Фазочастотна характеристика

Фазочастотна характеристика підсилювача показує залеж­ність від частоти фазового зсуву вихідного гармонічного коливання від­повідно до вхідного. Ця залежність визначається аргументом комплексного коефіцієнта підсилення . Типова фазочастотна характеристика підсилювача зображена на рис. 4.2.

Рисунок 4.2 – Фазочастотна характеристика підсилювача

Фазові спотворення, що вносяться підсилювачем, оцінюються не абсолютним значенням кута зсуву фаз коливань, а різницею ординат фазочастотної характеристики та дотичної до неї.

Якщо вхідний сигнал має вигляд

,

(тут – номер гармоніки), то вихідний сигнал після його проходження через коло з фіксованим та постійним часом затримки для всіх гармонік появ бути подано як

.

У такому разі вихідний сигнал повторює форму вхідного і від­різняється від нього амплітудою та запізнюванням у часі на інтервал .

Форма сигналу зміниться, якщо час запізнювання його окре­мих компонентів буде різним. Їх сума на виході підсилювача дає сигнал , який відрізняється за формою від сигналу , тобто з’являються фазові спотворення, які за своєю природою є лі­нійними.

Мірою фазових спотворень може бути як значення , так і відхилення від постійного значення . Для відліку та використовується ідеальна фазочастотна характеристика, що буду­ється від початку координат як дотична до реальної характеристики. На практиці використанням часу запізнювання звичайно зручніше оці­нювати миттєві запізнення кожної компоненти спектра

.

(4.18)

Фазовий зсув, який здобував сигнал, проходячи крізь кілька каскадів підсилювача, визначається сумою фазових зсувів, спричине­них кожним каскадом

,

(4.19)

де – фазовий зсув у одному каскаді.

У широкому діапазоні інтенсивності звуків вухо людини не реагує на зміну фазових співвідношень між окремими компонентами. Через це у підсилювачах звукових сигналів фазові спотворення не нормуються і вигляд їх фазочастотної характеристики не становить інтересу.