Організаційна структура оптової торгівлі

Організаційна структура оптової торгівлі в ринкових умовах постійно змінюється і модифікується. Сьогодні вона формується зі значної кількості господарських фор­мувань різних форм власності, відмінних за правовим статусом, організаційною по­будовою, масштабами діяльності, провідною спеціалізацією тощо. Загальна сукуп­ність суб'єктів оптової торгівлі поділяється на оптові підприємства, оптові організації та окремих підприємців, зайнятих оптовою торговельною діяльністю.

Первинними і домінуючими на сьогодні ланками оптової торгівлі є оптові під­приємства – торговельні підприємства, що спеціалізуються на здійсненні оп­тових закупівель великих партій товарів, проведенні складських торговельно-технологічних операцій і подальшій реалізації (збуті) цих товарів у кількостях, адаптованих відповідно до замовлень їх оптових покупців. Традиційними типами оптових підприємств є склади і бази, їх сукупність формує матеріально-технічну базу оптової торгівлі — складське господарство.

Другим, менш поширеним, видом традиційних оптових господарських формувань є оптові організації — господарські формування, що охоплюють кі­лька організаційно, структурно або функціонально взаємопов'язаних за спорідне­ною товарною спеціалізацією або за єдиною, зрідка – відомчою, постачальницько-збутовою орієнтацією оптових підприємств.

У сучасних умовах оптові організації, за винятком сфер державної монополії, не створюються централізовано, вони засновуються на асоціативних або корпоратив­них засадах з ініціативи низових торговельних підприємств. Утворені на економіч­ній основі діючі організації реально здійснюють оптові операції; вони прийшли на зміну численним оптовим об'єднанням, конторам, фірмам, посередницьким торгам радянського типу, які по-суті займалися розподілом товарних ресурсів.

Дедалі помітнішу роль в оптовій торгівлі починають відігравати окремі підпри­ємці — оптові торговці. Вони опановують переважно нові сегменти й ніші опто­вого ринку, нерідко диверсифікуючи кілька видів комерційної діяльності.

3огляду на основну місію і ресурсний потенціал оптові торговельні формування (оптові торговці) - підприємства, організації, підприємці –об'єднуються у три великі групи:

1) незалежні оптові торговці діють від власного імені і за власні кошти, повністю переймаючи на себе право власності на матеріальні блага. Як правило, це великі оптові формування дилерсько-дистриб'юторського типу з розгалуженою складською мережею і відпрацьованою асортиментно-збутовою стратегією;

2) оптові торговельні посередники діють від власного імені, але за кошти клієнта. Такі формування брокерського типу спеціалізуються на обслуговуванні потреб у закупівлі або реалізації конкретних товарів, використовуючи з цією метою власні або орендовані ресурси;

3) оптові торговельні агенти – найдрібніші за потенціалом і функціями форму­вання, що діють від імені і за кошт клієнта (принципала). Типовими різновидами оптових агентів є консигнатори і комісіонери як у внутрішній, так і зовнішній тор­гівлі.

Структура вітчизняної оптової торгівлі є доволі складною і різноманітною і містить як нові (центри, гуртовні, ринки, мережі, торгові доми, брокерські контори, підприємці-комерсанти), так і традиційно складені (бази, склади, об'єднання, фірми, контори) господарські формування.

Традиційні господарські формування оптової торгівлі сформувалися ще в над­рах радянської економіки. Зокрема, традиційними оптовими підприємствами за­лишаються виробничо-торговельні, виробничо-торговельно-сервісні, оптово-торго­вельні, постачальницько-збутові бази та склади. У практиці оптової торгівлі до сьогодні функціонують традиційні оптові організації – виробничо-торговельні, оптові, постачальницькі, збутові та посередницькі об'єднання, контори, фірми.

Нові господарські формування кількісно розширили і якісно збагатили діапа­зон суб'єктів оптової торгівлі. По-перше, на оптовому ринку виникли і функціо­нують підприємства й організації принципово нового типу. Серед них такі нові формування: сервісні центри, малі, спільні, сумісні, колективні, приватні підприємства, акціонерні товариства відкритого і закритого типу, асоціації, концерни, консорціуми, корпорації, брокерські контори, торгові доми. По-друге, розширилася спеціалізація цих новоутворень оптової торгівлі; поряд з традиційни­ми з'явилися нові види основної функціональної спеціалізації суб'єктів оптової діяльності: комерційні, комісійні, консигнаційні, дилерські, дистриб'юторські, агентські, брокерські, маклерські підприємства і організації. По-третє, розширенню кола учасників оптового ринку сприяла поява на ньому фізичних осіб — при­ватних підприємців, комерсантів, брокерів, маклерів із найрізноманітніши­ми різновидами спеціалізації в різних напрямах оптової торговельної діяльності.

Організаційною структурою оптового підприємства є сукупність функціонально взаємопов'язаних структурних підрозділів, ділянок і служб, покликаних забезпечу­вати основні, допоміжні та обслуговуючі напрямки його комерційно-господарської діяльності. Узагальнену організаційно-структурну побудову великого оптового підприємства подано на рис. 5.1.

Великі оптові торговці організовують свою діяльність способом організації комерційної, фінансово-економічної, кадрово-юридичної і господарської служб.

Організаційно-структурна побудова оптового торговельного підприємства зав­жди модифікується, змінюється залежно від його типорозміру, базується на реаль­них потребах і постійно коригується відповідно до змін у обсягах і напрямах діяльності. Вона також безпосередньо залежить від характеру перейняття ним права власності на товари, а отже, віднесення до числа незалежних оптовиків, оптовиків-брокерів чи агентських оптових посередників (Апопій, 2005).

Рисунок 5.1 – Організаційна структура оптового торговельного підприємства (Апопій, 2005)