Коефіцієнти підсилення

Коефіцієнт підсилення – один з найважливіших показників анало­гових електронних пристроїв, який показує у скільки разів корисний ефект, при заданому навантаженні на виході пристрою, більше ефекту, зумовленого джерелом сигналу на його вході.

Корисний ефект на виході може визначатися напругою, струмом та потужністю. На підставі цього пристрій підсилювач характеризують коефіцієнтами підсилення напруги , струму та потужності

;	(4.1)
;	(4.2)
,	(4.3)

де ; ; ; ; ; .

Коефіцієнти підсилення напруги та струму становлять величини комплекснозначні, а потужності – дійсну.

Наявність у схемі підсилювача та його навантаженні реактивних елементів спричиняє додатковий фазовий зсув сигналів та , та – кути фазового зсуву відповідних векторів.

У багатокаскадних підсилювачах ці коефіцієнти визначаються з виразів

,	(4.4)
,	(4.5)

де , , …, – коефіцієнти підсилення кожного окремого каскаду.

Для оцінки співвідношення двох величин однакової розмірності використовується логарифмічна одиниця децибел (дБ)

,	(4.6)
,	(4.7)
.	(4.8)

Вирази, що використовуються для зворотного перетворення, мають вигляд

,	(4.9)
.	(4.10)

У деяких випадках використовується також непер (Нп)

, .

(4.11)

Якщо використовуємо логарифмічні одиниці, бувають випадки, коли необхідно визначати коефіцієнт підсилення багатокаскадного під­силювача

,

(4.12)

де – коефіцієнт підсилення окремого каскаду;

– кількість каскадів.