ЗАНЯТТЯ № 2

ЗМІСТ.

1. Загальна характеристика звукового складу мови.

2. Норми вимови.

3. Склад і наголос.

4. Правила переносу слів.

1. Звук у мові – найдрібніша акустично – артикуляційна неподільна одиниця мовлення. Окремо взятий звук не має будь – якого значення, він його набуває лише у складі слів і морфем. Виконуючи функцію розпізнання та розрізнення їхніх значень, наприклад: бік- вік-лік; зір – кір; дар – дер – дур; іди – іде – іду – ідеш – ідуть – ішов і под.

Цікавим видається вислів Б.Грінченка: „ Погляньмо насамперед на слово - що воно собою являє, з яких елементів складається. На першому плані стоять у ньому два елементи: звукова форма і значення – без них слово немислиме, а заберіть у будь – якого слова, наприклад, „ стіл”, поєднання звуків, які його складають, і слова вже не буде, воно прертвориться в чисте поняття або уявлення; і навпаки: позбавлене свого значення, слово перестає бути словом і перетворюється за висловом О. Потебні. „ у штучний фонетичний препарат...”

Звуки створюють зовнішню (звукову) оболонку слова. Для того, щоб відрізнити звук від літери на письмі, звук беруть у квадратні дужки, наприклад: літера с(ес) позначає звук і[с] т.д.

Цікаво, що гавайська мова налічує лише 11 звуків (6 голосних і 5 приголосних), але від цього не видається бідною чи немилозвучною.

За акустичними властивостями звуки мови поділяють на голосні та приголосні,дзвінкі й глухі, високої та низької тональності. У творенні звуків одні мовні органи людини відіграють активну роль (голосові зв’язки, задня стінка глотки, піднебінна завіса, язичок, язик, губи), інші – пасивну. Звідси існує поділ: голосних звуків – на переднього, середнього і заднього ряду, високого, середнього й низького підняття; приголосних – на губні, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові та глоткові, або фарингальні, й т.д.

Голосні утворюються видихуванням повітря, що вільно проходить крізь ротову порожнину (ротовідкриваючі); основою їх є голос. В українській мові для позначення голосних звуків слугують десять літер абетки: а, о, у, е, и, і, я, ю, є,ї. За участю губ у творенні голосних звуків вирізняють лабіалізовані (о,у) й нелабілізовані (а,е,и,і).

При написанні одна літера може відповідати одному звуку, наприклад, літери а,о,е,и,і завжди позначають відповідні голосні наголошені й ненаголошені: бажання, водойма, зулус, незалежність, витримка, зігріти, а літери я.ю,є,ї можуть позначати:

Звукосполуки й+ а, й+ у, й+ е:

а) на початку слова (яблуко, юрта, євшан – зілля);

б) після голосних (секвоя, раювати, конвеєр);

в) після апострофа (в’язати, під’южувати, об’єднання);

г) після ь (мільярд, ньютон, кольє, канотьє);

д) після й (війя, майя, фойє, Гойя);

Літера ї завжди позначає два звуки й + і (їхати. з’їзд, Київ, Ільїн).

Літери я.ю.є можуть позначати також голосні а,у,е та вказувати на мякість чи пом’якшеність попереднього звука, наприклад: лямка, ряжанка, майбуття, дяк, люстро, миттю, життєвий.

П р и г о л о с н і: б,в,г,г,д,ж,з,й,к,л,м,н,п,р,с,т,ф,х,ц,ч,ш,щ.

Мовознавча вікторина

Дати обґрунтування відповіді на запропоновані запитання.

1. З якої кількості звуків складається звукова система української літературної мови?

2. Скільки голосних звуків в українській літературній мові? Назвіть їх основні характеристики.

3. На які групи поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму?

4. Які звуки утворюються за допомогою голосу й шуму?

5. Які приголосні характеризуються за глухістю – дзвінкістю?

6. За місцем творення приголосні поділяються на...

7. За способом творення приголосні української мови поділяються на....

8. На які групи поділяються приголосні звуки за твердістю - м’якістю?

Завдання 1. Знайти звукообрази, що досягаються внаслідок звуковідтворення, та пояснити їх.

1. Гігантське місто витискає штанги - гуп- гуп, гуп- гуп.(Л. Костенко).

2. Колишися, калинонько, колишися, зеленими листочками розпишися

(М. Підгірянка).3. Гуси крильми лопочуть. На льоту між собою гелгочуть.

(М. Пригара). 4. В нас є розбійник у дворі: он він цвірінькає вгорі.

(М. Пригара).5. На галяві озерце – кришталеве люстерце (Т. Коломієць).

6. Лопотіли крилами і рожевим пір’ям, лоскотали марево золотим сузір’ям

(В. Симоненко).7.І він іде. І я собі іду. Йдемо удвох під вечір по стежині. А він мені дудукає: ду-ду! (Л. Костенко)