Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
В результаті реформування колективних сільськогосподарських підприємств утворились різні структури ринкового типу засновані на приватній власності однієї чи кількох осіб: приватні підприємства, відкриті або закриті акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, кооперативи, фермерські господарства.
Організаційно-правова форма підприємства має відмінності у порядку формування та розміру статутного капіталу. Так, в товариствах з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариствах він формується за рахунок засновників, має встановлений державою мінімальний розмір та обов'язково реєструється в органах державної виконавчої влади. В приватних підприємствах, фермерських господарствах статутний капітал створюється за рахунок однієї особи, не обмежується в розмірах і не підлягає обов'язковій реєстрації. В кооперативах створюється пайовий капітал за рахунок паїв членів кооперативу. Тому обрана організаційно-правова форма підприємства буде зумовлювати певні підходи до формування та відображення в обліку операцій з формування та руху статутного капіталу.
Сільськогосподарське виробництво має свої особливості, що певним чином впливають на склад на структуру активів і пасивів, облік господарських процесів.
Перш за все, основним засобом виробництва є земля. Без неї неможливе будь-яке сільськогосподарське виробництво. На сільськогосподарських угіддях вирощують сільськогосподарські культури з метою отримання продукції, насіння та кормів. В бухгалтерському обліку площі земельних ділянок, що є власністю підприємства, обліковуються на окремому субрахунку у складі основних засобів. Також сільськогосподарські підприємства орендують землю у власників земельних паїв — колишніх членів КСП. При цьому з власниками земельних паїв укладаються договори оренди та виплачується орендна плата. Облік цих земельних ділянок ведеться за балансом.
Для сільськогосподарського виробництва характерна сезонність. Так, в рослинництві основні роботи по вирощуванню рослин (посів, прополка, догляд за рослинами, збирання врожаю) здійснюються тільки в теплий період року. Урожай збирається в стислі строки та закладається на зберігання в склади, комори чи спеціальні споруди. Взимку роботи в рослинництві призупиняються. В бухгалтерському обліку це зумовлює інтенсивний документооборот в цьому періоді, необхідність проведення інструктажів з оформлення документів в виробничих підрозділах, наявність справного вагового господарства, організація роботи токів, зерносушильних машин та проведення інших заходів з метою забезпечення збереження урожаю.
Втваринництві сезонність менш виражена, оскільки тварини утримуються та доглядаються безперервно на протязі року. Проте в літній період завдяки згодовуванню свіжої трави та інших соковитих кормів тварини дають більше продукції (молока, яєць, приросту живої маси). Така продукція як мед та інша продукція бджільництва отримується тільки влітку. Бухгалтерський облік відображає ці процеси в тому періоді, в якому вони відбуваються.
Сезонність виробництва впливає і на відображення витрат виробництва. Більша частина витрат здійснюється в літній період. Це вимагає правильної організації бухгалтерського обліку та оптимального розподілу функціональних обов'язків працівників бухгалтерії.
Сільськогосподарське виробництво пов'язане з вирощуванням живих організмів — рослин та тварин, яких ще називають біологічними активами. Впроцесі їх вирощування здійснюються біологічні перетворення: тварини збільшуються в своїй вазі, дають продукцію, рослини ростуть та дають урожай зерна, овочів, плодів, зеленої маси та інше. Облік біологічних активів має свої особливості та регулюється окремим положенням (стандартом) бухгалтерського обліку — П(С)БО ЗО «Біологічні активи».
Всільському господарстві основними галузями є рослинництво та тваринництво, які в свою чергу мають багато підгалузей: вирощування зерна, кормів, овочів, виробництво молока, яєць, вовни та інше. Крім того, на підприємствах має місце промислове (підсобне) виробництво, тобто, здійснюється переробка власної чи давальницької сировини (млини, крупорушки, пилорами, переробка молока та інше). Така різноманітність галузей зумовлює необхідність виділення в обліку загальновиробничих витрат за галузями:рослинництва, тваринництва та промислових виробництв.
Фактична собівартість продукції сільськогосподарського виробництва визначається один раз на рік в кінці календарного року, що теж пов'язано з особливостями виробництва. Адже витряси на формування собівартості продукції рослинництва здійснюються від моменту підготовки ґрунту, посіву чи посадки рослин, що придатний для зберігання. Собівартість продукції тваринництва є залежною від фактичної собівартості кормів (що є продукцією рослинництва) і зумовлює визначення її собівартості в кінці року.
З метою однакових підходів всіх сільськогосподарських підприємств до організації обліку витрат виробництва, калькулювання собівартості продукції Міністерством аграрної політики розроблено та затверджено Методичні рекомендації з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств (наказ Міністерства аграрної політики № 132 від 18.05.2001 року).
Перелічені особливості виробництва зумовлюють окремі особливості ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах. Наприклад, наявність рослин і тварин — біологічних активів, впливає на побудову обліку виробництва та обчислення собівартості отриманої продукції, наявність майнових та земельних паїв зумовлює організацію обліку орендованих чи викуплених паїв — основних засобів, та інше.
2 ТЕМА
Дата публикования: 2014-11-29; Прочитано: 812 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!