Органи ціноутворення

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутво­рення» державний контроль за цінами здійснюють під час вста­новлення та застосування державних фіксованих і регульова­них цін і тарифів. Разом з тим у сфері дії вільних цін контро­люють правомірність їхнього використання та дотримання вимог антимонопольного законодавства. Контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюють органи, на які ці функції покладено Урядом України. Такий контроль здійснюють у взає-

модії з профспілками, товариствами споживачів і інших гро­мадських організацій. Державні органи, що здійснюють конт­роль за цінами, їхні посадові особи мають права, виконують обов'язки й несуть відповідальність, що передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні»¹, за ви­нятком повноважень, що регулюють спеціальну податкову правосуб'єктність.

Основним органом, що організовує ціноутворення в Україні, є Кабінет Міністрів. Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» закріплено його спеціальні повноваження в цін сфері, до яких належать:

- забезпечення здійснення державної політики цін;

- визначення переліку продукції, товарів і послуг, держав­-
них фіксованих і регульованих цін, які затверджують відповідні
органи державного управління;

- визначення повноважень органів державного управління
в сфері встановлення й застосування цін (тарифів), а також
контролю за цінами (тарифами).

Координацію роботи щодо здійснення політики цін, прове­дення економічного аналізу рівня й динаміки цін, застосування заходів для регулювання цін і тарифів здійснюють відповідні державні органи управління України та їхні структурні підроз­діли. Формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будівництві, контроль за дотриман­ням замовниками, проектними, будівельно-монтажними орга­нізаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності в нормативних документах нормативів обчислення вартості бу­дівництва об'єктів, які споруджують із залученням коштів Дер­жавного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підпри­ємств, установ і організацій, здійснює спеціально вповнова­жений центральний орган виконавчої влади з питань містобу­дування й архітектури.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлен­ня повноважень органів виконавчої влади і виконавчих органів місцевих Рад по регулюванню цін (тарифів)» від 25 грудня

1 Офіційний вісник України. - 1998. - № 51 - Ст. 1878.

1 Верховної Ради України. - 1994. - № 15. - Ст. 84.

Глава 16

Фінансово-правове регулювання ціноутворення

1996 року¹ з метою вдосконалення системи державного регулю­вання цін (тарифів) були уточнено повноваження:

- в сфері регулювання (встановлення фіксованих і гранич­-
них рівнів цін (тарифів) торгових (постачальницько-збутових)
надбавок, нормативів рентабельності, впровадження обов'язко­-
вого декларування змін) цін і тарифів на окремі види продукції,
товарів і послуг — центральних органів виконавчої влади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій;

- в сфері кошторисної нормативної бази й порядку її засто­-
сування в будівництві Державного комітету будівництва,
архітектури й житлової політики;

- в сфері регулювання заставних цій на скляну тару - Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київ­ської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

- в сфері регулювання переліку вітчизняних і імпортних лікарських коштів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, -- Міністерства охо­рони здоров'я за узгодженням з Міністерством економіки і з питань європейської інтеграції.

Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і виконав­чих органів місцевих Рад по регулюванню цін (тарифів)» було деталізовано повноваження центральних органів виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих Рад щодо регулювання цін і та­рифів на окремі види продукції, товарів і послуг.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін регулює ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Відповідно до неї вся необґрунтовано отримана підприємством, організацією сума виторгу в результаті порушення державної дисципліни цін і чинного порядку визначення вартості будів­ництва, здійснюваного з залученням коштів Державного бюд­жету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місце­вих бюджетів, а також коштів державних підприємств, уста­нов, організацій, підлягає вилученню в дохід відповідного

бюджету, незалежно від підпорядкованості підприємства або організації. Крім цього, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягують штраф у дворазовому розмірі необґрунтовано отрима­ної суми виторгу. Зазначені суми списують із рахунків підприємств і організацій у банківських установах за рішенням суду.

Ціни н тарифи, затверджені з порушенням законодавства щодоціноутворення, скасовує Комітет цін при Кабінеті Міністрів України. Осіб, винних у порушенні порядку встановлення н застосування цін і тарифів, притягують до адміністративної або кримінальної відповідальності,

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття й функції ціни.

2. Методи державного регулювання ціп і тарифів.
З. Структура ціни.

4. Класифікація цін, їх види.

5. Органи ціноутворення.

1 Зібрання Постанов Уряду України. — І996. - № 21. — Ст. 596.

ЗМІСТ

________________________________________

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1

ПОНЯТТЯ ФІНАНСІВ 1 ФІНАНСОВОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ.................................................... 3

§ 1. Поняття фінансів. Фінансова система держали.... 3

§ 2. Фінансова діяльність держави: зміст, принципи,

методи..................................................................... 11

§ 3. Органи, що здійснюють фінансову діяльність...... 16

Глава2

ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ НОРМИ

ТА ФІНАНСОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ............................ 21

§ 1. Фінансово-правові норми: поняття, особливості

та види.................................................................. 21

§ 2. Фінансові правовідносини: їхній зміст

і особливості......................................................... 24