Методичні вказівки. Одним з важливих речових прав є права на чужі речі

Одним з важливих речових прав є права на чужі речі. В цьому випадку право власності належить однієї особі, а інша особа в тій же час має на те саме майно речове право, обмежено по змісту правомочностями власника. Стаття 395 ЦК України встановлює самостійну категорію володіння і прав на чужі речі, котрі узагаль­нені в окремий правовий інститут — речові права на чуже майно. Для прав на чужі речі притаманні характерні риси, які відокремлю­ють їх від права власності. Слід визначити ці ознаки.

ЦК України закріплює перелік прав на чужі речі, до яких відно­сить:

– Володіння;

– Сервітути;

– Емфітевзис;

– Суперфіцій;

– також законом можуть бути встановлені інші права на чужі речі (наприклад іпотека). Тому особа, яка має речове право на чуже майно, має право на його захист, у тому числі і від власника майна.

При вивченні даної теми слід детальніше розглянути окремі види прав на чужі речі, привести їх характерні ознаки, суб'єктний склад, права та обов'язки суб'єктів прав на чужі речі, об'єкти, підстави виникнення та припинення прав на чужі речі.

Крім того, слід відмитими, що крім права власності і прав на чужі речі, які є самостійними речовими правами, існують похідні речові права. Вони не можуть існувати самостійно і є засобом реалізації права власності. До них відносяться право повного господарського відання, право оперативного управління. Слід однак відмитими, що данні правові форми передбачені тільки Господарським кодексом України. Господарським ко­дексом передбачено можливість і для суб'єктів інших форм влас­ності використовувати такі форми. Так, відповідно до статті 22 ГК України суб'єкти господарювання державного сектора економіки здійснюють свою діяльність на основі права гос­подарського відання або права оперативного управління. Такою ж особливістю характеризується і управління господарською діяльні­стю у комунальному секторі економіки (стаття 24 ГК України).

Необхідно розглянути детальніше зміст права господарського відання та оперативного управління, визначений ГК України. Згідно зі статтею 136 ГК Ук­раїни право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається май­ном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів май­на за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарсь­кого відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосеред­ньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оператив­но-господарську діяльність підприємства. Кодексом чітко встановле­но, що на праві господарського відання закріплюється майно за державним комерційним підприємством (ч. 2 ст. 74 ГК України). Необхідно встановити обсяг прав та обов'язків суб'єктів права господарського відання.

Другою правовою формою є право оперативного управління. Відповідно до статті 137 ГК Ук­раїни правом оператив­ного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповнова­женим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві опера­тивного управління за суб'єктом господарювання, здійснює конт­роль за використанням і збереженням переданого в оперативне уп­равління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використо­вується ним не за призначенням.

На праві оперативного управління майно закріплюється за казен­ним підприємством. Зміст права оперативного управління обмеже­ний чітко встановленими Кодексом повноваженнями органу, до сфе­ри управління якого входить казенне підприємство, зокрема, він затверджує статут підприємства, у якому визначається обсяг повно­важень підприємства щодо закріпленого за ним майна, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.

Тут треба відмітити, що законом для права оперативного управл­іння встановлено такий самий захист, який встановлено для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на за­хист своїх майнових прав також від власника.

Питання до теми

Загальна характеристика та види речових прав на чуже майно.

Сервітути. Поняття та види

Емфітевзис

Суперфіцій

Володіння та право володіння.