Напрями використання ресурсів (видатків) державного бюджету

1. Субвенції місцевим бюджетам.

2. Фінансування народного господарства.

3. Утримання органів впади.

4. Фінансування науки та соціально-культурної сфери.

5. Фінансування оборони країни.

6. Фінансування заходів соціального захисту населення.

7. Фінансування зовнішньоекономічної діяльності. І

8. фінансування заходів державного регулювання цін.

9. Спеціальні витрати на створення резерву центральної виконавчої влади-
Кабінету Міністрів (Уряду) країни.

Державний бюджет країни, як правило, затверджується законодавчим органом з певним дефіцитом. Допустимий (обґрунтований) його рівень може становити п'ять відсотків видаткової частини державного бюджету. За ринкових умов господарювання економічно виправданий рівень дефіциту бюджету належить покривати переважно випуском цінних паперів — облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і казначейських (скарбничих) зобов'язань.

Грошово-кредитна система країни — це сукупність принципів, організаційних форм, методів і правил, встановлених законодавством і спрямованих на забезпечення ефективного управління грошовим обігом і кредитом.

Держава визначає грошову одиницю країни, види грошових знаків у обігу та порядок їхньої емісії, форми безготівкового платіжного обігу, масштаб цін і курс національної валюти щодо іноземних валют.

Кредит характеризує економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником стосовно одержання останнім позики у грошовій або товарній формі на умовах повернення та платності. Здебільшого в країні застосовуються три форми кредиту — державний, банківський, комерційний.

Державний кредит - - форма кредиту, коли як позичальник або кредитор виступає держава (місцеві органи влади), а сам кредит набуває вигляду випущених позик, що реалізуються в основному фінансово-кредитними установами. Він використовується для покриття певної частки державних видатків.

Банківський кредит є найбільш поширеною (основною) формою надання в тимчасове користування грошових коштів юридичним (фізичним) особам і державі. Більшість позик видається банками-кредиторами під заставу майна клієнта, тобто є забезпеченими.

Комерційний кредит надають у товарній формі продавці покупцям у

вигляді відстрочки платежів за продані товари, оформляючи його векселем. У міжнародних економічних відносинах різновидом комерційного є фірмовий

кредит, що відображає грошово-кредитні відносини між фірмами різних країн і надається у вигляді поставки товарів (здійснення послуг) з відстрочкою платежів, а оформлюється звичайно переказним векселем (траттою) або відкритим рахунком. Податкова система країни — сукупність податків, що справляються, форм і методів їхньої побудови та стягнення, а також відповідних державних органів, які практично здійснюють менеджмент цієї специфічної діяльності.

Характерними рисами податкової системи є наступні:

· прямо пропорційна залежність відрахувань до бюджету від доходів
суб'єктів господарювання;

· поєднання централізації та гнучкості управління системою (рівнями)
оподаткування;

· рівність умов оподаткування для юридичних і фізичних осіб;

· ясність і визначеність умов стягування податків, їхня достатня
тривалість у часі;

· стимулюючий вплив оподаткування на рівень ефективності

господарювання.

Принципами побудови податкової системи є стабільність, соціальна справедливість, обовязковість, застосування пільговості.