Стилі управління та їхня характеристика

Стиль керівництва є ключовим фактором управління.

Стиль управління — це система постійно застосовуваних певним керівником методів, форм, правил і прийомів керівництва

Слово «стиль» — грецького походження, що означає «по­черк». Отже, можна вважати, що стиль керівництва — це свого роду «почерк» у діях менеджера. Стиль управління являє собою манеру і спосіб поводження менеджера в процесі підготовки й реалізації управлінських рішень.

Фактори, що впливають на стиль.

1. Об'єктивні:

-закономірності управління;

-обов'язкові вимоги до керівників;

-особливості сфери діяльності організації;

-стиль роботи вищих органів управління;

-соціально-психологічні особливості підлеглих.

2. Суб'єктивні

-культурний рівень керівника;

-ступінь володіння знаннями сучасного менеджменту;

-життєві принципи й цінності керівника;

-практичний досвід і ділові якості.

Розрізняють такі стилі лідерства:

-авторитарний;

-демократичний;

-ліберальний.

1. Авторитарне управління - управління, при якому керівник сам визначає групові цілі, сам приймає рішення. На підлеглих кері­вник впливає через накази, розпорядження, які не підлягають обго­воренню.

Авторитарний стиль управління має різні форми:

А. Патріархальне управління - всі "члени сім'ї"" повинні слухатися керівника, який вважає підлеглих не здатними приймати рішення. Всі підлеглі є "діти" керівника і він має про них турбуватись.

Б. Автократичне управління - більш притаманне інституціям (державі, підприємству), ніж окремим особам. Керівництво здійс­нюється апаратом через підлеглі інстанції, які впроваджують рі­шення автократа.

В. Бюрократичне управління - управління, за яким керівники всіх рівнів займають своє місце в структурі управління організа­цією і мають право на виконання даних їм повноважень.

Г. Харизматичне управління - за лідером визнаються видатні, єдині в своєму роді якості. Тому він може побажати будь-якої же­ртви від підлеглих і не зобов'язаний про них турбуватись.

2. Демократичне управління — стиль управління, за яким керівник мобілізує групу на колективну розробку рішень і колективну їх реалі­зацію. Він організовує систематичний обмін інформацією, думками, на підлеглих діє переконаннями, порадами, аргументами.

Демократичний стиль керівництва характеризується високим рів­нем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень і ви­конання завдань, оцінкою роботи після її завершення. Керівник тур­бується про забезпечення працівників необхідними ресурсами.

3. Ліберальне управління - відноситься до пасивного стилю ке­рівництва. За цим стилем керівництва відмічається низький рівень вимог до підлеглих. Головні засоби впливу - це прохання та інфор­мація. Ліберальне керівництво грунтується найже на повній свободі у визначені своїх цілей і контролі своєї власної роботи.

Жоден з наведений стилів - не універсальний. Найчастіше тра­пляються змішані стилі.