюють теми дебатів і визначають аргументи на підтримку своєї позиції за схемою: аргумент – доказ - висновок.

Наприклад:

Стверджуюча сторона.

Аргумент: Смертна кара повинна бути виключена із системи кримінальних покарань.

Доказ: Існування смертної кари за окремі правопорушення не впливає на їх зменшення і призводить до втрати основ християнської моралі.

Висновок: Смертна кара є недоцільною.

Сторона, що заперечує.

Аргумент: Смертна кара не повинна бути виключена із системи кримінальних покарань.

Доказ: Це було б несправедливо і не гуманно стосовно жертв насильницьких злочинів та їх близьких.

Висновок: Смертна кара є доцільною.

4. Проведення дебатів. Перші учасники команд, які відкривають дискусію викладають позиції своїх команд. Наступні учасники висловлюють аргументи на підтримку цих позицій.

Кожен виступаючий в підтримку висловлює один аргумент. Перший виступаючий має в своєму розпорядженні не більше трьох хвилин, наступні - не більше двох.

Після виголошення аргументів на підтримку позицій учасники починають спростовувати аргументи супротивної сторони. Кожна із команд має право на оголошення певної кількості спростувань.

5. Підведення підсумків дебатів. Судді підсумовують результати дебатів, характеризуючи сильні і слабкі сторони команд-учасниць. Також самі учасники на цій стадії можуть оцінювати свою участь в дебатах в цілому і, зокрема, що вдалося, що – ні, можливості вдосконалення дебатів. Учасники також обговорюють питання ефективності і корисності такого виду діяльності.

При проведені дебатів можуть застосовуватися правила, які характерні для проведення дискусії.