Сутність, види і функції оптової торгівлі

Існує безліч підходів щодо визначення сутності оптової торгівлі, кожне з яких акцентує увагу на певних її особливостях.

Так, за своєю організаційною сутністю оптова торгівля є формою організації господарських зв'язків між суб'єктами інституціонального ринку (товаровиробниками, оптовими і роздрібними торговельними підприємствами, комерційними посередниками, державними установами, виробничими та суспільними колективними споживачами) з приводу закупівлі-продажу великих партій товару або комплексу послуг. Основним місцем її здійснення є оптовий ринок, де сконцентровані оптові і комерційні посередники (оптові продавці) і на який виноситься попит колективних набувачів товарів і по­слуг (оптових покупців) (Апопій, 2005).

Економічна сутність оптової торгівлі полягає у здійсненні процесу продажу товарів і послуг у сфері товарного обігу з метою подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну ланку або для безпосереднього виробничого споживання та надання оптовим покупцям послуг.

B оптовій торгівлі, яка не має на меті, на відміну від роздрібної, чітко вираженої реалізації попередньо закуплених товарів у кінцеве споживання, поділ на продавців і покупців залишається доволі умовним. Оптові підприємства, придбавши партію товару, одночасно стають його продавцем. Зворотна аналогія простежується в діяльності виробничих підприємств – реалізація виготовленого товару супроводжується закупівлею товарів сировинного характеру (постачання).

Окреме місце посідають колективні покупці партій товарів (комплексу послуг) – бюджетні і трансфертні органи й установи (органи влади і соціального захисту). Ці суб'єкти оптової торгівлі залишаються виключно покупцями оптових партій товарів, оскільки самостійної комерційної діяльності, що передбачає виготовлення і реалізацію матеріальних благ, вони не здійснюють. Підставою для віднесення бюджетних і трансфертних колективних споживачів до числа оптових покупців є насамперед значний обсяг партій матеріальних благ, що ними закуповуються. На відміну від роздрібних покупців, колективні споживачі закуповують, за незначними винятками, не споживчі товари (окремі послуги), а великі партії товарів (комплекси послуг) або високовартісні одиниці устаткування, обладнання – основних засобів.

Оперування відносно великими партіями товарів є тією характерною рисою оптової торгівлі, що підкреслює її відмінність від роздрібної. Однак не слід забувати, що в практиці оптової торгівлі поняття «партія товару» інколи тотожне одиничному капіталомісткому товару (літак, будинок, заводський корпус тощо)[3].

Оптова торгівля бере активну участь практично в усіх сферах розширеного сус­пільного відтворення, що обумовлює наявність кількох її функціональних видів. B умовах планової економіки ця підгалузь охоплювала тільки два види: торгівлю про­довольчими товарами і торгівлю непродовольчими товарами, тоді як паралельно існували матеріально-технічне постачання і заготівля сільгосппродукції, які забезпечували оптовий розподіл і перерозподіл продукції, сировини, матеріалів вироб­ничого призначення і непереробленої аграрної продукції.

B ринкових умовах усі об'єкти торговельної діяльності стали рівноцінними то­варами, а підгалузь оптової торгівлі містить такі основні види:

1) торгівлю засобами виробництва і предметами праці;

2) торгівлю непереробленою сільсько­господарською продукцією;

3) торгівлю продовольчими товарами;

4) торгівлю не­продовольчими товарами;

5) торгівлю транспортними засобами;

6) торгівлю по­слугами.

Включення ринкових чинників у сферу товарного обміну поступово перетвори­ло матеріально-технічне постачання в оптову торгівлю засобами виробництва і предметами праці, оскільки продукція виробничо-технічного призначення пере­стала централізовано розподілятися за директивно встановленими цінами, почала отримувати реальну ринкову ціну і вільно реалізовуватися на традиційних засадах оптової торгівлі.

Під впливом кардинальних організаційно-правових змін в аграрному секторі економіки в такий вид оптової торгівлі як торгівля непереробленою сільськогос­подарською продукцією,трансформувалася колишня система державних заготі­вель. У даний час закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини прово­диться в усіх категоріях господарств для поповнення державних ресурсів або з метою реалізації переробним підприємствам, на експорт тощо через спеціалізова­них оптових трейдерів.

Два наступних види оптової торгівлі – торгівля продовольчими товарами (продуктами харчування) і торгівля непродовольчими товарами разом утво­рюють велику за масштабами і важливу за значенням підсистему оптової торгівлі товарами широкого вжитку. Вона має на меті налагодження і відпрацювання гос­подарських зв'язків між виробництвом і роздрібною торгівлею за умови забезпе­чення раціонального товаропросування виготовлених матеріальних благ і є актив­ним важелем організації і розвитку як виробничих галузей, так і роздрібної торговельної мережі.

Зростання потреб ринкової економіки в розвитку інфраструктури товарного ри­нку сформувало у вітчизняній оптовій торгівлі відносно нові види – торгівлю транспортними засобами і торгівлю послугами. Оптова торгівля транспортними засобами охоплює практично всі операції купівлі-продажу в усіх галузях транспор­тної інфраструктури: автомобільному, залізничному, водному й авіаційному, в яких ринкова вартість будь-якої транспортної одиниці значно перевищує вартісний об­сяг середньостатистичної оборудки в інших видах оптової торгівлі. Торгівля послу­гами на оптовому ринку є надзвичайно перспективним її видом та містить операції з інтелектуальними, науково-технічними, орендними і іншими послугами масштаб­ного характеру.

Фун­кціями оптової торгівлів частині її взаємодії із представниками сфери вироб­ництває:

1) стимулювання і концентрація підприємницької діяльності всіх форм, видів і різновидів;

2) активна участь у проектуванні і формуванні виробничого асортименту товарів і послуг, піднесенні загального рівня якості виготовлюваних матеріальних благ;

3) організація й інвестиційне забезпечення процесу руху щойно виготовлених матеріальних благ зі сфери виробництва за рахунок повсякденного вдосконалення наявних та створення нових каналів товаропросування;

4) перейняття на себе певної частини комерційного ризику, постійно супутнього життєвому циклу товарів і послуг на ринку; усунення або згладжування діаметра­льних суперечностей бізнесового ризику (успіх-поразка);

5) формування оптимальної концепції логістичного забезпечення сучасних виробництв відповідно до комерційних, справді ринкових засад, основною з яких є максимізація прибутку на фоні безумовного врахування комерційних інтересів інших
суб'єктів ринку.

Оптова торгівля виконує також низку функцій, спрямованих на обслугову­вання потреб роздрібних торговельних підприємств і індивідуальних спожива­чів товарів і послуг. Ці функції передбачають:

1) постійне і системне вивчення попиту і поточної кон'юнктури всередині окре­мих сегментів товарного ринку і конкретних цільових ринків;

2) перетворення виробничого великосерійного асортименту в торговельний, адаптований до реальних можливостей існуючої роздрібної та дрібнороздрібної торговельної мережі;

3) концентрація матеріальних благ за рахунок власних і залучених основних та оборотних засобів з метою створення передумов для ритмічного постачання торго­вельних підприємств в зоні обслуговування;

4) здійснення внутрішньоскладських технологічних операцій, супутніх процесу зберігання товарних запасів;

5) організація своєчасної доставки товарів у роздрібну торговельну мережу;

6) проведення товарного і фінансового кредитувань клієнтів-покупців (підприємств роздрібної торгівлі);

7) інформаційне обслуговування наявних і потенційних клієнтів з числа покупців оптових партій товарів або комплексу послуг.

Крім сукупності основних оптова торгівля виконує також цілий комплекс допоміжних функцій, пов'язаних з інфраструктурним забезпеченням оптового продажу матеріальних благ, функцій. Сюди належать заходи, що сприяють збереженню матеріальних цінностей в ході транспортування вантажів, забезпе­чують сезонне і тимчасове зберігання на гуртових підприємствах, фасування і під­сортування, подрібнення і розукомплектування товарних партій відповідно до ви­мог клієнтів споживчого ринку або інших оптових покупців.