Шкільної правової освіти___________________________________________. Відповідно до нових навчальних планів і програм пла­номірно проводилася робота щодо поетапної реалізації оновленого змісту шкільної освіти за структурою

Відповідно до нових навчальних планів і програм пла­номірно проводилася робота щодо поетапної реалізації оновленого змісту шкільної освіти за структурою 12-річної середньої школи. У 2007-2008 навчальному році за новими навчальними програмами та підручниками і 12-річною структурою вже навчалися 1-7 класи загальноосвітніх на­вчальних закладів.

Відповідно до інваріантної складової Базового навчаль­ного плану право, як і історія рідного краю, історія Украї­ни, всесвітня історія, мораль, економіка, філософія, грома­дянська освіта було структурним компонентом освітньої галузі "Суспільствознавство". На цю галузь відведено в 5-12 класах лише 770 год, або 8,6 % Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступенів [270]. Цілком очевидно, що ця кількість годин зовсім не задово­льняє сучасну школу у викладанні курсу правознавства, оскільки подолати правовий нігілізм учнів без викладання повноцінного курсу дуже важко.

Зазначаючи позитивні здобутки процесу формування нових навчальних планів загальноосвітніх навчальних за­кладів (12-річна середня школа), неможливо оминути певні невирішені проблеми, упущення, що стосуються, на нашу думку, зокрема досліджуваних нами проблем шкільної правової освіти. Так, в 11-річній стандартній школі І—III ступенів на курс правознавства виділено 1,5 год, що скла­дає 0,54 % годин інваріантної складової типового навчаль­ного плану загальноосвітнього навчального закладу з украї­нською мовою викладання, 12-річної універсальної, відпо­відно, виділено 3 год, що складає 0,95 % годин, а 12-річної профільної - 8 год, що складає 1,4% зазначеного плану. Якщо ці цифри порівняти із сучасними, наприклад із 11-річною стандартною школою другого ступеня, де ви­вчається основний курс правознавства, на який виділено 1,5 год, що складає 1,06 % год інваріантної складової типо­вого навчального плану загальноосвітнього навчального за­кладу з українською мовою викладання, то можемо з пев­ністю зазначити, що кількість годин на цей предмет у зага-

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

льній частині навчальних планів зменшується, а це не сприятиме подоланню дитячої злочинності, підвищенню рівня правових знань учнів, на що направлений не один нормативно-правовий акт держави. Ці цифри говорять та­кож про те, що кількість годин, які відведені типовим на­вчальним планом сучасної 11-річної школи у відсотковому відношенні до загальної кількості годин інваріантної скла­дової тільки на 0,34 % буде більшою в профільній 12-річній школі, а у стандартній - меншою. Очевидно, що це буде впливати на шкільну правову підготовку учнів. На нашу думку, це є негативна сторона Базового навчального плану.

Крім того, відповідно до Типових навчальних планів за­гальноосвітніх навчальних закладів на 2001-2002 - 2004-2005 навчальні роки, правознавство вивчалося в 9-му класі загальноосвітніх шкіл протягом 51 год (1,5 год на тиждень) [210, с 2-4]. І як показувала практика вивчення цієї дис­ципліни, такої кількості годин недостатньо навіть для за­своєння основних положень існуючих галузей законодавст­ва України.

Разом із цим, з 1 до 9 класу за варіативною складовою Типового навчального плану вивчалися різноманітні пред­мети. Окрім основних - урок валеології, народознавства, стенографії, релігієзнавства, футболу, 2 іноземні мови тощо, а на урок правознавства годин не вистачало, тому підрос­таюче покоління не знало достеменно не лише своїх обов'я­зків, а і прав та свобод, воно не мало найменших уявлень про право, законність, їм не цікаві були законотворчі про­цеси. Лише на 15 році життя, з порушенням принципів ди­дактики, таких як послідовність, науковість та доступність, здійснювалося вивчення основ правознавства відразу всіх галузей права з розрахунку 1,5 год на тиждень. Водночас необхідно зазначити, що відповідно до Кримінального ко­дексу України кримінальна відповідальність неповнолітніх за окремі види злочинів наступала вже із 14 років.

Через комерціалізацію позашкільних закладів підроста­юче покоління не мало змоги відвідувати спортивні секції, гуртки та клуби за інтересами. У позаурочний час діти пе-