Народногосподарське значення галузі

Народногосподарське значення галузі.

Птахівництво — галузь сільського господарства, завданням якої є розведення, годівля, утримання і використання різних видів птиці з метою виробництва продукції (яєць, м'яса, пір'я, пуху тощо).

Птахи — найбільш скороспілі тварини, від яких при незначних витратах кормів, затратах праці і засобів виробництва одержують цінні дієтичні продукти харчування.

Вважають, що людині щоденно потрібно 100 – 105 г білка, в тому числі 65-67 г тваринного походження. Фізіологічне обґрунтована норма споживання яєць людиною становить 365 шт. на рік, а м'яса птахів — 16,4 кг.

Промисловість переробляє побічну продукцію птиці — пух, пір'я, послід. З пуху і пір'я виготовляють подушки, ковдри, галантерейні вироби, а з малоцінного пір'я кормове борошно, що містить 78-80 % протеїну. Пташиний послід — цінне добриво, особливо для плодоягідних і овочевих культур. Він містить азоту в 3-4 і фосфо­ру в 5-6 разів більше, ніж гній. З пташиного посліду виготовля­ють також сечову кислоту для фармацевтичної промисловості.

В Україні птахівництво розвивається швидкими темпами з 1964 р. завдяки створенню великих птахофабрик та міжгосподарських птахівничих підприємств. З того часу почався процес послідовної концентрації, спеціалізації й інтенсифікації виробництва. Громад­ське птахівництво посіло провідне місце не лише в державних заку­півлях яєць і м'яса птиці, а й у їх валовому виробництві. Було сфор­мовано перспективний та резервний генофонд яєчної і м'ясної птиці.

Впроваджуються у виробництво кліткове утримання батьківсь­ких стад курей, розробляються нові технології виробництва яєць та м'яса всіх видів птиці: курей, індиків, качок і гусей.

У птахівництві виділилися племінні, промислові та інкубатор­но-птахівничі спеціалізовані господарства. До племінних госпо­дарств належать селекційно-генетичний центр при Інституті птахівництва УААН, держплемзаводи та репродуктори першого і дру­гого порядку. Вони займаються створенням порід, ліній та кросів птиці, поліпшенням їх племінних і продуктивних якостей, а та­кож забезпечують гібридним молодняком товарні господарства. Для оцінки племінних і господарських корисних ознак птиці ство­рено Державні конкурсно-дослідні господарства.

Велике значення має впровадження кліткових батарей. На пта­хофабриках і у птахорадгоспах практично все поголів'я несучок і ремонтного молодняку, а також близько 80 % яєчних курей бать­ківського стада утримують у кліткових батареях. Це сприяло тому, що виробництво яєць на 1 м² площі підлоги збільшилося у 2,5— З рази, а норми обслуговування птиці підвищилися у 4-4,5 рази.

У виробництві м'яса птиці провідну роль відіграє розвиток бройлерної промисловості.

Надалі ріст виробництва продукції здійснюватиметься на базі інтенсифікації галузі — підвищення продуктивності птиці, повні­шого використання виробничих площ, економії трудових, матері­альних, енергетичних ресурсів, поліпшення організації і росту про­дуктивності праці.

Програмами селекції передбачено створити нові кроси з високогенетичним потенціалом.

Впровадження нових кросів, створених у селекційних центрах, сприятиме зростанню продуктивності птиці на товарних підпри­ємствах і фермах.

Зниження витрат кормів на одиницю продукції можна досягти лише за повноцінної годівлі птиці. Тому комбікормові заводи ма­ють матеріально повністю відповідати за якість комбікормів.

В умовах інтенсифікації і концентрації виробництва значно уск­ладнюється профілактика різних хвороб птиці, тобто санітарно-технологічна дисципліна: підготовка приміщень і території для по­садки нових партій птиці, одночасне комплектування не окремих приміщень, а ізольованих зон, інкубація та дезинфекція яєць, об­робка добового молодняку. Але значення цих заходів зростає. То­му висока культура ведення птахівництва сприятиме збільшенню виробництва різної високоякісної продукції.