Методичні вказівки. Для належного здійснення і захисту суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків важливе значення має фактор часу

Для належного здійснення і захисту суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків важливе значення має фактор часу. Проте юридичне значення має не сам час. А певні його відрізки чи момен­ти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну та припинення цивіль­них правовідносин.

Такі моменти або періоди часу, настання або витікання яких тяг­не визначені правові наслідки, іменуються в цивільному праві стро­ками та термінами.

Необхідно встановити правове значення терміну та строку у ци­вільному праві, провести розмежування між поняттями строків та термінів, яке встановлено ЦК України.

Крім того, необхідно відмітити, що строк і термін можуть визнача­тись актами цивільного законодавства, право чином або рішенням суду.

Варто підкреслити, що цивільно-правові строки дуже різно­манітні. Вони можуть бути класифіковані по цілому ряду конкретних ознак. Необхідно встановити критерії класифікації строків (термінів) та вказати на їх види.

Законні терміни зафіксовані в законах або інших нормативних актах. Дотримання цих строків є обов'язковим для усіх, у тому числі і для судових органів. Ці строки, як правило, не можуть бути змінені за волею сторін.

Договірні строки встановлюються за згодою учасників цивільних правовідносин. Вони можуть бути збільшені, скорочені або змінені за волею сторін.

Судові строки — це строки, встановленні судом, господарським або третейським судом.

У залежності від можливості зміни учасниками цивільних право­відносин, вони діляться на імперативні і диспозитивні.

По призначенню розрізняють строки виникнення цивільних прав або обов'язків, строки здійснення цивільних прав, строки виконання цивільних обов'язків, а також строки захисту цивільних прав.

Різні види строки можна розділити в залежності від характеру визначення. По цій підставі строки діляться на абсолютно визначені, відносно визначені і невизначені, а також на загальні і спеціальні.

Переходячи до розгляду питань, які стосуються позовної давності, слід зазначити, що — це строк, у межах якого особа може звернутися о суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строки позовної давності носять загальний характер, тому що поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком встановлених законом.

Необхідно звернути увагу на те, що всі строки позовної давності підрозділяються на два види: загальні і спеціальні. ЦК України пе­редбачає як скорочений строк позовної давності так і подовжений (5, 10 років).

Для правильного обчислення строку важливе значення має по­чатковий момент та момент закінчення. Ці правила встановлені за­коном.

Необхідно також звернути увагу, що за загальним правилом по­зовна давність, починаючись, тече безупинно. Однак закон врахо­вує, що в реальному житті можуть виникнути обставини, що пере­шкоджають правомочній особі пред'явити позов у суд у межах давнього строку. Ці обставини носять різний характер і можуть бути підставою для призупинення, перерви або відновлення давнь­ого терміна (ст.ст. 263-265 ЦК України).

Необхідно також врахувати, що по загальному правилу позовна давність поширюється на усі відношення. І тільки у виді винятку вона не застосовується до ряду вимог, що прямо встановлені в законі.

Питання до теми

Поняття та види строків і термінів у цивільному праві.

Порядок обчислення перебігу строків у цивільному праві.

Поняття позовної давності і її значення.

Види строків позовної давності.

Наслідки спливу строків позовної давності.