Судова влада в Україні

Конституційно-правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні містяться у Розділі VIII «Правосуддя» Конституції України.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами України від імені України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності та спеціалізації.

Загальні суди забезпечують захист прав і свобод громадян шляхом розгляду цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ. Принцип територіальності означає, що до системи цих судів входять районні (міські), міжрайонні (окружні), обласні та прирівняні до них суди і Верховний Суд України.

Принцип спеціалізації передбачає запровадження відповідних організаційних структур – галузевих судів для розгляду окремих категорій справ. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, наділений повноваженнями перегляду справ у апеляційному та касаційному порядку. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, судочинство в Україні здійснюється на засадах: законності, рівності учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін і свободи у наданні ними своїх доказів, підтримання державного звинувачення в суді прокурором, забезпечення обвинуваченому права на захист, гласності судового процесу, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, а також обов’язковості рішень суду.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Конституція України містить гарантії недоторканості та незалежності суддів (ст. 126 Конституції України).

Незалежність суддів полягає в тому, що вони підвладні лише закону (вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється). Недоторканність суддів передбачає особливий порядок притягнення їх до відповідальності. Судді всіх рівнів не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом.

Судді обіймають свої посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України (строк повноважень – дев’ять років) і суддів, які призначені на посаду вперше. Перше призначення на посаду професійного судді здійснюється Президентом Українистроком на п’ять років. Всі інші судді, за винятком суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України в порядку, встановленому законом.

Конституційний Суд України входить до судової влади як самостійний суб’єкт і є єдиним органом конституційної юрисдикції в державі. Він вирішує питання про відповідність законів та інших нормативно-правових актів Конституції України, а також дає їх офіційне тлумачення.

Отже, судова система складається з Конституційного Суду України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, та судів загальної юрисдикці ї, що розглядають решту справ: цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних – у межах повноважень судової влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Конституції України, склад Конституційного Суду України нараховує вісімнадцять суддів.

Ч. 3 ст. 148 Конституції України говорить, що суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, якому на день призначення виповнилося сорок років, має вищу юридичну освіту та стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років і володіє державною мовою. Термін повноважень суддів Конституційного Суду України становить дев’ять років без права призначення на повторний строк.

Закони України і інші правові акти можуть бути визнані неконституційними повністю або в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України чи якщо була порушена встановлена процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.