Форми й методи підготовчого процесу

Перше, на що тут варто звернути увагу, — це у_ї^^ура психологічної освіти. Відразу ж зауважимо, що рситетську освіту (теоретичну, експериментальну) ми за-

лишимо поза рамками. Адже це рівень підготовки викладач' психології, дослідників, і він поки що не передбачає підш товки практикуючих психологів.

Найбільшими можливостями у підготовці практикуючну психологів володіють вищі педагогічні заклади освіти. П'яти річний курс навчання може забезпечити і якісну теоретичну шдготовку, і формування практичних навичок, і професійний добір. Саме ці заклади освіти мають повною мірою забезпечува­ти усі три рівні процесу щдготовки фахівців за умови проведення переорієнтації на підготовку практикуючих психологів.

Загальногуманітарна і загальнотеоретична підготовка (перший рівень) може здійснюватися традиційними методами які є зараз. Структура навчальних курсів, їхній зміст теж мо­жуть бути традиційними: історія культури, релігієзнавство загальна, соціальна, вікова психологія і т. д. Навчання прово­диться у формі лекцій, семінарських та лабораторних занять.

На цьому рівні важливо започаткувати так званий "випадковий" підхід, про який уже йшлося. Він може бути реалізований через літературні, художні та інші ілюстрації. До слова сказати, у старих підручниках психології це було, й не­дарма. Такий матеріал може видатися простою ілюстрацією, але це не зовсім так. Цитати з художніх творів відомих пись­менників, картини відомих малярів тощо є, як правило, цілісним відображенням життєвої ситуації людини. Для прак­тикуючого психолога ця цілісність є найважливішою.

Другий рівень — вивчення теоретичних і методичних засад та конкретного напряму практичної психології. Він також передбачає практичні заняття й проходження практики; вивчення структури обраного напряму, спеціалізацій, що існують у його межах. Од­ним із методів проведення практичних занять тут може бути гру­пове обговорення і розв'язання конкретних ситуацій. У багатьох західних підручниках та іншій методичній літературі великого значення надається саме цій формі навчання.

Основною формою навчальної діяльності на цьому рівні має бути семінар. Саме він, на нашу думку, може повною мірою забезпечити формування "психологічного світогляду майбутніх спеціалістів. Розвиткові особистості психолога та­кож сприятимуть виробнича практика, написання звітів та довідок (що, до речі, поки не впроваджене), колоквіуми та ін-

Третій рівень — це рівень практичної роботи (ординатури), час оволодіння основними технологіями у межах обраної спс ціалізації. Основною формою навчання тут має стати аналі­тично-практична: семінари, аналіз досвіду роботи, тренінги, обмін досвідом. 250

Особливою умовою успішної підготовки спеціалістів у пе-гічних закладах є самостійна і практична робота сту-^аГ0 —. практичні заняття як елемент навчання, а практика навчання, як головна умова підготовки спеціалістів, тут доцільно організувати монологічну практику, Стажування, а можливо й ординатуру, інші форми. Поділ психологічної освіти на рівні зовсім не означає, що актична підготовка, проходження студентами (курсистами) їгоактики мають відбуватися на третьому або другому рівні галактична і самостійна робота повинна починатися з перших днів навчання і завершуватися з одержанням диплома (квалі­фікації). Важливо, щоб формування навичок практичної ро­боти було узгоджено з набуттям теоретичних знань.

Центральні аспекти підготовки практикуючих психологів на основі трирівневого підходу відображені в таблиці 7.5.

Таблиця 7.5