Правове регулювання безготівкових розрахунків

Принциповою особливістю безготівкових розрахунків (на відміну від готівкових) є те, що обов'язковим учасником цих розрахункових відносин виступає банк (або кілька банківських установ). Безготівкові розрахункові відносини є самостійними грошовими відносинами за двома підставами: по-перше, до роз­рахунків залучають банк, внаслідок чого не збігаються суб'єкти основних економічних відносин і суб'єкти, що беруть участь у розрахунках; по-друге, оскільки грошові відносини як допомі­жну й складову функції основних економічних відносин відок-

Глава 13

ремлено від них за допомогою спеціальної правової регламен­тації¹.

Відповідно до ст. 40 Закону «Про Національний банк Ук­раїни» Національний банк встановлює правила, форми й стан­дарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій і розрахунків за допомогою електронних документів. Національ­ний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через безпосередні кореспондентські відносини комерційних банків і через їхні власні розрахункові системи.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, яку затверджено постановою Правління Національ­ного банку України від 20 листопада 2003 року².

Для відкриття поточного рахунку юридичні особи надають установам банків такі документи: 1) заяву на відкриття рахун­ку встановленого зразка. Заяву підписує керівник і головний бухгалтер підприємства (за відсутності в штаті головного бух­галтера заяву підписує тільки керівник); 2) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, вповноваженому здійснювати державну реєст­рацію, що засвідчено нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію; 3) копію належним чином зареєстрованого установчого документа, засвідчену нотаріально або реєструючим органом; 4) копію довідки про внесення юри­дичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену належним чином; 5) копію до­кумента, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або вповно-

¹ Куних Я. А. Правовые проблемы кредитования государственной тор-

говли в СССР: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. — М., 1970. — С. 16.

² Офіційний вісник України. - 2003. - № 51. – ч.1. - Ст. 2707.

Правові основи грошового оборогу

важеним працівником банку; 6) картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований. До картки включа­ються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відпо­відно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають по­дати копії документів, що підтверджують реєстрацію юридич­ної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України та у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України, засвідчені належним чином.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в націо­нальній валюті встановлює, що під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна фор­ми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахункови­ми чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Як уже було зазначено вище, грошовий оборот має певну структуру, залежно від юридичних особливостей відповідних правовідносин, а також сфери їхньої реалізації. Слід звернути увагу на особливості участі банківських установ у відносинах, пов'язаних із рухом грошових коштів у процесі формування державних грошових фондів.

За сплати податків і зборів у безготівковому порядку плат­ник податків надсилає до установи банку платіжну вимогу на суму відповідного обов'язкового платежу. За наявності своє­часного виконання платником податків податкового обов'язку може виникнути ситуація, коли фактичне надходження сплаче­них коштів до відповідного бюджету або державного цільового фонду відбувається після закінчення встановленого законодав­ством терміну сплати цих платежів.

Відповідно до п. 16.5.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків пере-

Глава 13

рахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюд­жетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, в установлених законом розмірах, І штрафні санкції, а також несе іншу відповідальність, встановлену Зако­ном «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за пору­шення порядку своєчасного й повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. А платника податків звільняють від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюд­жетів і державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню та штрафні санкції.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття та структура грошової системи України.

2. правова природа грошового обороту.

3. Правове регулювання готівкового обігу.

4. Правове регулювання безготівкових розрахунків.