Оцінка ризиків та страхування

Цей розділ є важливим для підприємства, оскільки, знання можливих ризиків дасть можливість їх уникнути чи застрахуватися, і доказати інвестору, що підприємство справді готове до реалізації проекту.

Для великих інвестиційних проектів необхідна ґрунтовна оцінка ризику із застосуванням спеціального математичного апарату теорії імовірності. Для простіших проектів достатньо використати експертний метод оцінки ризику. При цьому слід пам’ятати, що ризики є різного характеру та виду.

До основних видів ризиків належать:

- ринковий (відсутність перспектив розвитку ринку, підвищення рівня конкуренції в галузі);

- виробничий (збільшення тривалості чи вартості монтажно-будівельних робіт, недостатність виробничих потужностей, ресурсів, порушення виробничого циклу);

- фінансовий (можливість невиконання своїх фінансових зобов'язань перед інвесторами чи кредиторами через надмірне зростання обсягу залучених грошових ресурсів, зростання ставки відсотка по кредитах банку в зв'язку із зміною кон'юнктури грошового ринку);

- валютний (загроза втрат, пов'язаних із зміною курсів іноземних валют під час здійснення угод щодо їх купівлі-продажу);

- економічний (можливі зміни зовнішньоекономічних факторів);

- політичний (адміністративні обмеження господарської діяльності, несприятливі зміни в оподаткуванні чи в законодавстві);

- соціальний (зміна думки споживачів про підприємство чи його продукцію, нестача кваліфікованого персоналу, страйки працівників, непередбачувані соціальні програми);

- екологічний (можливість різних екологічних катастроф та лиха (пожеж, землетрусів, повеней тощо);

- інші (втрата чи пошкодження майна, рекет тощо).

Слід чітко усвідомлювати, що виключити ризик повністю неможливо. Тому основним завданням є управління ризиком, зведення його до прийнятних величин та мінімізації можливих збитків. У зв’язку з цим, насамперед складають програму нейтралізації та профілактики ризиків (табл. 6.4).

Ступінь ризику під час прийняття економічних рішень оцінюється очікуваними збитками, та імовірністю, з якою ці збитки можливі.

Таблиця 6.4.

Програма профілактики та нейтралізації ризиків (фрагмент)

Види ризиків	Ступінь ризику	Шляхи протидії
допусти-мий	кри- тичний	катастро-фічний
1. Загальноекономічний ризик				Диверсифікація діяльності Ефективне прогнозування та планування Розроблення гнучкої стратегії адаптації підприємства до ринку
2. Юридичний (законодавчо-правове поле)				Постійне відслідковування законодавства України і країн-партнерів
3. Зростання податків				Зниження витрат, пошук нових покупців Диверсифікація діяльності
4. Коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів				Проведення грамотного маркетингового дослідження Укладання довгострокових контрактів з чіткою фіксацією цін і серйозними штрафними санкціями Вибір і включення в умови договору механізму перерахунку валют Страхування валютних ризиків Ефективна цінова політика із врахуванням "запасу міцності" по ціні
5. Неправильний вибір ринків збуту				Детальна ідентифікація всіх можливих споживачів, проведення сегментації ринку, визначення цільового ринку та аналіз відповідності цілей підприємства можливостям сегменту Рекламування продукту Створення мережі торгових представників Формування власної дилерської мережі Ефективна політика підтримки продукції підприємства Вибір раціональної стратегії збуту Розроблення системи добору, підготовки та стимулювання працівників служби збуту
6. Зростання виробництва у конкурентів				Диверсифікація діяльності Посилення рекламної діяльності Ефективна цінова і збутова політики Зниження витрат Пошук нових сегментів ринку Оновлення продукції
7. Дії конкурентів				Проведення порівняльного аналізу ринкових стратегій найближчих конкурентів
8. Непередбачувані витрати				Складання гнучких кошторисів із песимістичними оцінками Відслідковування сплати штрафних санкцій Управління витратами Зменшення накладних витрат – програма заходів Створення резервного фонду
9. Збій поставок матеріальних ресурсів, невиконання договорів постачання матеріальних ресурсів				Вивчення альтернативних джерел постачання Впровадження системи оперативного маневрування ресурсів Оцінка взаємозамінних ресурсів Формування необхідного обсягу запасів сировини, матеріалів і комплектувальних виробів Впровадження контролю дисципліни постачання Оцінка надійності і репутації постачальників до моменту укладання контракту Обумовлення в договорі постачання штрафних санкцій за невиконання договору
10. Фінансовий ризик, в т.. ч., зв'язаний із пасивністю капіталу				Постійне відслідковування фінансової стійкості підприємства Правильне визначення потреби в фінансових ресурсах і джерел їх покриття Оцінка можливостей нарощування обсягів продажу Своєчасне поповнення потреби в обігових коштах Постійний контроль за надходженням платежів від контрагентів Співставлення поточних зобов'язань і активів Правильне управління фінансами, своєчасне розміщення пасивних засобів у прибуткові проекти
11. Помилки менеджерів				Строга система контролю Система стимулювання та санкцій
12. Морально-психологічні аспекти праці: незадоволення працівників, нездоровий психологічний клімат в колективі				Добре продумані та ефективні соціально-економічні програми дня працівників Створення сприятливої психологічної, атмосфери Посилення мотиваційних аспектів праці
13. Екологічний ризик		.		Використання альтернативних безвідходних технологій Врахування "запасу міцності" із екології Впровадження заходів екологічної безпеки Проведення консультацій з питань екології із відповідними службами та владними структурами Ознайомлення із прогресивними технологіями в світовій практиці Контроль за екологічною безпекою
14. Інші види ризиків				Заходи розробляються залежно від чинника ризику

Для ідентифікації та аналізу можливих ризиків на практиці використовується апарат теорії чутливості. "Чутливість" як економічна категорія відображає взаємозв'язок зміни прогнозованого параметра проекту (майбутні витрати, надходження, процентні ставки, величина запасів, податкові ставки, величина інвестицій тощо) із ступенем привабливості проекту. Аналіз чутливості дає інформацію щодо:

а) максимально можливої похибки у визначенні досліджуваного параметра проекту;

б) ефекту впливу зміни даного параметру на привабливість проекту.

У цьому ж розділі бізнес-плану необхідно розглянути способи зниження (оптимізації) ризику, які за своїм характером можуть бути: зовнішніми або внутрішніми, а за часовим проміжком – оперативні та стратегічні.

У бізнес-плані необхідно описати способи зниження ризику, які за своїм характером є зовнішніми або внутрішніми, а за часовим проміжком – оперативні та стратегічні.

До зовнішніх способів належить, по-перше, розподіл ризику, тобто, передача частини ризиків партнерам, які матимуть змогу контролювати той чи інший вид ризику, а також хеджування, по-друге, зовнішнє страхування ризику, тобто, передача певних ризиків страховій компанії.

Внутрішні способи зниження ризику є досить різноманітні і включають в себе: лімітування, диверсифікацію, самострахування, здобуття додаткової інформації, введення посади менеджера з ризику, використання в практиці складання бізнес-плану оперативних методів аналізу, зокрема, АВС-аналіз, аналіз в точці беззбитковості, ХУZ-аналіз.