Проблемна ситуація — це співвідношення обставин та умов, яке містить протиріччя і не має однозначного вирішення

Отже, причиною виникнення психологічних ситуацій є проблема, яку містить життєва ситуація, або ж внутрішні пси­хологічні проблеми особистості, що змінюють її ставлення до самої життєвої ситуації.

І зовнішні, і внутрішні проблеми спричиняються до ос­мислення ситуації, перетворення її на суто психологічну, тоб­то таку, що є предметом спеціального психологічного аналізу.

Ці проблеми можуть мати вигляд зовнішніх та внутрішніх перешкод, які утруднюють виконання дії, досягнення мети, задоволення потреби тощо. У ролі таких перешкод можуть виступати соціальні умови, інші люди з власними мотивами, інтересами, прагненнями. Однак із психологічного огляду більший інтерес, звичайно, становлять суб'єктивні, внутрішні перешкоди.

О. Соколова вирізняє чотири великих класи внутрішніх перешкод, що визначають різний характер смислів, які воші породжують.

Перший клас складають інші конфліктні смисли тих же са­мих обставин. Справа в тому, що обставини, які супроводжу­ють реалізацію тієї чи іншої дії, можуть перешкоджати реалізації іншої дії, яка теж має велике значення для людини. Так, довге відрядження, важливе для реалізації якихось про­фесійних задумів, може призвести до розлучення з близькими і тому набуває іншого, ^гіркого", смислу.

Другий клас перешкод складають особистісні та характеро­логічні риси, а також суб'єктивне уявлення людини про них. Так, якщо обставини потребують від рішучої, енергійної та нетерплячої особи прояву терплячості, акуратності та перед­бачливості, то її особистісні характеристики будуть пережива­тися як перешкоди до здійснення відповідної дії, хоча сама людина буде, скоріше за все, приписувати "перешкодний" смисл зовнішнім обставинам. Із психологічного огляду цей смисл визначається особливостями суб'єкта, оскільки іншій людині — педантичній, не схильній до швидкого прийняття рішень — ці ж обставини видадуться радше полегшуючими, фацилітуючими, ніж такими, що утруднюють діяльність.

Третій клас внутрішніх перешкод складають вищі ціннісні утворення особистості, її ідеали, ціннісні орієнтації, інтеріо-ризовані норми. Так, обставини, що у прагматичному плані є найоптимальнідпгми, водночас можуть виявитися такими, що не відповідають ціннісним орієнтаціям, яких дотримується людина.

І нарешті, четвертий клас перешкод — це негативні очіку­вання. До них належать очікування негативних санкцій, в то­му числі й просто негативної оцінки оточуючих, очікування невдач тощо. В останньому випадку мова йде не про оцінку ймовірності невдачі, а про перевагу мотивації запобігання над

5* 131

мотивацією досягнення — тобто людину більше лякають наслідки можливої невдачі, ніж приваблюють наслідки успіху. Ці очікування, залежно від їх конкретного характеру, ведуть до різного осмислення обставин. Тобто ситуація тлумачиться як така, що викликає перешкоди. Свідомо це може інтерпре­туватися як "небезпечна ситуація", "ситуація, що ставить у незручне положення" тощо.

Отже, психологічна ситуація виникає, коли реальні обставини перешкоджають досягненню мети, задоволенню потреб або коли вони тлумачаться як такі, що містять певні перешкоди, про­блеми тощо. Ще однією причиною виникнення психологічної си­туації є наявність внутрішніх перешкод, які є відображенням особистісних психологічних проблем людини.

Психологічні ситуації розрізняються за рівнем усвідвмлю-ваності проблем: від неусвідомлюваних, які виявляються в основному на емоційному рівні, через частково усвідомлювані — до цілком усвідомлюваних, що формулюються вербальними засобами. 1 одне із завдань психологічної допомоги — вивес­ти психологічну ситуацію у поле свідомості, допомогти лю­дині усвідомити та сформулювати її. Це перший крок до ефективного розв'язання складної ситуації, до ефективного виходу з неї.

Може скластися й так, що клієнт, намагаючись приховати справжній смисл ситуації, вдається до психологічного захисту, пропонуючи хибне формулювання власної проблеми. У цьому випадку завдання терапевта полягає в тому, щоб допомогти клієнтові переосмислити ситуацію, віднайти суть проблеми, а вже потім шукати засоби її проробки, що допомагають вийти із травмуючої ситуації.

Психологічні ситуації розрізняються також за тією пози­тивною чи негативною оцінкою, яку вони породжують у лю­дини. Ситуації, які сприймаються як негативні, ми, за Ф. Василюком, будемо називати критичними. Це "ситуації неможливості", тобто такі, в яких людина стикається з не­можливістю реалізації внутрішніх необхідностей свого життя (мотивів, прагнень, цінностей тощо).

Спільним для всіх критичних ситуацій є те, що вони по­требують спеціальної внутрішньої роботи, спрямованої на по­долання вказаної неможливості, відновлення втраченого сми­слу життя, встановлення нових смислів. Тобто в ситуації не­можливості людина втрачає звичні смисли і перед нею постає "завдання на смисл", тобто на знаходження нових джерел сми­слу, переосмислення ситуації тощо. Це завдання розв'я-

зується за допомогою переживання, яке Ф. Василюк визначає як особливу діяльність, особливу роботу з відтворення сми­слу, загальна мета якої — підвищення осмисленості життя.

Переживання, спрямоване на відшукання смислу, може викликати й позитивні обставини життя, позитивні психо­логічні ситуації, які Ф. Василюк називає "ситуаціями надмож-ливостГ. Як зазначає дослідник, завдання в обох ситуаціях — не зовнішнє, а внутрішнє, смислове. Тобто до кризового ста­ну людину можуть привести не лише негативні події, а й аб­солютний успіх, який повністю реалізує життєвий задум лю­дини, оскільки і в цьому випадку постає завдання пошуку но­вої мети, нового задуму та сенсу життя в цілому (Ваєилюк Ф. Е. Психология переживання. Москва, 1984. С. 30-31, 181-182).

Розв'язуючи завдання на пошук смислу, людина може віднайти його, відкрити для себе нові перспективи життя, знайти можливості та шляхи особистісного росту, а може впасти у відчай, апатію, вдатися до різноманітних видів пси­хологічного захисту тощо. Тобто ми можемо розрізняти пси­хологічні ситуації за тими наслідками, які вони мають для особистісного розвитку людини. Якщо їй вдалося вийти "оновленою" з кризової психологічної ситуації, творчо про­робити свої проблеми, відкривши для себе нові смислові пер­спективи, то ми кажемо про позитивну психологічну ситуацію. Оскільки розвиткові людини сприяє не безпроблемне жит­тя, а вміння долати перешкоди, то ми можемо вважати такі ситуації позитивними для неї. Як писав М. Мольц, "для щастя потрібна проблема плюс позиція, яка виражала б готовність відповісти на проблему дією, що веде до її розв'язання".

Негативні психологічні ситуації можуть призвести не лише до "духовного застою", а навіть до руйнування, дезінтеграції особистості Саме такі ситуації потребують спеціальної пси­хотерапевтичної допомоги, оскільки людина сама не може відшукати сприятливий для себе вихід з них.

Таким чином, ми з'ясували, що психологічні ситуації мо­жуть різнитися за рівнем усвідомлюваності проблем, що лежать в їхній основі, за ставленням до них людини та за тим впливом, який вони здійснюють на її особистісний розвиток.

Одначе картина буде неповною, якщо ми не визначимо, які саме за змістом проблеми найчастіше постають перед особою, спричиняючись до виникнення тих чи інших психо­логічних ситуацій.

Передусім, мабуть, найголовніша проблема, яка раніше чи пізніше постає перед кожною людиною, — це проблема сенсу життя та життєвої перспективи. Тобто одна з найголовніших для людини психологічних ситуацій — це екзистенційна си­туація осмислення себе, свого місця в житті, головного сми­слу буття.

Звичайно, завдання на пошук смислу постає перед люди­ною у будь-якій психологічній ситуації, але в екзистенційній ситуації воно виступає на перше місце й чітко усвідомлюєть­ся. Інакше кажучи, пошук смислу в такій ситуації стає основ­ним мотивом дій та міркувань людини.

Важливими є й особистісні проблеми, з якими доводиться стикатися кожному. Це проблеми самоствердження та само-реалізації, самоідентифікації тощо. Тобто ще одним важли­вим видом психологічної ситуації є особистісна ситуація.

\ нарешті, багато проблем постає перед нами у процесі взаємодії з іншими — це сімейні та сексуальні проблеми, проблеми налагодження ділових і дружніх стосунків тощо. Отже, третій вид психологічної ситуації — це міжособистісна ситуація.

Звичайно, у реальному житті ці ситуації та проблеми, котрі вони виражають, тісно взаємопов'язані й взаємопереплетені. Складнощі у відносинах з іншими можуть бути зумовлені внутрішніми конфліктами та кризами, що переживає людина. Несприятливі міжособистісні стосунки можуть поглиблювати особистісні проблеми і т. д. Але для більш чіткого уявлення специфіки цих проблем, з'ясування їхнього психологічного змісту їх доцільно розглядати та характеризувати окремо.

Зазначимо також, що кожна з указаних ситуацій може виявлятися на різному рівні усвідомлення. Вони можуть по-різному оцінюватися людиною та справляти різний (позитивний чи негативний) вплив на неї. Це залежить як від характеру та змісту самої психологічної ситуації, так і від можливостей самої людини: чи може вона самостійно про­аналізувати та осмислити ситуацію, чи використовує різно­манітні механізми психологічного захисту, відходячи від про­блем, висуваючи хибні оцінки, інтерпретації тощо. В остан­ньому випадку необхідна спеціальна психологічна допомога,, яка передбачає створення особливої психотерапевтичної си-| туації, про яку йтиметься далі.

Таким чином, психологічна ситуація є відображенням реаль­ної життєвої ситуації у смисловій сфері людини. Саме з такими ситуаціями має справу практичний психолог. Причинами ви-

П4

длкненпя психологічних ситуацій є проблема, яку містить життєва ситуація, а також внутрішні психологічні проблеми особистості, що змінюють її ставлення до самої життєвої си­туації- 1 зовнішні, і внутрішні проблеми спричинюють ос­мислення ситуації, перетворення її на суто психологічну, тоб­то таку, що є предметом спеціального психологічного аналізу.

Запитання й завдання

1. За яких умов життєва ситуація стає проблемною?

2. Які саме проблеми найчастіше спричинюють осмислення
ситуації людиною?

3. Назвіть основні умови виникнення психологічної ситуації.

4. Дайте характеристику критичної ситуації. Наведіть прикла­
ди таких ситуацій.

5. Порівняйте поняття "ситуація неможливості" та "ситуація
надможливості".

6. За якими критеріями розрізняються психологічні ситуації?

7. Назвіть основні види психологічних ситуацій. Наведіть
життєві приклади.

Література

Василюк Ф. Е. Психология переживання. Москва, 1984.

Василюк Ф. Е. Семиотика психотерапевтической сиіуации и психотехника понимания // Моск. психотерапевт, журн. 1996. № 4.

Мольц М. Я — зто Я, или Как стать счастливьім. Санкт-Петербург, 1992.

Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевти-ке. Москва, 1995.

Соколова Е. Т. Проективнне методи исследования лич-ности. Москва, 1980.

Чепелєва Н. В. Психологічна ситуація особистості та її ви­ди // Вісн. Терноп. експеримент, ін-ту пед. освіти. Тер­нопіль, 1996.

5. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ОСОБИСТОСТІ