Робота частин і механізмів гранат дистанційної дії

При підготовці до кидання гранати. Для приведення гранати до повністю спорядженого стану необхідно викрутити з трубки (корпусу) пластмасову пробку і на її місце вкрутити запал. Частини ударного механізму запалу перебувають в такому положенні: ударник зведено і націлено жалом у капсуль-запальник, надягнена на ударник бойова пружина стиснута. У зведеному положенні ударник утримується тільки завдяки вилці спускового важеля, яка входить до наявної на ударнику кільцевої проточки, та запобіжній чеці, що проходить через отвори вушка спускового важеля і стінки трубки спускового механізму, фіксуючи їх відносно один одного. Кінці запобіжної чеки розведені й міцно утримують її в запалі (рис. 13, а). При висмикуванні запобіжної чеки. За командою або самостійно прийнявши рішення застосувати гранату, необхідно взяти її в руку і щільно притиснути спусковий важіль до корпусу. Потім пальцями другої руки звести кінці запобіжної чеки і за кільце висмикнути її.

Тепер ударник ударного механізму утримується на бойовому зводі тільки завдяки тому, що вилка спускового важеля, звільненого від з’єднання з трубкою ударного механізму, але притиснутого пальцями руки до корпусу гранати, розташовується в кільцевій проточці ударника. Таким чином, уся величезна сила гранати опиняється затиснутою в кулаці й треба тільки розтулити пальці, щоб вона вирвалася назовні.

При киданні гранати. У момент кидка гранати спусковий важіль під дією бойової пружини обертається на 90° навколо своєї точки опори і, відокремившись від гранати, звільняє ударник. Звільнений таким чином ударник силою стиснутої бойової пружини різко перемішується вниз, вістрям свого жала наносить удар (наколювання) по капсулю-запальнику й запалює його. При цьому лунає незначний “хлопок” (рис. 13, б). Вогонь від капсуля-запальника запалює уповільнювач (дистанційну частину запалу) і, пройшовши його за 3,2–4,2 с, передається капсулю-детонатору. Капсуль-детонатор вибухає та ініціює вибух розривного заряду гранати (рис. 13, в).

Корпус гранати розривається, і осколки корпусу і запалу розлітаються в різні боки.

Ручні гранати дистанційної дії надійно вибухають не тільки при ударі об твердий предмет або грунт, а й при падінні у сніг, воду тощо.