Реквізити інформаційного запиту. Подання запиту

Як вже зазначалося, запит на інформацію повинен містити обов'язкові реквізити (ч.5 ст.19 ЗДПІ), відсутність яких може призвести до його ігнорування або відмові у розгляді:

• ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
• загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
• підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Примітка: Зауважте, що підпис і дата вимагається лише для письмової форми. Вимога підписувати запити електронно-цифровим підписом є неправомірною.

Для зручності запитувача розпорядник може розробити форми запитів, які запитувач може використати при поданні запиту. Однак, використання таких форм є правом, а не обов’язком запитувача. Такі форми мають міститися на веб-сайті розпорядника (за наявності) або безпосередньо в його приміщенні. Окрім цього сама форма запиту має містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Запит подається в будь-якій формі — в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. При цьому журналістам слід розуміти, що в окремих випадках краще послуговуватися письмовим способом подання запиту шляхом відсилання рекомендованого листа з повідомленням, а іноді і з описом вкладення. Зауважте, що усна форма запиту не передбачає негайної відповіді, а має розглядатися у строки визначені законом.

З практичних міркувань в тексті інформаційного запиту варто посилатися на норми Закону України „Про доступ до публічної інформації”, які визначають обов’язок розпорядника надати інформацію, терміни, в які це має бути зроблено, та можливу відповідальність. Таке посилання буде не лише нагадуванням чиновникам про їхні обов’язки, але й демонстрацією правової обізнаності журналіста та готовності захищати свої права.