Формування статутного капіталу підприємства

Визначившись із видом діяльності та організаційно-правовою формою, в якій ця діяльність буде протікати, майбутній підприємець приступає до наступної, найважливішої з огляду права, стадії підприємницького процесу, яка дозволяє офіційно розпочати підприємницьку діяльність. Ця стадія передбачає організаційно-правові аспекти створення суб'єкта підприємництва й алгоритм започаткування підприємницької діяльності.

Необхідною умовою започаткування підприємницької діяльності для більшості суб’єктів господарювання є наявність початкового капіталу, який називають статутним капіталом (фондом). Статутний капітал забезпечує фінансування процесів придбання й використання господарських ресурсів із метою отримання прибутку. Суть СК відображається через його визначення (рис. 4.1.) та функції (рис. 4.2.).

І. Стартовий капітал, необхідний підприємству для здійснення фінансово-господарської діяльності з метою отримання прибутку.

ІІ. Сукупність вкладів (у вартісному вираженні) засновників у майно створеного підприємства в розмірах, визначених установчими документами, для забезпечення його діяльності.

Охарактеризуємо перелічені на рис. 4.2 функції статутного капіталу.

1. Функція стартового інвестованого капіталу необхідна для започаткування діяльності, вона підкреслює те, що СК є основою для запуску в дію нового об’єкта господарювання.

2. Функція забезпечення життєдіяльності підприємства розкриває, яке значення має статутний капітал для власника підприємства. Зі зростанням величини статутного капіталу зростає захищеність підприємства від негативного впливу чинників зовнішнього середовища. Якщо через збиткову діяльність відбувається зменшення власного й статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства.

3. Функція відповідальності й гарантій засвідчує, що статутний капітал є певним кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Якщо власний капітал підприємства і, зокрема, статутний капітал є достатньо великим, то величина збитків підприємства особливо не загрожує інтересам кредиторів.

4. Функція забезпечення кредитоспроможності підтверджує, що внесення вкладів до статутного капіталу є, як правило, сигналом для того, щоб інвестори, які не належать до числа власників підприємства, приймали активну участь в його фінансуванні на відповідних умовах.

5. Функція фінансування і забезпечення ліквідності засвідчує, що грошові засоби, внесені у статутний капітал як вклад, можуть використовуватись для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позиках; ця функція значно підвищує ліквідність підприємства.

6. Функція забезпечення незалежності реалізовує право засновників на управління виробничими факторами і майном підприємства. На практиці, при високому рівні заборгованості та залежності від позичкових джерел фінансування в оперативну діяльність підприємства можуть втручатися кредитори.

7. Статутний капітал є базою для нарахування дивідендів, оскільки одержаний протягом року прибуток суб'єкта підприємництва розподіляється й виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів чи реінвестується. Нарахування дивідендів відбувається відповідно до часток кожного у СК підприємства.

8. Функція регулювання відносин власності означає право на управління і контроль за діяльністю підприємства, але залежить від величини вкладу. Фактичним власником підприємства є власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дозволяє проводити власну стратегічну і дивідендну політику розвитку підприємства, а також контролювати кадрові питання.

9. Рекламна (репрезентативна) функція засвідчує довіру до суб'єкта підприємництва, якщо величина статутного капіталу є достатньо значною. В очах інвесторів та постачальників факторів виробництва таке підприємство виглядає значно привабливішим.